Андрій Чеботарьов — військовослужбовець із Миколаївської області. У квітні 2023 року боєць долучився до 15 бригади Нацгвардії (НГУ) "Кара-Даг" та став на захист Запорізького напрямку, та торік у грудні загинув поблизу села Вербове.
Спогадами про бійця поділився його побратим Іван Юзвяк.
Андрій родом з Миколаївської області. На початку повномасштабної війни чоловік був на службі на Херсонському напрямку:
"Стояли просто на СПшкахСП - спостережний пункт, виїздили на ротації на місяць-півтора. Тобто нічого там такого, у боях ми не брали участь. Це просто позиція з якої ти просто спостерігаєш за подіями, які відбуваються", — розповів побратим Іван.
Торік у квітні Андрій долучився до лав 15 бригади Національної гвардії України "Кара-Даг" — був головним сержантом взводу. За декілька місяців до цього дружина Андрія народила донечку Софійку — її боєць бачив лише декілька разів:
"В Андрія народилася просто дитина, Софійці було три місяці, я кажу: "Пацани давайте поїдемо знищувати окупантів". Він бачив її пару раз, але каже: "Пацани, а поїхали!". Людина просто лишає свою дружину, новонароджену дитину і просто їде, бо розуміє, що треба робити щось".
Чоловіки разом брали участь у контрнаступі на Запорізькому напрямку — хотіли власноруч бити окупантів:
"Нам запропонували долучитися до штурмовиків. Ми звісно сюди перевелися в цю бригаду, щоб не просто сидіти, а безпосередньо брати участь в боях. Андрюха був моїм замом. Тобто якщо зі мною щось трапилося — "200"Військовий сленг, означає "загиблий", "300"Військовий сленг, означає "поранений" — Андрій приймає командування всієї групи".
Перший штурм став найскладнішим для Андрія — тоді бійці ледь не опинилися в російському оточенні:
"Ми зайшли, нас дуже багато людей штурмувало, окупантів також там було дуже багато. Ми вже потім зрозуміли, там були не просто якісь мобіки, там були дійсно такі підготовлені, снайпера там були. І через годину бою, було дуже багато "200", дуже багато "300". Нас не закрили прям в кільце, але вже там трохи лишилося. Група, яка залетіла, вони просто можна сказати, що відтиснули окупантів, тим самим типу нас не закрили у кільце", — поділився спогадами Іван.
За словами побратима, Андрій був тим, хто завжди перший рвався у бій:
"У нас типу такі моменти були, нам комбат говорить: "Пацани, давайте до мене, завтра штурм". Ми: "О все, клас, завтра будемо бити окупантів". Він був в першій двійці, він не має там йти, але він був у першій двійці. Це перші люди, які заходять і як правило перші люди, які або "200" або підриваються"
2 грудня 2023 року під час бою поблизу села Вербове Запорізької області Андрій Чеботарьов дістав смертельне поранення:
"Окупант штурманув наші позиції і нам треба було їх відбити. У нас нічого не вийшло, і, коли ми відходили, Андрюха отримав кульове у живіт, в нього відкрилася внутрішня кровотеча. Як до мене дійшло, що Андрюхи немає, перше, що мені, це я просто не повірив, друге — а що я скажу тепер його жінці".
Іван розповів: Андрій мріяв після перемоги України купити будинок, у якому зможе жити мирним та тихим життям разом з дружиною та донечкою:
"Я вважаю, що такі люди заслуговують і про них повинні знати. Андрюха для нього кожний був як брат. Були моменти, де потрібно було ризикувати життям, аби врятувати побратима і ось такими моментами ми доводили, що ми не просто на словах “я зараз будь-якого розірву”, ми просто брали і робили".
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube