Житель прифронтового Оріхова Запорізької області Геннадій Петров у рідному місті мав власне підприємство, яке спеціалізується на сільському машинобудуванні. Та коли почалися активні російські обстріли, чоловік був вимушений покинути місто, адже підприємство, яке він власноруч будував протягом 16 років знищили окупанти. Нині у Запоріжжі Геннадію вдалося з нуля відновити бізнес, зберегти колектив та наново запустити робочі процеси.
Геннадій згадує, у квітні 2022 року почалися перші обстріли по підприємству, на якому виробляли обладнання для прибирання та перевезення органічних добрив в тваринницьких фермах, а також для внесення органіки на полях.
Чоловік разом із колективом був змушений виїхати до Запоріжжя. Вже у травні працівники почали евакуйовувати і обладнання:
"Коли ми починали евакуацію, ми думали, що виїжджаємо на два тижні. Все, що ми могли — забрали. Навіть станок, який було дуже важко евакуювати, тому-що в нього немає центру ваги. Його не можна прямо підняти краном і при евакуації можна було просто травмувати людей. Його евакуація зайняла близько двох тижнів".
Валерій Сердюк, головний інженер підприємства, був одним із восьми працівників, хто евакуйовував техніку з Оріхова. Чоловік каже: евакуація підприємства відбувалася під масованими обстрілами артилерії та керованих авіабомб:
"Евакуація починалася з 5 години ранку щодня та проводилась силами нашого підприємства у складі 8 працівників. Було страшно, але ми розуміли, що від нас залежить доля підприємства. По 2-3 години ми були у підвалах, бо були масивні обстріли артилерією".
Складність евакуації полягала у тому, що обладнання важить десятки тон, погрузити його до спецтранспорту було майже неможливо, розповідає Валерій:
"Щоб евакуювати обладнання треба було демонтувати його, вивезти на вулицю, погрузити в машину або спецтехніку. Для різного обладнання потрібен був різний час. Наприклад, на евакуацію преса кривошипного 100 тонного, було витрачено близько тижня. Не було електроенергії і не було можливості пригнати спецтехніку, тому це робилося вручну".
Керівник відділу збуту Сергій Кучеренко розповідає, що їхнє підприємство почало своє існування у 2007 році:
"Починали з обладнання для прибирання гною в тваринницьких фермах. Через декілька років ми освоїли причіпну техніку для перевезення рідких вантажів, а саме гною. Це герметичні причепи від 5 до 12 тонн. На даний момент ми виробляємо від 7 до 14 тонн вантажопід'ємністей, вони вивозять будь-яку органіку на поля".
Підприємство, яке нині знаходиться за вісім кілометрів від лінії фронту, військові РФ обстрілюють чи не щодня. Зараз воно знищене на 80%, обсяги роботи впали в десять разів, а збитки сягнули мільйони гривень, — розповідає Сергій Кучеренко:
"До війни в нас працювало більше 60 працівників. Після евакуації, ми зберегли лише половину цього персоналу. По площі підприємства в нас в Оріхові територія займає 20 тисяч квадратних метрів, а в Запоріжжі ми зараз розташовані всього на всього на 1500 тисячі квадратних метрів".
Попри труднощі, релокувати бізнес таки вдалося, каже Геннадій Петров:
"Головне для нас — зберегти дане підприємство і те, що ми робили. І головне — це зберегти наш колектив, наших людей, з якимими можемо працювати у будь-якому місті. Все залежить від нашого колективу, тим паче люди, які працюють на нашому підприємстві до 15 років. Це спеціалісти, яких ми самі виховали".
Вже третій рік колектив активно надолужує обсяги роботи та відновлює процеси, каже Геннадій. Але понад усе люди мріють скоріше повернутися до Оріхова і відбудувати знищене підприємство.
