У Запорізькій області офіційно зафіксовані два випадки врятованої кінцівки після тривалого перебування на ній турнікету. Перший, коли він був 16 годин і другий випадок – 21 годину. Проте найчастіше таке довготривале перебування військового з турнікетом може призвести до ампутації кінцівок.
Як правильно використовувати турнікет, щоб мінімізувати можливість ампутації – дізнавались у медиків та військових журналісти Суспільного.
Досвід військових використання турнікетів в умовах бойових дій
Саперу Олексію Прокоповичу та снайперу Данилу Яковлеву неодноразово доводилося накладати турнікети пораненим побратимам, після чого бійці могли залишатися на позиціях без евакуації понад добу. За таких умов, кажуть військові, кінцівка пораненого, скоріше за все, буде ампутована, проте в цьому випадку буде врятоване життя.
"Коли накладаєш турнікет в бойових умовах, під обстрілами дотриматися всіх вимог правильного накладання дуже тяжко, не завжди ти можеш оцінити ступінь поранення, де воно саме точно знаходиться, і яке воно. Тому накладаєш турнікет якомога вище, де бачиш кров і на цьому все".
На тренуваннях військові вчаться ставити турнікети згідно з таймінгом, каже сапер Олексій Прокопович, адже в бойових умовах, коли йде обстріл, треба це дуже швидко зробити.
"Медики пояснюють, що через тривалий час треба попустити на один чи два оберти і потім знову притиснути, але це залежить від поранення. В мене, наприклад, не було такого, щоб неправильно наклали турнікет. Я своєму побратиму, перетиснув вище коліна, бо йому коліно відірвало, а вже коли витягнув на дорогу, то підійшов медик з роти і він наклав ще один трішки вище".
Директор навчально-тренувального центру “Вогник” Іван Здоровець каже, навчати правильному накладанню турнікетів необхідно не лише бойових медиків, а й військовослужбовців. Та здебільшого самоосвітою переймаються ті військові, які мають бойовий досвід з 2014 року.
"До військовослужбовців не доводиться якісно інформація, коли можна попускати турнікет, коли його можна переміщувати, що потрібно робити після тампонади, скільки часу на це є. На це не приділяється достатньо уваги і це призводить до проблеми, коли турнікет накладений навіть тоді, коли він не потрібний був".
Правила та рекомендації накладання турнікета від медиків
Інтенсивність боїв на території Запорізької області, а також вздовж всієї лінії фронту, не завжди дозволяє вчасно евакуювати поранених військовослужбовців до медзакладів. Через це вони можуть перебувати з накладеним турнікетом надто довго, а це в подальшому може призвести до ампутації кінцівки, розповіла головна медсестра медичної роти 128 окремої гірсько-штурмової бригади Оксана Сохань.
“Чогось деякі бойові медики так працюють: от передали на турнікеті і все, він боїться, він не чіпає. І військовий буде на тому турнікеті дуже довго. Трішки попускаєш, як немає артеріальної кровотечі, а тільки венозна, то ти бандажем то все перев'язуєш. В Соледарі скільки було таких зі скляними руками, вона як скло, турнікет вже не можна знімати, бо був він 6 годин на руці. Кінцівку не врятуєш, там все вже, рука вже мертва і все це піде в кровотік і нирки стануть”
Аби врятувати військовому життя та кінцівки, правильно надавати медичну допомогу мають й бойові медики, розповідає завідувачка навчально-тренувального відділу Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Наталія Дорошева. Але багато українських бойових медиків не пройшли спеціальне навчання, аби знімати турнікет під час евакуації.
"Є таке поняття, що бойовий медик в більш безпечній зоні може оцінити стан постраждалого й один метод зупинки кровотечі замінити на інший. Наприклад, замінити турнікет на тампонаду поранення – це буде називатися конверсія турнікета, або змінити місце накладання, але це повинен визначати саме бойовий медик, який пройшов навчання".
У Запорізькій області зафіксовано два випадки врятованої кінцівки, коли турнікет не знімали 16 годин. Другий випадок – 21 годину і кінцівку вдалося врятувати.
" Втрата крові відбувається малими порціями та людина може не оцінити свій стан. Не можна відкривати, попускати турнікет, тому що м’язи все ж таки гинуть, продукти розпаду м'язових тканин можуть потрапляти в кров і надалі викликати негативні явища на організм взагалі й на життя людини", – говорить Наталія Дорошева.
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber