Про минуле та сьогодення трансплантології у Запоріжжі — розповідає професор Никоненко

. Олександр Ніконенко. Фото: Запорізька обласна клінічна лікарня

У 1992 році, вперше в Україні, організований Центр трансплантації та хронічного гемодіалізу у Запоріжжі. Цього ж року академік Національної академії медичних наук України Олександр Никоненко провів і першу операцію з пересадки нирки. Далі, у 1994 році — печінки, в 1996 році комплексну операцію з трансплантації підшлункової залози та нирки, а у 2003 році — пацієнтові пересадили серце.

Про розвиток трансплантології у Запоріжжі за роки Незалежності України професор Олександр Никоненко розказав в інтерв'ю Суспільному.

Перша пересадка нирки, печінки, серця

— Я в той час керував кафедрою госпітальної хірургії в Запорізькому медуніверситеті. Дуже активні співробітники — ми якось дуже швидко розвивалися: дисертації писали, хотіли чогось нового. І вирішили, що чимось новим може бути лише трансплантація. Перше завдання, яке ми поставили, аби трансплантація нирки розвивалася в нашому місті, — це організація гемодіалізу. Одночасно готувалася і лабораторія для типування. Це імунологічна лабораторія — теж дуже складний процес. І ще одна з таких необхідних — це морфологічна служба, адже коли з'являються якісь зміни в пересадженій нирці, ми про них не можемо клінічно довідатися, тому треба взяти біопсію з цієї нирки й подивитися під мікроскопом.

І тут приєдналася моя дружина, яка морфологом вже працювала — доценткою на кафедрі морфології медуніверситету. Перша пересадка нирки, яку ми зробили, була виконана несподівано, бо ми забрали органи та думали, що ми їх відправимо до Києва, а кияни сказали, що в суботу не працюють і пересаджуйте самостійно, тож ми виконали цю трансплантацію. Коли включили судини, й коли нирка, як брунька на дереві, яка розквітає на дереві, почала виділяти сечу — пролунали такі оплески, захват.

Ось з цього ми й почали. І ви знаєте, був ентузіазм, який зупинити неможливо. Ми до цього активно працювали з базами забору органів, де нам йшли назустріч, дотримуючись всіх правил, і ми дуже швидко вийшли ледве не в лідери з трансплантації нирки. І наступний етап — зупинитися ж неможливо — наступний етап — трансплантація печінки. А далі була серія успішних операцій.

28 січня 2003 року в Запорізькому міжрегіональному центрі трансплантації вперше в Україні успішно зробили операцію з пересадки донорського серця 45-річному Володимиру Масалову, який мав хронічну хворобу серця.

— Коли серце ми пересаджуємо, то у нас працює апарат штучного кровообігу. Коли ми забирали серце в Дніпрі, то у супроводі поліції доставили впродовж 30 хвилин до нас, а час, з моменту коли ми забрали, до моменту, коли ми знімемо затискачі та включимо його в кровообіг, повинен бути не більше 4-5 годин”

"Якби не війна". Про сучасну трансплантологію у Запоріжжі

Олександр Никоненко каже, якби не повномасштабна війна, яку розпочала Росія проти України, то трансплантологія у Запоріжжі й Україні загалом була б на вищому рівні, бо зараз багато чого довелося призупинити. Також дуже важливо, наголошує академік, аби на державному рівні була підтримка цієї галузі. Оскільки раніше, в минулі роки, був не завжди правильний підхід до трансплантології.

— Нам довелося багато доводити на найвищому рівні, що піти від цієї проблеми неможливо, пацієнти знають про те, що можна врятувати життя за допомогою трансплантації. Я кажу: “Порахуймо, яку кількість грошей ми відправляємо до тієї ж Білорусії”, яка залюбки брала у нас пацієнтів, і фактично ми протягом багатьох років інвестували у розвиток трансплантації Білорусії, тому що ті гроші, які йшли туди, їх зовсім не порівняти з роздатковими матеріалами й оплатою праці, які були б на території України. 70 тисяч доларів коштувала трансплантація серця. А коли ми почали займатися цим, то порахували, що найбільше — 10 тисяч — це те, що йде на необхідні матеріали та супровід цієї операції.

Декілька років тому, нам все ж таки вдалося досягнути й отримати деякий успіх. Ми отримали підтримку на найвищому рівні. Був змінений закон, який був адаптований до багатьох наших умов, введено багато нововведень. Чим ми можемо пишатися, що Запорізька медична академія, яка протягом декількох років активно брала участь у розвитку трансплантації, одна із перших почала готувати нову таку спеціальність — трансплант-координатор. І ось за короткий час ми підготували практично для всіх центрів, які зараз працюють в Україні, трансплант-координаторів і ми можемо цим пишатися, тому що саме за їхньою участі у більшості центрів почала працювати трансплантація. І ще ми за цей короткий період підготували близько 30 трансплантологів.

Тому, якби не війна, то вже сьогодні ми мали б зовсім інші показники з кількості виконаних операцій.

Що відомо

  • З 1 січня 2020 року за Законом України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” НСЗУ виконує функцію замовника медичних послуг з трансплантації.
  • На початку 2020 року МОЗ запустило пілотний проєкт, до якого увійшли 12 медичних закладів у Києві, Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі, Ковелі, Запоріжжі та Черкасах. Отримавши відповідну ліцензію, вони стали Центрами трансплантації. 10 із них вже отримало фінансування на 2020 рік. За підрахунками МОЗ, цих коштів має вистачити на понад 100 трансплантацій цьогоріч.
  • Трансплантологічна діяльність базується на основі Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів і тканин (ЄДІСТ). Повноцінний запуск якої відбувся з 1 січня 2021 року. Система містить низку даних, серед яких і дані про донорів та пацієнтів.

Читайте також: Трупне донорство - чи готові до нього на Запоріжжі. Пояснює експерт

Підписуйтеся на Суспільне Запоріжжя у Viber або в Telegram