У ніч з 23 на 24 червня за новоюліанським календарем святкуватимуть Івана Купала. Це одне з найдавніших, найяскравіших і наймістичніших свят в українській культурі. Традиційно юнаки та дівчати збираються біля багаття, стрибають через нього, а також шукають у лісі квітку папороті, яка нібито здатна подарувати щасливу долю.
Про історію, традиції та обряди, які супроводжують купальську ніч, Суспільне розповіла доцентка кафедри українознавства Запорізького національного університету Олена Шульга.
Івана Купала у 2025 році: чому в ніч з 23 на 24 червня
У вересні 2023 року Українська греко-католицька церква та Православна Церква України перейшли на новоюліанський календар, тому більшість релігійних свят змістилися назад на 13 днів. Якщо за старим стилем Івана Купала святкували 7 липня, то за новим – у ніч проти 24 червня.
Традиції свята Івана Купала
Івана Купала – свято сонця, води та родючості. Люди дякували різним стихіям за те, що починали збирати перший урожай. Частина того, що висаджувалося на городі чи в саду, вже достигала, тому вже починається дяка землі й тим богам, які відповідали за врожай. Та робота, яка навесні була зроблена, дає перші плоди врожаю. Достигають вже полуниця, черешні, зелень та ж картопля. Це вже перший збір врожаю відбувається.
Чому свято називають Івана Купала
Зараз ми говоримо “свято Івана Купала”, а в давнину говорили Купайло, або Купало, і Купала. Назва походить від імені давньослов'янського Бога – Купайла або Купала. Теж два варіанти цього Бога. Це був Бог злагоди, любові, плодючості, врожайного літа, лікарських рослин, також добробуту. І святкування пов'язувалося якраз із початком збору врожаю та задобренням цього Бога.
Традиційні обряди та розваги
В обряд святкування входили розваги для молоді, ігрища, танці різноманітні, а дівчата пускали вінки на Івана Купала, які плели. Говорилося, що всі трави мають особливу магічну дію. І ті трави, які зібрані купальської ночі чи купальського дня, по-особливому цілющі. В обряді використовувався вогонь і вода.
Вогонь
Вогонь мав бути живий. У давнину цей вогонь розводили старші в селищі, в роді, тобто це могли бути діди якісь, які мали протягом дня вивести цей вогонь природним методом, наприклад, з іскри якось його створити. Хлопці до цього дня збирали хмиз і влаштовували величезне багаття на березі річки. Вони накладали протягом дня це все гілля, а старше покоління мало добути цей живий вогонь. І коли ця ватра запалювалась, це вже й ознаменувалося початком цього дійства.
Стрибки через вогнище
Вогонь мав очищувальну силу, тому багато традицій пов'язано з водінням хороводів довкола вогнища й стрибання довкола нього.
Стрибки довкола вогнища – це є прикметна ознака дійства святкування Купайла. І різні магічні сили, властивості приписувалися цьому стрибку. Хтось говорив, що якщо в парі стрибнути через вогонь і ваші руки не роз'єднаються, ви будете в парі з коханим. Дівчата чи жінки, які стрибали, могли замовляти собі вагітність. Тобто якесь йшло очищення, і якесь могло бути замовляння на стрибок цей через вогонь.
Встановлення та знищення купальського дерева (або опудала):
Також у цей день створювали опудало Марени. Марена – це богиня смерті. І наприкінці святкування Марену топили. Деякі етнографи говорять, що саме свято Купайло походить від слова “купати”, тобто “топити”. От зв'язок саме з тим опудалом. Це ще могло бути деревце чи гільце, у різних регіонах по-різному називали. Створювалося це деревце, а дівчата, хлопці його рубали. Дівчата прикрашали стрічками, квітами, і воно було в основі цього дійства. Називали Мареною на честь цієї богині смерті й наприкінці дійства її топили.
Чи можна купатися у водоймах
Цікавим є той факт, що на Івана Купала, чи на Купала, бо назва Івана Купала з'явилася пізніше, коли християнське свято Івана Хрестителя приєднали до цього язичницького, не можна було купатися.
Вважалося, що вода змиває всю нечисть і у воді багато нечистої сили, хвороб. Тому купатися було не можна. Також казали, що цієї ночі русалки активно діють, тому з одного боку дійство відбувалося на березі ріки, а з іншого боку до води краще було не заходити.
Плетіння вінків
Дівчата плели вінки, пускали їх на воду і замовляли свою долю: куди вінок попливе, звідти мав суджений прийти, чи він мав плисти й не потонути, теж у різних регіонах по-різному. Часом свічка ще ставилася в центр вінка, і теж дивилися, чи вогник свічки не погасне.
У певних регіонах хлопці видивлялися вінок дівчини, яка йому подобалася, і вони могли ловити цей вінок. І якщо вони з вінком підходили до дівчини, то вона зобов'язана була поцілувати парубка, щоб забрати цей вінок.
Важливо було саме пустити вінок за водою, тобто попросити в сили води, що я готова свою долю зустріти.
Корені язичництва
Якщо говорити про язичницькі святкування, то тут поєднувалося багато елементів – елементи пісні, хороводи. Вогонь, довкола якого водилися хороводи, – це енергія сонця, поклоніння сонцю. Сонце – основне джерело врожаю, тобто поклоніння Богу Сонцю, Ярилу, Дажбогу, по-різному його називали. Прославляли його, дякували за майбутній врожай. Таким чином оці елементи пов'язувалися з початком врожайного періоду, збору врожаю.
Пошук папороті
За народними традиціями, саме цієї ночі розквітає цвіт папороті. Взагалі ботаніки говорять, що папороть не цвіте, проте ця легенда настільки має глибоке коріння, що я схильна вірити, що це диво відбувається й вона цвіте. Тому що у багатьох регіонах є про це оповіді. Вірять, що квітка розквітає о 12:00 ночі й цвіте одну хвилину, а довкола неї з'являється сяйво. Квітку охороняють нечисті сили, але той, кому вдасться відшукати квіт папороті й зірвати її, наділяється магічними властивостями. Ця людина розуміє мову птахів, звірів. Ця людина знає, де сховані скарби, стає дуже мудрою та матиме щасливу долю. Також говорять про те, що є чимало випробувань, щоб дістатися до цвіту папороті. Людина має пройти певні випробування, тому що нечиста сила охороняє цю квітку, і ти щось маєш подолати.
Регіональні особливості святкування Івана Купала
У різних регіонах України ці обряди проводять по-різному. Певні відмінності були в піснях, у Марені, як її робили. Десь головним було вогнище, а десь це була лялька Марена, десь робили й Марену, і Купайла, створювали обряд шлюбу між ними, і Марену топили, а Купайла спалювали. От у цьому певна різниця була, так само й з вінками. У певних регіонах просто вінки пускали, а у певних регіонах тільки їх плели, але з ними нічого не робили, у певних регіонах хлопці ті вінки ловили.
Чого не можна робити на Івана Купала:
- купатися у відкритих водоймах вночі;
- стрибати через полум’я з будь-ким, адже цей обряд призначений тільки для закоханих пар;
- не можна давати в борг, бо можна віддати й своє щастя;
- не можна підіймати гроші з землі, таким чином можна взяти на себе всі проблеми, яких хотів позбутися попередній власник.
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube