У ніч проти 18 червня російські військові вчергове атакували Запоріжжя. Внаслідок обстрілів на території промислового підприємства та складських приміщеннях виникли пожежі, у багатоповерхівках пошкоджені вікна, а також згоріли автівки.
Як оговтуються містяни після атаки 14 БпЛА – бачили кореспонденти Суспільного.
Внаслідок обстрілу вщент зруйноване одне із відділень "Нової пошти", яке відкрили два роки тому. У будівлі сталася пожежа та згоріли всі посилки, розповів директор філії Дмитро Бузов:
"Масштаб руйнувань дуже серйозний: знищено все. Ми зараз займаємося компенсацією, передзвонюємо клієнтам, займаємось підрахунками по посилках, збитках. Інформуємо клієнтів і одразу компенсуємо вартість посилки. Усе, що вціліло, ми переміщуємо на інші підрозділи".
Відновити роботу відділення планують протягом двох днів, каже Дмитро Бузов:
"Тут буде тимчасове модульне відділення, щоб клієнти наші користувалися послугами. Завтра орієнтовно вже стоятиме модульне відділення. Життя продовжується, відновимо, зробимо нове відділення".
Руйнувань зазнали й торговельні приміщення. Зокрема, магазин автозапчастин. Його директор Андрій Зулін каже, що в будівлі попадали стіни та посипалося скло:
"Займалися торгівлею автозапчастин і сервісом. Сервіс уцілив, слава Богу. У магазині товар уцілив більш-менш. Будемо щось зараз робити й поновлювати роботу трохи пізніше. За місяць, думаю, відновимося".
– Дай Боже, що всі живі! Слава Богу, не все втрачено! Прорвемося! Ми ж вже на адреналіні, ми без нього не можемо, – додає Андрій Зулін.
Один із БпЛА поцілив по автостоянці. Там згоріло з пів сотні машин. Пошкодило автівку Олена, переселенки з тимчасово окупованого села Воскресенка Пологівського району:
"Хвилею повибивані вікна: вітрове, заднє, бокове. У нас так не згоріла, як машини, що перед нами стояли...Бог зберіг".
Олена розповідає, що три роки тому її машина врятувала життя багатьом людям – тоді ще живий син нею вивозив людей з окупації. Нині сина вже немає в живих – загинув, а чоловік продовжує захищати країну:
"Нам лишатися не можна було там, бо одразу шукали учасників бойових дій, а ми ж рідні, то виїхали. Окупанти полювали на авто, забрати хотіли й питали, де чоловік, а я казала, що два роки вже немає, а вони подумали, що помер, а він на службі був".
– Ой, це ще пів біди... Головне, що живі. Машина сьогодні є, а потім немає, то таке. Ми більше втратили в окупації, а авто – це дрібниці, – резюмує Олена.
– Це була для нас найстрашніша ніч: гуде, летить і все горить... Будинок хитався. Дим, у квартирі нічим дихати, – розповідає жителька пошкодженого будинку Людмила Бойко про пережиту ніч. У її квартирі вилетіло скло, а двері заклинило, то ж вона не могла вийти з квартири і всю ніч просиділа в коридорі.
Та попри все Людмила не збирається виїжджати:
"Куди виїжджати? У мене донька була в Польщі й повернулася. У Польщі не змогла, побула два тижні й повернулася. Чоловік помер, я залишилася одна...", – каже Людмила.
Оговтується від нічного обстрілу Наталія, переселенка з села Малинівка Гуляйпільського району. У квартирі, яку вона винаймає, вибуховою хвилею вибило вікна. Коли почалися вибухи, вона з чоловіком ховалися в коридорі:
"Дуже страшно було. Дуже страшно. Нікому не побажаємо. Дуже гучно, здавалося, що той "шахед", який дзижчить, летить, потім вибухає, в будинок наш попаде. Його не можна передати, розказати. Стрес і досі не пройшов. Намагаємося відходити від цієї ситуації. Сподіваємось, що все буде добре".
Нині на місці обстрілу триває розбір завалів, комунальники прибирають сміття, уламки скла та забивають вибиті вікна OSB-плитами. Власникам пошкоджених осель та приміщень бізнесу надають будівельні матеріали.
Суспільне повідомляло, що в ніч проти 18 червня російські військові вчергове атакували Запоріжжя. Внаслідок обстрілів на території промислового підприємства та складських приміщеннях виникли пожежі, у багатоповерхівках пошкоджені вікна, а також згоріли автівки. Постраждалих немає.
Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | WhatsApp | Facebook | Youtube