За тиждень, з 14 по 20 квітня 2025 року, Суспільному стало відомо про загибель 27 оборонців з Вінниччини, які віддали свої життя за Україну.
Схиляємо голови перед їхньою мужністю та висловлюємо співчуття родинам і близьким. Вічна пам'ять воїнам, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави!
Богдан Шевчук
Богдан Шевчук (2002 року народження) був мешканцем села Іванківці Тиврівської селищної громади. Старший солдат, старший оператор-гранатометник 1 відділення 3 взводу 1 розвідувальної роти в/ч А1445 загинув 27 червня 2024 поблизу Кругляківки Купʼянського району Харківського області. Російський безпілотник уразив БМП-3, в якому був оборонець.
Олексій Лещенко
Олексій Лещенко (1994 року народження) був мешканцем села Шура-Бондурівська Гайсинського району. Довгий час захисник вважався зниклим безвісти. Нещодавно стало відомо, що він загинув 8 грудня 2024 року у результаті російського артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Сонцівка Донецької області.
Сергій Черній
Сергій Черній народився у 1977 році у Вінниці. Закінчив загальноосвітню школу №30 та Вінницький транспортний фаховий коледж. Працював на різних підприємствах торгівлі та промисловості міста.
Чоловік мобілізувався взимку 2024. У званні молодшого сержанта воював у складі 21 окремої механізованої бригади на Сумському напрямку. Загинув 5 квітня 2025 поблизу прикордонного села Миропілля.
Олександр Єлесін
37-річний Олександр Єлесін був уродженцем села Зайцево на Донеччині. Після повномасштабного вторгнення він відправив дружину та двох доньок за кордон, а сам невдовзі вирушив до Ладижина на Вінниччині, де ще до 2022 працював на одному з підприємств критичної інфраструктури. Звідти й пішов захищати Батьківщину взимку 2024.
Чоловік виконував бойові завдання у лавах 79 окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Загинув внаслідок мінно-вибухової травми, отриманої 7 квітня поблизу села Костянтинопіль Волноваського району.
Артем Грабовський
34-річний Артем Грабовський був мешканцем села Лука-Мелешківська. Загинув військовий 15 квітня 2025, захищаючи Україну.
Євгеній Сологуб
Євгеній Сологуб (1991 року народження) був мешканцем Гайсина. Навчався в місцевій загальноосвітній школі №7, відтак у Вінницькому профтехучилищі зв’язку. Працював водієм автокари на Ладижинській птахофабриці.
24 лютого 2022 року добровольцем вступив до лав Збройних Сил України. Спочатку проходив службу кулеметником у 70 окремому стрілецькому батальйоні, у 59 бригаді, а потім служив оператором-сапером інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти 93 батальйону підтримки СБС.
Загинув військовий 9 квітня 2025 під час виконання бойового завдання неподалік населеного пункту Новомиколаївка Донецької області.
Віктор Войтенко
Віктор Войтенко (1996 року народження) був жителем села Гущинці Іванівської громади. Загинув 15 квітня 2025, захищаючи Україну. В оборонця залишилися дружина, донька та батьки.
Олег Басараб
Олег Басараб народився 1994 року у передмісті Маріуполя. Після школи опанував морську справу у місцевому училищі. Працював на одному з найбільших металургійних комбінатів краю. На початку лютого 2022 він став на захист Батьківщини. Під час чергової відпустки у Вінниці познайомився зі своєю майбутньою дружиною.
З перших днів повномасштабного російського вторгнення Олег воював у лавах 35 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Старший матрос, артилерист воював на Херсонському, Миколаївському, Донецькому напрямках. За героїзм та успішне виконання бойових завдань був нагороджений нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ "Золотий хрест", відзнакою Президента України "За оборону України", бригадними медалями та грамотами. Також він отримав право носити берет кольору морської хвилі: ознаки приналежності до військової еліти. Боєць мав численні контузії та важке осколкове поранення голови, яке отримав у бою 2023 року.
Загинув Олег Басараб у бою 12 квітня 2025 поблизу села Горіхове Покровського району на Донеччині.
Валерій Присяжнюк
Валерій Присяжнюк народився у Вінниці 24 березня 1968 року. Після школи здобув професійну освіту у м’ясо-молочному технікумі, а згодом опанував спеціальність "Автомобілі та автомобільне господарство" у Вінницькому національному технічному університеті (тоді ще Вінницький політехнічний інститут). Тривалий час чоловік працював викладачем автошколи, створеній у цьому закладі.
Мобілізувався Валерій Присяжнюк до війська влітку 2022 року. Боронив країну на посаді водія-кулеметника у складі 5 окремої танкової бригади. Загинув військовий 11 квітня поблизу села Олексіївка Волноваського району Донецької області.
Віталій Тертичний
37-річний Віталій Тертичний був мешканцем Тростянця. Служив головним сержантом 1 мінометної батареї військової частини А2980. Загинув військовий 15 квітня поблизу Новоолександрівки на Донеччині.
Олександр Юрчак
Олександр Юрчак народився у 1975 році у селі Джурин Жмеринського району. У Вінниці закінчив 13 школу та професійно-технічне училище №2. З дружиною виростив двох синів.
Мобілізувався чоловік у 2023 році. Воював у лавах 154 окремої механізованої бригади, був головним сержантом забезпечення роти. Україну захищав на таких ділянках фронту: Покровськ, Куп’янськ, Вовчанськ, Курахове. Загинув боєць 11 квітня 2025 на Харківському напрямку.
Владислав Михайлик
Владислав Михайлик (1979 року народження) був мешканцем Гайсина. Загинув оборонець 5 серпня 2024, захищаючи Україну.
Юрій Костюк
Юрій Костюк (1994 року народження) був жителем села Тарасівка Чечелівського старостинського округу. Загинув військовий 13 квітня 2025 в районі Виїмки Бахмутського району Донецької області. Він отримав травми, несумісні з життям, внаслідок удару російського FPV-дрону.
Владислав Сандрак
Владислав Сандрак (1998 року народження) був жителем Гайсина. Помер через хворобу 16 квітня 2025.
Михайло Прокопов
Михайло Прокопов (1979 року народження) був жителем села Стіна Томашпільської громади. Навчався у Вінницькому транспортному коледжі, де здобув професію лісника. Трудову діяльність розпочав у КСП "Стінянське", працюючи водієм. З 2001 року працював у Томашпільському райагролісі лісником.
У 2023 році був мобілізований на захист своєї Батьківщини. Воював у 59 бригаді, був старшим стрільцем мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти. Отримав важкі травми. У червні 2023 року чоловіка демобілізували. Він нагороджений памʼятною медаллю "Захиснику України".
Михайло Прокопов проходив реабілітацію. Втім, його травма виявилась несумісна з життям. 9 квітня 2025 року чоловік помер.
Сергій Циба
Сергій Циба (1986 року народження) був мешканцем Могилева-Подільського. Загинув 9 квітня 2025 року у важких боях у Сумській області.
Віктор Слободяник
Старший солдат ЗСУ Віктор Слободяник (1992 року народження) був жителем Літинських Хуторів. Механік-водій 4 бойової машини 1 танкового взводу 2 танкової роти військової частини А1736 загинув 2 вересня 2022 року під час виконання чергового бойового завдання поблизу населеного пункту Безименне Херсонської області.
Максим Лукашенко
31-річний Максим Лукашенко був жителем села Глибочок Тростянецької громади. Стрілець-снайпер відділення морської піхоти взводу морської піхоти роти морської піхоти військової частини А2613 загинув 30 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Вознесенка Донецької області. З 1 грудня 2024 року він вважався безвісти зниклим.
І лише 14 квітня 2025 року, згідно з результатами експертизи ДНК, особу бійця було ідентифіковано.
Іван Блащук
Іван Блащук (1976 року народження) був жителем села Шендерів вороновицької громади. Навчався у Шендерівській загальноосвітній школі, відтак у середній школі в с. Лука Немирівської громади. Закінчивши школу, Іван пішов служити в армію.
Певний період часу працював на цукровому заводі. З 1996 по 2017 рік працював за кордон.
У лютому 2023 року Івана Блащука мобілізували. Чоловік служив сапером інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти.
9 квітня 2025 в районі населеного пункту Перлявка Житомирської області військовий помер у госпіталі.
Микола Андрощук
Капітан Микола Андрощук (2001 року народження) був жителем села Гопчиці Погребищенської громади. Служив помічником командира частини-начальником служби охорони державної таємниці. Помер військовий 14 квітня 2025 року під час проходження військової служби у військовій частині Кропивницького району Кіровоградської області.
Валерій Волкович
Валерій Волкович (1972 року народження) був жителем села Брицьке Турбівської громади. Загинув старший стрілець-оператор 15 квітня 2025 року поблизу Преображенки Донецької області в результаті артилерійського обстрілу росіянами позицій українського підрозділу.
Віктор Машевський
Віктор Машевський був жителем Козятина. Народився він 1976 року у Казахстані. Коли йому виповнилось 13 років, родина переїхала на Липовеччину у Вінницькій області, звідки родом був його батько.
Віктор познайомився з майбутньою дружиною в Козятині і переїхав туди жити. Виховували двох доньок.
З перших днів повномасштабної війни чоловік пішов у Козятинський військкомат, але, оскільки в нього була "броня", йому дали відстрочку.
В липні 2024 року Віктор Машевський вступив у лави ЗСУ та проходив службу у десантно-штурмовій бригаді. Служив на посаді командира взводу у військовій частині А4355 на Донеччині (Покровськ, Курахове). Коли позицію українців розбив дрон і побратими опинилися під завалами, чоловік власноруч протягом кількох годин відкопував бійців і врятував їм життя.
Віктор мав поранення, лікувався. Був нагороджений відзнакою "Золотий хрест" та нагрудним знаком "Ветеран війни".
Олег Лозовий
Олег Лозовий був жителем Козятина. Загинув, захищаючи Україну.
Олександр Мельник
Олександр Мельник (1991 року народження) був жителем Погребищенської громади. Солдат, стрілець 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини помер внаслідок нещасного випадку в районі населеного пункту Вербове Покровської селищної громади Дніпропетровської області.
Богдан Страхарчук
Богдан Страхарчук нарожився у 1994 році у Вінниці. Згодом сім’я переїхала жити в село Северинівку. Чоловік навчався у Чернятинському аграрному коледжі. У 2013 році здобув освіту за спеціальністю "Експлуатація та ремонт машин і обладнання агропромислового виробництва" та отримав кваліфікацію техніка-механіка сільськогосподарського виробництва.
У 2014 році одружився. Займався волонтерством. Перед повномашстабним вторгненням працював в селі Жуківці в агро-фірмі на посаді "тракторист". 3 травня 2023 року був призваний на військову службу до лав ЗСУ. Від побратимів отримав псевдо "Кум".
Гранатометник 1 механізованого відділення — бойової машини 2 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини А4472 з 23 липня 2023 року вважався зниклим безвісти при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Кліщіївка, Донецької області. Згодом, після ідентифікації, стало відомо, що військовий загинув 23 липня 2023 року.
Валентин Хоченков
Валентин Хоченков був мешканцем Козятина. Загинув, захищаючи Україну.
Григорій Тимошенко
Григорій Тимошенко (1978 року народження) був мешканцем села Строїнці Тиврівської громади. Сержант, командир 3 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти в/ч А7221 загинув 3 липня 2024 у Мирному Пологівського району Запорізької області. Тривалий час вважався зниклим безвісти. 16 квітня 2025 тіло оборонця було опізнано.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp