Волонтери із села Пеньківка, що на Вінниччині, виготовляють для оборонців маскувальні сітки. За рік зробили таких понад сотню, збираються щодня. З матеріалами для сіток допомагають місцеві фермери.
Згуртувала волонтерів Раїса Бурлака. Вона розповіла, що у неї країну захищають син та зять.
"Сплели ми вже 125 сіток. Вони різні. Менш як 15 людей щодня не буває. Буває іноді 7-10, але завжди люди є. Матеріал у нас, сітка, беремо у Вінниці. Спочатку брали у Полтаві. Зараз вона 2700 гривень коштує. І стрічки ми беремо у Дніпрі, бо там найдешевше. Ось така бобіна коштує 3000 гривні. У нас різні кольори, і ми їх мішаємо. Якщо у квадратних метрах брати, то ми 7000 квадратних метрів уже зробили", — розповіла Раїса Бурлака.
Волонтери збираються щодня з 9:00 і до обіду. Місцева мешканка Любов Марчук розповіла, що спершу було важко. Нині ж набили руку. Вдень виготовляють по чотири сітки.
"Ми йдемо сюди з великим задоволенням, з чистою душею, з відкритим серцем, тому що ми дуже хочемо допомогти нашим воїнам. У нас постійно є замовлення на сітки. Вони говорять, що їх чекають наші сітки, бо вони найкращі. Є такі сітки, що плетуть з шматочків, то вони не дуже міцні й хороші. А наші їм дуже допомагають. У нас така бригада "молодіжна" дуже, то трохи важко, але ми справляємося. Ми раді, що в нас є замовлення, що їх потребують. Ми дуже хочемо, щоб швидше була перемога, щоб усі були вдома, щоб усі сім’ї були разом і щасливі", — сказала Любов Марчук.
З купівлею матеріалів допомагають місцеві фермери, а готові сітки на фронт передають поштою.
"Ми стараємося сітки давати нашим односельцям, людям нашої громади. Вони всі знають мій номер телефону, і ми стараємося їм віддавати. А якщо є лишні, то відправляємо усім, хто просить. Ми відправляли в Куп’янськ, Ізмаїл, Харківська область, Лозову, Павлоград, Дніпропетровська область, Покровськ, Вознесенівка Запорізької області, і під Роботине, бо там мій син, то туди також багато відправляли. І Одеська область, і Херсонська, й Миколаївська — звідки просять, то туди й відправляємо", — сказала Раїса Бурлака.
Нині у волонтерів є запит на шість маскувальних сіток. Їх наприкінці тижня відправлять на Донеччину.
Збираються люди у приміщенні місцевої бібліотеки. Тамара Томляк розповіла, що у неї на фронті два внуки й два сини. Сітку розміром шість на шість метрів замовили бійці з передової.
За словами жінки, якщо раніше взимку оборонці просили сітки білого кольору, то зараз, аби вона була дійсно маскувальною, то просять болотяного.
"В мене на війні два внуки й два сини. Один на передовій, то це йому робимо цю сітку, бо він артилерист. Він зараз на Курахівському напрямку. Це сітка шість на шість. Вони просили шість на вісім, але сказав: "Давайте спочатку ці, ми побачимо, чи не малі, і тоді попросимо більші". Зараз хлопці від білих відмовилися, бо як стріляють, то вона все одно чорніє, і її краще видно. Хочуть ось такі болотяні, щоб під піски підходили. Тут є і світлі, і сірі, і коричневі, такі, як зараз земля", — розповіла Тамара Томляк.
Сітки плетуть на спеціальних рамках розміром три на два метри. Між собою їх зшиває Надія Лємєшова. Суспільному жінка розповіла, що родом із Маріуполя. У Пеньківці вона від початку повномасштабного вторгнення РФ. Надія волонтерить, бо дуже хоче додому, а ще, щоб хоч чимось допомогти племіннику, який на війні.
"Щоб ширша сітка була, то ми беремо три метри і зшиваємо докупи, й виходить шість метрів, така велика. Оцими ж стрічками беру і зшиваю дві докупи. Потім скручуємо і відправляємо. Основи — це нам місцеві чоловіки-умільці зробили. Їх треба обов’язково підвісити, бо так зручніше набагато. Коли їх не було, то ми на стіну вішали. З найпершого дня нам хлопці змайстрували, і так працюємо", — розповіла Наталя Лємєшова.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp