Підрозділ "Вовча зграя" Національної гвардії України виконує бойові завдання під Покровськом. Екіпаж танка – Магоні, Агроном і Їжак – працює як єдиний механізм. Танкісти бригади "Червона Калина" розповіли про бойові будні, складнощі перших виїздів, взаємопідтримку в екіпажі та материнську молитву, яка стала їхнім оберегом.
"Моя задача – координувати та підтримувати екіпаж"
Командир танка на псевдо Магоні – гвардієць, який до повномасштабного вторгнення служив у поліції та був срібним призером чемпіонату Європи з самбо. Його головна відповідальність – визначення маршрутів, цілей і координація роботи екіпажу.
"Перший виїзд був найскладнішим, – розповів Магоні. – Ми тільки прибули на позицію, а вже наступного дня отримали бойове завдання. Було важко і морально, і фізично. Нас обстрілювали і КАБами, і мінометами".
"Навідник – це про точність і адреналін"
Навідник танка з позивним Агроном раніше був професійним кухарем і навчався на архітектора. Але з початком війни вирішив, що його місце – на передовій. Тепер його головне завдання – влучати у цілі.
"Навідником бути цікаво, це справжній адреналін. Особливо, коли влучаєш у ціль. Але були моменти, коли доводилося діяти в умовах екстриму. Одного разу нам влучили в танк: спочатку з РПГ, а потім FPV-дроном у башту. Танк став некерованим, і ми були змушені його покинути", — розповів Агроном.
"Нас врятувало, мабуть, диво. Ми встигли викотитися з населеного пункту в поле. Позаду нас їхала наша БМП. Коли танк повністю зупинився й далі вже їхати не міг, ми вистрибнули і перескочили в бронемашину. Хлопці швидко вивезли нас у безпечне місце", — додав механік-водій Їжак.
Їжак отримав численні поранення та провів 40 днів у лікарні.
"Мені зробили операцію й витягли всі осколки: сім з руки, шість зі спини, по одному з голови й шиї, – поділився він. — Той виїзд починався, як звичайний. Ми навіть не думали, що щось може трапитися. Але все сталося так раптово, що я навіть не встиг усвідомити, що відбувається."
"Головна перевага танка – тут не потрібні права"
Механік-водій Їжак до війни проходив строкову службу на Харківщині, брав участь у наступі ЗСУ, а згодом приєднався до "Вовчої зграї".
"Я спочатку думав стати навідником, – поділився Їжак. – Але потім вирішив спробувати керувати танком. Вже в перший день зрозумів, що це моє. Головна перевага танка – тут не потрібні права, ти просто сідаєш і їде".
Ритуали та універсальність екіпажу
За словами Магоні, екіпаж "Вовчої зграї" – це не лише побратими, а й друзі, які підтримують одне одного. Перед кожним виїздом вони читають коротку молитву, яку Агроном отримав від своєї мами.
"Навколо мене круг, та намалював його не я, а матір Божа моя. Амінь", – зачитав Агроном слова молитви.
Крім того, за словами членів екіпажу, вони — універсальні бійці. Командир може працювати навідником, механік – стріляти, а навідник – керувати танком.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp