Перейти до основного змісту

Про мотивацію, поранення та віру: вінницький ветеран "Вітьок" поділився думками про війну

Військовослужбовець "Вітьок". Військовослужбовець "Вітьок"

Ще з перших днів війни військовослужбовець "Вітьок" з Вінниччини вступив у ЗСУ та захищав Україну від росіян. У липні 2023 року отримав поранення.

Своєю історією ветеран війни поділився з Суспільним.

"У 2018 році мене призвали на військову службу. Тоді для себе зрозумів, що в Україні серйозна війна почалася ще з 2014 року. Через це і прийняв рішення підписати контракт. А вже по закінченню контракту мене звільнили. Це було 1 листопада 2021 року", розповів ветеран.

З першого дня повномасштабного вторгнення "Вітьок" хотів повернутися до війська.

"З перших днів повномасштабного наступу, я "просився" до бойових бригад. Мені часто відмовляли. Проте я все одно шукав, куди можу піти служити. Розумів, що хочу захищати Україну саме на передових позиціях. Попри відмови, мене все одно 26 лютого 2022 року записали до Вінницького зонального відділу Військової служби правопорядку. Я був радий. Але потім перевівся до Луганського зонального відділу Військової служби правопорядку", сказав оборонець.

Тоді з побратимами виконували бойові завдання у Луганській області.

Військовослужбовець "Вітьок" з побратимами. Оборонець "Вітьок"
"Там я і побачив на власні очі, яка війна насправді, не по телевізору, не з соціальних мереж та навіть не з фільму. Але якби важко не було, все одно знаходилась мотивація продовжувати виконувати завдання. Особливо, з’являється величезна мотивація, коли є кого захищати, є за кого битись. І навіть, коли є за кого, на жаль, віддати життя", розповів "Вітьок".

Також він з побратимами виконував завдання ще на Запорізькому, Донецькому напрямках. Отримав шеврон за прямий контакт з росіянами.

Шеврон військовослужбовця "Вітьок". Військовослужбовець "Вітьок"
"Вже 29 липня 2023 року я отримав поранення, після якого не зміг продовжувати службу за станом здоров’я. На щастя, руки та ноги цілі, проте були обставини, за якими не зміг далі служити. Місяць я лікувався в лікарні. А потім вже вдома проходив реабілітацію. Тоді хоч було легше, проте постійно переживав за побратимів. Хвилювався, аби залишились живі. На себе було байдуже".
Військовослужбовець "Вітьок" з побратимами. Військовослужбовець "Вітьок"
"Війна для мене – це біль, жах. І це поняття насправді дуже важко описати словами. Але попри це війна змінила мене в тому розумінні, що став справжнім чоловіком. Тому я пишаюсь собою, що хоч щось зробив, аби захистити нашу націю від ворогів", сказав військовий.

Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp

Топ дня

Вибір редакції