5 жовтня на Майдані Незалежності у Вінниці відбулася мирна акція на підтримку захисників 14 бригади НГУ "Червона калина", які зникли безвісти. В руках учасники тримали прапори з символікою бригади, портрети рідних та плакати з гаслами.
Акцію ініціювали рідні та близькі воїнів, щоб нагадати про своїх захисників, звʼязок із якими перервався. Про це Суспільному розповіла одна з організаторок акції та сестра зниклого безвісти бійця — Антоніна Басенко.
"Звісно, ми не володіємо статистикою утрат. Але об’єдналися з понад сотнею родин зниклих військовослужбовців із нашої бригади. У Києві, Одесі, Хмельницькому відбуваються зібрання людей зі спільною бідою. Ми віримо, якщо будемо говорити, то нас почують! 14 бригада чекає", — розповіла Антоніна Басенко.
За її словами, за 57 обмінів – не було жодного повернення бійців з 14 бригади.
"Дуже болюче стоїть питання репатріації . Черга на опрацювання даних ДНК – на 5 місяців-півроку. Тобто навіть якщо рідного повернули з часом, через очікування ідентифікації тіла поховання може відбутися через півроку", — додала дівчина.
Як зазначає Антоніна, нині їхні родини змушені на непросте спілкування з державними органами й пошуковими організаціями, де нерідко натикаються шаблонність дій та бюрократію. Водночас, говорить дівчина, вони в проживанні горя очікують максимальної залученості й ініціативи.
Організаторка Ірина Богусевич не отримувала звістки від свого чоловіка Олександра з серпня. На акцію жінка прийшла з двома дітьми та батьками.
"Шостого серпня ввечері мій коханий чоловік виїхав на позиції н.п Іванівка Покровського району, Донецької області. Виїзд мав бути на 4 доби, але все як завжди затяглося. Час від часу він мені писав, що з ним все добре і любить нас, що втомлений і не хоче більше там перебувати. Крайній раз написав 11 серпня о 8.11 ранку, що пізніше ще напише. Ввечері 11 я відчула сильну тривогу і погане самопочуття", — згадує Ірина Богусевич.
Розповідає, намагалася дізнатися, що сталося з чоловіком, через можливих знайомих, друзів, волонтерів та побратимів.
"В основному інформація була обнадійлива, але ввечері мені написали, що або полон або 200. 13 серпня вранці я без жодного дзвінка з частини мчалась в Калинівку. При мені прийшло зведене що мій чоловік та ще два його побратими безвісти зниклі. На сьогоднішні є відео з позицій, де був мій Сашка. На відео 7 розстріляних наших хлопців, а на цій позиції їх було 14. Когось впізнали, когось не реально впізнати. По маленьких деталям ми розглядали кожного. Маємо надію що наш Сашка живий. Ті позиції в той день відійшли під контроль противника, бій тривав з 13:00 до 21:00", — розповіла Ірина Богусевич.
Родини захисників кажуть, що і надалі намагатимуться максимально розповідати про 14 бригаду на різних заходах, щоб сприяти швидшому поверненню своїх рідних додому.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp