В селі Соколова на Вінниччині триває арт-проєкт "Мальована хата". Тут розмальовують автентичними подільськими мотивами хати, адміністративні й господарські будівлі. До села на тиждень з'їхалися художники з Вінниці, Могилева-Подільського, Тульчина й Києва. Працюють зранку до вечора.
Ініціатор проєкту Микола Крижанівський розповів Суспільному, що в такий спосіб відроджують традиції українського народного малярства та популяризують настінний розпис. Вперше проєкт провели у 2012-му році у селі Сліди Могилів-Подільського району, звідки чоловік родом. Відтоді щороку виїздять у села й розмальовують будівлі.
"У нашому колективі дуже різнопланові художники. Коли ми починали, ставили завдання — не брати лише автентику, а доповнювати її сучасним модерновим мистецтвом, такий синтез минулого і сучасного створює колоритні сюжети. Українці — унікальна нація, яка на відміну від отих "сусідів-варварів" не войовнича, але вміє себе захистити. Ми хочемо цю красу передати нашим дітям, щоб вони знали, до якої нації належать", — сказав Микола Крижанівський.
Тема цьогорічного пленеру — подільський розпис. Нині чоловік закінчує розмальовувати фасад шкільної спортзали, композицію назвав "Вісники перемоги".
"Це панно присвячено нашим воякам, які захищають Батьківщину. Тут є червоні, білі, чорні коні. Білий — перемога. Червоний — бої, війна. Чорний — трагічність цього всього. Над ними буде сонце і сокіл. Ця вся давня символіка вписується у сьогодення. Кожен симпозіум ми присвячуємо боротьбі нашої країни, захисникам, які гинуть, захищають, яких ми дуже чекаємо з перемогою. Ось приїде солдат з війни, побачить це, скаже, що воює за це все, за ці малюнки".
Загалом до села приїхали сім художників. Проживання, харчування й матеріали — за рахунок Хмільницької міськради, а організаторами симпозіуму народного малярства є управління культури та креативних індустрій обласного департаменту гуманітарної політики та обласний центр народної творчості, розповіла Суспільному начальниця відділу культури й туризму Юлія Цупринюк.
"Проєкт фінансується Хмільницькою міськрадою. Він був підтриманий депутатами на сесії. На нього виділили понад 100 тисяч грн. У вартість входить проживання, харчування, матеріали, стипендія кожному учаснику нашої "Мальованої хати", — розповіла Юлія Цупринюк.
Працюють художники від понеділка, 9 вересня, завершити всі роботи мають до суботи, сказав Микола Крижанівський. Останнім розмальовуватимуть місцевий будинок культури. Що там буде? — поки таємниця.
Місцева жителька Олена Качановецька розповіла, що, коли запропонували оздобити ворота її гаража, була лишень "за".
"Хотілося бачити щось таке цікаве в українському стилі. Вчора була на роботі, сьогодні лише приїхала. Бачу орнамент уже закінчують і кажуть, що це ще не все. Вирішили подивитися, який кінець буде", — сказала Олена Качановецька.
Художниця Людмила Сорочинська приїхала з Могилева-Подільського. Ворота розмальовує орнаменти подільського килиму.
"Ворота ці гарні й підходять. Щоправда, до килимарства не дуже по кольору. Мав би бути чорним. Але темний. Зелений більш менш підходить. Якийсь настрій потрібно задати людям, бо вони в дуже пригніченому стані зараз. Хто на війні, хто ні — у кожній сім’ї відчувається біда. Всі йдуть і кажуть: "Ой, як гарно. Настрій задається".
Художниця з Києва Яна Власенко-Бернацька розписує місцеву гімназію. Це її авторський малюнок. Його розробила на основі характерних подільських елементів. Наприклад, пелюстки квітки, що тягнуться до сонця — символізують дітей, які тягнуться до знань. До розпису залучила й школярів.
"Із задоволенням приїхала, бо дуже люблю розмальовувати хати. Це моє-моє. І навчаю діток, і сама ось тут навчаюсь. Це оберегова частина. Вазон — дерево життя, щоб було зростання. Достаток — це трійця. Триєдина. У нас у школі навчаються — це теж така трійця: батьки, вчителі й діти. Це популяризація нашого справжнього — нашої, за яку ми воюємо", — розповіла Яна Власенко-Бернацька.
"Дуже гарно і прикольно. У нас такого не було", — сказала школярка Аня Іванкова.
"Здебільшого заходи ми проводимо ось тут. На фоні будівлі, коли фото робили, вікна білі й стіни зливалися. То ось сьогодні ми дуже задоволені цими яскравими кольорами, тією красою, яку нам зробили майстри", — сказала директорка гімназії Олена Дручинська.
Оксана Городинська з Могилева-Подільського участь у проєкті бере 12 рік поспіль. Вона розписує кілька господарських будівель на території гімназії.
"Розмалювала господарчий комплекс: комори, складські приміщення. Це сімейний вазон — пара, яка ростить оце сімейне дерево. Пара, у якої будуть діти, що дадуть потомство. Це дерево тримає рід. Цей проєкт для того, щоб наші люди згадали, хто вони. Щоб діти бачили, хто вони. Якщо вони з дитинства бачитимуть ці традиції й будуть дотичні до українського національного — вони виростуть українцями", — розповіла Оксана Городинська.
Майстер народної творчості Іван Горобчук оздоблює візерунками Соколівський старостат.
"Я не бачу кінцевого результату. Розклав якісь плями. А потім — що вийде. Це дві пташки — у наших традиціях завжди малювали, як закоханість. Ми, мабуть, село цим не відродимо, але хоч десь кольорового чогось додамо, щоб звеселяло настрій людям", — сказав Іван Горобчук.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube