За тиждень, з 5 по 11 серпня, стало відомо про загибель 24 захисників з Вінниччини. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким оборонців, які полягли за Україну. Вічна пам'ять героям!
Олег Єленич
Олег Єленич (1992 року народження) був мешканцем Тульчина. У 2015 році був мобілізований, проходив військову службу в бригаді морської піхоти, брав участь в бойових діях в зоні АТО. З часом, підписавши контракт, проходив військову службу в сухопутних військах.
25 лютого 2022 року Олег разом з братом пішов добровольцем на військову службу в батальйон територіальної оборони. Молодший сержант Єленич служив бойовим медиком 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти. 20 лютого 2024 року в районі селища Ласточкине Покровського району Донецької області оборонець загинув.
Роман Радецький
Жмеринчанин Роман Радецький з початком повномасштабного вторгнення вступив до лав місцевої територіальної оборони, а у квітні 2022 року під час звільнення Київщини стрілець-санітар Добровольчого батальйону ОУН Радецький виносив з поля бою побратимів.
Оборонець брав участь у звільненні Київщини та населених пунктів Запоріжжя, Донеччини, Харківщини та Луганщини, виконував завдання в найгарячіших точках, в тому числі в Бахмуті та Авдіївці. Під Бахмутом Роман отримав поранення та після лікування й реабілітації знову став на захист держави.
Військовий був нагороджений відзнакою "Хрест хоробрих" та орденом "Лицарський хрест".
Загинув Роман Радецький 24 травня поблизу села Сергіївка на Луганщині. Понад 2 місяці його вважали безвісти зниклим.
Ігор Кривошеєв
Ігор Кривошеєв (1986 року народження) був мешканцем Оратова. У 2003 році закінчив Оратівську загальноосвітню школу. Навчався у Вінницькому політехнічному університеті, здобув будівельну спеціальність. Був одружений. Є донька.
У лютому 2024 року Ігор Кривошеєв був мобілізований до війська на захист української землі від російського агресора. Службу старший стрілець-оператор Ігор Кривошеєв проходив у механізованій бригаді на Харківському напрямку. Помер оборонець 28 липня.
Іван Криштоф
Іван Криштоф (1998 року народження) був мешканцем міста Бару. Служив старший солдат розвідником-навідником 4 групи спеціальної розвідки роти спеціальної розвідки В/ч А1445. Загинув оборонець 29 липня 2024 року в результаті російського мінометного обстрілу під час виконання завдання з розвідки.
Павло Михайлов
Павло Михайлов народився разом із братом-близнюком 24 листопада 2000 року в селі Коробочкине (в минулому Коробчине) Чугуївського району Харківської області у багатодітній родині. Після закінчення дев’ятирічки місцевої школи здобув у Харкові кілька робітничих професій: зварювальника та муляра. З початком повномасштабного російського вторгнення сім’я переїхала у Вінницю.
Воював оборонець у лавах 141-ї окремої піхотної бригади. Загинув 29 липня поблизу села Лобкове Василівського району Запорізької області.
Олександр Станішевський
Олександр Станішевський (1987 року народження) був мешканцем Козятина. Загинув, захищаючи Україну.
Сергій Хміляр
Сергій Хміляр (1971 року народження) був мешканцем Вінниці. Після навчання у 7-й загальноосвітній школі закінчив Вище професійне училище № 11 за спеціальністю "електрик". Працював оператором котельні у КП "Вінницяміськтеплоенерго".
Чоловік долучився до Збройних Сил України влітку 2022 року. Воював у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Був навідником танків, мав псевдо "Хома". Сергій відпрацював російські об’єкти на Херсонському, Куп’янському, Харківському та Бахмутському напрямках. Попри численні контузії, він повертався у стрій. У липні 2024 в оборонця погіршилося здоров’я. Попри всі зусилля лікарів, чоловік помер 3 серпня. У Сергія Хміляра залишилися дружина та двоє синів.
Артур Пастух
Артур Пастух (1991 року народження) був мешканцем села Заможне Барської громади. Загинув оборонець 3 серпня 2024.
Сергій Максимчук
Сергій Максимчук (1981 року народження) був мешканцем міста Бару. Загинув оборонець 2 серпня 2024 року унаслідок штурмових дій росіян у Донецькій області, отримавши поранення, несумісні з життям.
Олег Кириченко
Олег Кириченко (1980 року народження) був мешканцем Тульчина. На військову службу його призвали по загальній мобілізації 6 відділом Вінницького РТЦК та СП. Служив солдат стрільцем-помічником гранатометника 2 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону.
Загинув оборонець 4 серпня 2024 року під час ведення бойових дій в районі населеного пункту Максимільянівка Донецької області в результаті артилерійського обстрілу.
Віталій Бондар
Віталій Бондар (1993 року народження) був мешканцем села Іванова Хмільницького району. Навчався у місцевій школі, фаховому коледжу у Бобровиці Чернігівської області, служив строкову службу. Був військовим Національної гвардії України. У складі Калинівського полку імені Івана Богуна брав участь в Антитерористичній операції. Після закінчення контракту працював у Калинівці на підприємстві "Агромаш".
З початком повномасштабного вторгнення Віталій Бондар у лавах Національної гвардії боронив Україну у складі 14-ї штурмової бригади "Червона Калина". Боронив Київщину, стримував росіян біля Спірного на Донеччині, двічі був поранений.
За мужність, проявлену у боях, Віталія нагородили найвищою відзнакою Національної гвардії України — нагрудним знаком "За доблесну службу", відзнакою Міністерства внутрішніх справ — нагрудним знаком "За відвагу в службі".
Молодший сержант Віталій Бондар загинув 13 серпня 2023 року поблизу села Роботиного Запорізької області. Втім впродовж року не було відомо: загинув він чи у полоні. У серпні 2024, після проведених досліджень та експертиз, підтвердилося, що нацгвардієць загинув.
Віктор Боднар
43-річний Віктор Боднар народився у селі Немерче Могилів-Подільського району. Згодом сім'я переїхала у Вінницю. Чоловік працював і будівельником, і торговцем на ринку, прокладав водопровідні труби в оселях. Україну пішов захищати навесні 2022 року. Був навідником механізованого відділення взводу у 41-й окремій механізованій бригаді Збройних сил України.
Воював в районі Куп’янська, Краматорська, Часового Яру. Після лікування та реабілітації через поранення Віктор повернувся на фронт. Загинув 20 липня поблизу міста Барвінкове Ізюмського району Харківської області.
Василь Данілов
Вінничанин Василь Данілов (1982 року народження) навчався у 10-й школі, здобув робітничий фах у середньому професійно-технічному училищі № 19 (нині ДПТНЗ "Вінницьке вище професійне училище сфери послуг"). Працював на ТОВ "Сонях – фабрика смаку" машиністом шеретувальних установок.
Чоловік мобілізувався до Збройних сил України навесні 2024. У званні старшого солдата боронив Батьківщину від російських окупантів у лавах 23-ї окремої механізованої бригади. Загинув оборонець 5 серпня в районі міста Часів Яр Бахмутського району на Донеччині. У захисника залишилися дружина, дві доньки 19 та 12 років і батько.
Сергій Кучін
Сергій Кучін (1969 року народження) був мешканцем села Сальниця. Загинув оборонець 27 липня 2024 року в районі села Терни Донецької області.
Олександр Янчук
Молодший сержант Олександр Янчук (1970 року народження) був мешканцем села Мончин Погребищенської громади. Служив командиром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини. Загинув оборонець у серпні 2024 року.
Олег Холодило
Олег Холодило (1982 року народження) був мешканцем села Даньківка Іллінецької громади. Загинув солдат 10 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі села Глушківка Куп’янського району на Харківщині.
Ростислав Петрачик
Ростислав Петрачик (1988 року народження) був мешканцем селища Крижопіль. Захисник служив водієм другого зенітно-ракетного відділення зенітно-ракетного взводу. Ростислав потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. 4 серпня 2024 року він помер у лікарні в Дніпрі.
Андрій Залужняк
Андрій Залужняк (1989 року народження) був мешканцем міста Бар. Був гранатометником. Загинув оборонець 27 липня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Віктор Нанизюк
Віктор Нанизюк (1989 року народження) був мешканцем міста Бар. Загинув оборонець 26 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в Краматорському районі Донецької області.
Олег Насінник
Олег Насінник (1970 року народження) був мешканцем Козятинської громади. Загинув, захищаючи Україну.
Володимир Бєліков
Вінничанин Володимир Бєліков народився на Білгородщині 8 березня 1989 року, але згодом переїхав в Україну. Чоловік долучився до Збройних Сил України 2024. Воював на Донецькому напрямку. 18 липня під час виконання бойового завдання поблизу міста Часів Яр Бахмутського району отримав важке поранення, внаслідок якого оборонець помер 31 липня.
Микола Степанюк
Микола Степанюк (1998 року народження) був мешканцем села Молотківці Хмільницького району. В 2019 році закінчив навчання в Національній академії внутрішніх справ, після чого продовжив свою службу оперуповноваженим в Козятині. Старший лейтенант був мінометником штурмового полку "Цунамі" бригади Національної поліції України "Лють". Виконуючи бойове завдання на Покровському напрямку Донецької області він отримав тяжкі поранення, і в тяжкому стані був доправлений до лікарні. Там оборонець помер. У героя залишилися дружина та донька.
Денис Довгань
Денис Довгань був мешканцем Вороновиці. Оборонець загинув внаслідок влучання ракети у бліндаж 30 липня 2024. Тіла загиблих воїнів розпізнавали за допомогою ДНК.
Денис (псевдо "Ворон") був молодшим з трьох братів Довганів. Старший брат Василь Довгань ("Тайфун") загинув 12 травня 2022 року на Чернігівщині через влучання російської ракети. Ще до повномасштабної війни загинув середній брат Володимир ("Едельвейс"). Він був лейтенантом армії Ічкерії з 1997 року, повідомив очільник крайової організації УНА-УНСО Сергій Чумак.
Михайло Щетинін
Вінничанин Михайло Щетинін служив у 120-й бригаді ТрО. На війну пішов разом з братом Артемом. Сини зробили це слідом за батьком Сергієм. Загинув оборонець на Донеччині. У героя залишилися дружина та троє дітей.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube