"Хочу встигати за майбутніми дітьми": ветеран війни з Вінниччини, який втратив ноги на Донбасі, займається спортом

33-річний Олексій Замірко, ветеран російсько-української війни. Чоловік у 2015 році підірвався на міні біля Донецького аеропорту та втратив обидві ноги. Зараз він активно займається спортом у вінницькому "Центрі комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Поділля" та закликає долучатися до тренувань інших захисників з ампутаціями нижніх кінцівок.

"Хочу встигати за своїми майбутніми дітьми, наздоганяти їх маленькими, бо на це треба гарна фізична форма", зазначив Олексій.

Чоловік тренується вже понад місяць, тричі на тиждень по півтори години. За цей час він вже відчув значні зміни: став сильнішим, покращилась витривалість. Тренування допомагають йому не лише фізично, а й морально.

Займається на базі вінницького "Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю "Поділля". Тренує ветерана Микола Левицький. Дотепер він навчав дзюдо для незрячих. Серед ветеранів з ампутаціями — Олексій дебютант. Чоловік сам прийшов до нього у залу.

"Він цим живе. Побачив зал, захотів ходити. Як тут відмовити? Тут руку тільки протягни – і вперед! Ввечері лягаю спати і думаю, що придумати. А наступного дня ловлю Олексія і все реалізовую. Моя ідея зараз – дати йому фізично розвинутися. А коли я це зроблю, у нас є багато видів спорту в інваспорті з такими нозологіями: велосипед, гребля, волейбол сидячи. Але там треба бути фізично підготовленим, щоб брати участь у змаганнях", — розповів тренер.

Практикують із тренером і боротьбу у "партері". На заняття запрошують й інших захисників з ампутаціями нижніх кінцівок. Тренування — безкоштовні.

"Можливо, людям з ампутаціями нижніх кінцівок вдасться створити новий вид спорту для інвалідів – боротьбу дзюдо. Є можливість починати боротьбу одразу у партері. Будемо пробувати. Це непросто, адже кінцівки мають дуже велике значення. Ось одне коліно є – це вже плюс, якщо ж його немає, то важче. Але знаючи, що велика кількість ветеранів саме з ампутаціями нижніх кінцівок, набрати категорію або коло за схожими пораненнями не буде так вже й складно", — підкреслив Олексій.

За словами Олексія, життя після ампутації є. Займаючись спортом, він готує своє тіло до старості, аби бути сильним та витривалим.

Олексій також мріє спробувати себе у волейболі сидячи. Нині у Вінниці саме збирають команду ветеранів з інвалідністю, і він прагне стати її частиною.

"Ваше життя ніхто не проживе і лише в ваших силах його змінювати. Хочете жити далі виходьте з того, що маєте, і рухайтеся вперед", — закликав Олексій.

Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube