Арт-терапія під час тривог: вчителька початкової школи у Вінниці допомагає дітям впоратися зі стресом

Вчителька початкової школи №5 у Вінниці Вікторія Лисюк організовує для своїх учнів арт-терапію під час повітряних тривог. За її словами, це допомагає дітям відволіктися від страху, тренувати дрібну моторику рук та розвивати фантазію.

Під час чергової повітряної тривоги учні 3-го класу поділені на чотири команди. Артем Хоменко та Ілля Петров роблять фігури з пластиліну та зубочисток, вчаться проявляти малюнки з серветок, а також декорують зображення панди.

За словами Вікторії Лисюк, такими заняттями учні відволікаються від сигналу тривоги, забувають, що в укритті. А заразом тренують дрібну моторику рук, розвивають фантазію.

"Дуже важливо, щоб дітки були зайняті. виконували певну діяльність під час тривог, бо вони самі по собі тривожні, у них є острах. Щоб зняти цю напругу ми влаштовуємо ось такі мінігуртки, мінісекії, де дітки розвантажуються. Вони переключаються з одного виду діяльності на інший. Відповідно вони не хвилюються так, не стресують, у них відбувається творчий процес", — розповіла вчителька початкової школи №5 Вікторія Лисюк.

Психологиня Олеся Бедрій підтримує цю ініціативу. За її словами, діти молодшого шкільного віку орієнтуються на психологічний стан дорослих, тому важливо, щоб вчителі та супроводжувачі зберігали спокій.

"Я розумію, що не всі наші укриття мають таку можливість як просторову, так і фінансову, для того, щоб там можна було організувати якісь активності. Але дітям важливо перемкнути на щось увагу. Особливо, якщо десь поруч працює ППО або дуже гучно лунає сирена. Тому, якщо є можливість в укриттях поставити телевізор, де можна включати якісь освітні програми, щоб освітній процес продовжувався. Або де можна співати якісь пісні, або ліпити з пластиліну, або гратися в ігри", — пояснила психологиня.

Бедрій також дає поради, як допомогти дітям, які перебувають в стані ступора, істерики або паніки.

"Я б дуже рекомендувала, щоб в наших укриттях були такі стільчики зі спинкою, де дитина може відчувати опору своїми плечиками, попою, ложити ступні на підлогу. Це дуже добре для заземлення. А вчителям, якщо вони бачать, що дитина перебуває в якомусь такому стані, де потрібна їхня допомога, важливо звернути увагу цієї дитини на себе, не торкатися до неї без дозволу дитини, бо часом це може бути тригером. А повністю привернути увагу на себе. Спитати, як вона? Ти пам’ятаєш, як тебе звати? Я зараз тут з тобою. Зараз це все закінчиться. Давай мені допоможи. Може давай разом поп’ємо з тобою водички", — пояснила психологиня Олеся Бедрій.

Вікторія Лисюк підбирає заняття з урахуванням інтересів своїх учнів. За її словами, кожна дитина по-різному реагує на стрес, тому важливо знайти підхід до кожного.