11 164 малюки народилися на Вінниччині від початку повномасштабного вторгнення. Якщо говорити про загальну тенденцію, то щороку на одну тисячу немовлят в області народжується менше. У воєнному 2022, порівнюючи з 2021 роком, в регіоні народилося на 311 немовлят менше. Як війна вплинула на вагітність і пологи, як змінилася народжуваність в області — в інтервʼю Суспільному розповіла керівниця Вінницького обласного перинатального центру ВОКЛ ім. М. Пирогова Інна Кукуруза.
За її словами теорія про те, що під час війни народжується більше хлопчиків, підтверджується. Про це свідчать дані щодо гендерного розподілу малюків. У 2021 році, як розповідає лікарка-акушерка-гінекологиня, хлопчиків народилося на 90 більше, ніж дівчаток, а вже в 2022 році хлопчиків було вже більше на 100.
У воєнний 2022 рік переривань вагітностей в області було на 70 більше, ніж у 2021. Загалом же в рік фіксують в середньому 2 700 абортів. Спостерігається тенденція до збільшення їх кількості. Як розповіла лікарка, у жінок, котрі планують залишатися жити за межами країни, виникає страх народити немовля "не на своїй землі", тому такі жінки повертаються і зважуються на переривання вагітності.
Щодо підліткових вагітностей, то в 2021 році на Вінниччині малюків народили шестеро породіль віком до 18 років. У 2022 були тільки одні пологи в дівчини-підлітка, а в першому кварталі 2023 року народили три неповнолітні породіллі, каже Інна Кукуруза.
Що ж до засобів планової та екстреної контрацепції, то з початком повномасштабного вторгнення міжнародні організації, такі як ЮНІСЕФ і Фонд ООН у галузі народонаселення, доставили їх в усі області України. Тому, за словами лікарки, у разі виникнення екстреної ситуації жінка може звернутися у жіночу консультацію й безкоштовно отримати ці препарати. За час повномасштабного вторгнення у Вінницькій області по допомогу звернулася тільки одна жінка-переселенка, котра постраждала від насилля з боку росіян. Їй надали допомогу медики та психологи на умовах анонімності.
Через воєнні дії, через стрес, у жінок можуть виникати порушення менструального циклу, а в деяких, зокрема у жінок-військових, жінок-медиків на фронті та тих, що проживають на окупованих територіях, може виникати воєнна аменорея — відсутність менструацій. Це не є патологією, каже Інна Кукуруза, і після війни аменорея проходить, хоча жінка повинна мати менструацію хоча б раз у чотири місяці.
Під час війни відтерміновувати вагітність не варто, каже акушерка-гінекологиня. Якщо рахувати початок війни з 2014 року, то дев'ять років — це величезний період для народжуваності та репродуктивного віку жінки. За її словами, якщо оптимальним віком для першої вагітності вважався період з 18 до 23 років, то нині першу дитину жінки народжують значно пізніше: перша вагітність до 32-35 років вважається нормою. Щоправда вагітність потрібно планувати: за 2 місяці до цього періоду жінці рекомендовано пити фолієву кислоту, оскільки вона знижує ймовірність вроджених вад центральної нервової системи на 70%. Також необхідно вилікувати всі хронічні захворювання — вони мають бути в стані ремісії, вакцинуватися, зокрема від краснухи, а також здати всі необхідні аналізи на наявність інфекцій.
Якщо говорити про вплив війни на процес виношування немовлят, то немає нині тенденції до збільшення кількості ускладнень, ускладнених вагітностей та кількості викиднів. Наприклад, кількість передчасних пологів не змінилася у порівнянні з довоєнним роком: у перинатальному центрі таких пологів і в 2021, і в 2022 роках було близько 150.
Щодо ускладнень, то у воєнний рік вищий рівень захворюваності був у новонароджених малюків переселенок. Під час війни змінився і формат пологів: жінки в перші дні вторгнення народжували досить швидко за 24 години, не вимагали анестезії та присутності чоловіків на пологах.
"Я памʼятаю перші дні, тижні, місяці, коли вся Київщина, регіони, області, які їхали через Вінниччину на кордон, за кордон — за 24 години жінки поступили, народили і поїхали далі. Тоді ми відчували, що збільшувалася захворюваність у новонароджених. В основному, це були інфекційні захворювання, це внутрішньоутробні інфікування. Особливо пізніше, коли переселенці вже почали їхати з Донецької, Луганської областей, із Запоріжжя, Херсон потім пішов. Вони перебували певний час там, у пологових стаціонарах, вони були в підвалах тривалий час, а потім все таки приймали рішення виїжджати, то саме у тих вагітних була більша кількість передчасних пологів та більша кількість захворюваності у немовлят".
Частина немовлят через часті повітряні тривоги народжувалися в бомбосховищі, котре обладнали самі лікарі обласного перинатального центру. Щодо "поспішайок", в яких була критична вага, то їх не всіх можна було спускати до укриття разом з обладнанням, тому з малечею завжди залишалися лікарі, каже Інн Кукуруза. Під час повітряної тривоги всі операції продовжувалися. Зокрема, під час ракетної атаки на Вінницю 14 липня 2022 року під час тривоги шляхом кесаревого розтину народився малюк.
"Сьогодні у нас у пологовому стаціонарі перебувають пʼять жінок, які народили, чоловіки яких у найгарячіших точках й, зокрема, й у Бахмуті, у місцях, де тривають бойові дії. І вони настільки сильні, що ми, лікарі, цього не відчуваємо. І коли чоловіки у військовій формі заходять, є партнерами на пологах, то ти просто хочеш покланятися цій людині, яка приїхала до своєї дружини, яка завагітніла, виносила і народила здорову дитину", — каже Інна Кукуруза.
