"Росіяни – армія жалюгідних людей": розповідь бійця бригади “Червона Калина” на псевдо “Шева”

. На фото боєць бригади “Червона Калина” на псевдо “Шева”

Повернувся з ротації та готується до наступу Сил оборони боєць бригади “Червона Калина” на псевдо “Шева”. До повномасштабного вторгнення служив інструктором з фізпідготовки одного із батальйонів та грав у футбол за команду частини.

Тепер “Шева” – головний сержант одного із взводів “Червоної Калини”. Про роль сержантів у війську та бої на Луганщині розповів Суспільному.

Повномастштабне вторгнення росіян не стало несподіваним для бійця.

Була військова "чуйка"

Оборона Київщини

З перших днів вторгнення його підрозділ боронив Київщину. Звільняти область допомагало й цивільне населення.

"Підказували, говорили, де ворог, скільки техніки проїжджало, скільки ворожих солдатів. Дякуючи їм, ми знали куди рухатись", – розповів нацгвардієць.

Фото: бригада "Червона Калина"

На Київщині вперше проводив зачистку та особисо бачив, як жили російські окупанти.

"Якісь свині. Зайшли в будинок, стояв омивач для вікон. Русня брала його, розводила з горілкою і пила. Так як вони діяли, також показує, що це армія жалюгідних людей", – розповів Віктор.

Оборона Луганщини

Далі підрозділ Віктора вирушив на Луганщину, до міста Сєвєродонецьк. Там підрозділ “Шеви” майже місяць тримав оборону у промзоні заводу “Азот”. Розповідає, росіяни постійно штурмували позиції гвардійців.

"Бій тривав близько двох годин, але вистояли, стояли і ні кроку назад. Ворог максимум сил кинув на фланги. І вони вже почали оточувати нас, а ззаду була річка. Довелось виходити, щоб зберегти особовий склад і відійти на більш вигідні позиції", – розповів нацгвардієць.

Бої за Сєвєродонецьк. Фото: Віктор на псевдо "Шева"

За кілька тижнів гвардійці “Червоної Калини” штурмували Білогорівку.

"Білогорівка – це таке маленьке село, розташоване дуже гарно. Воно в низовині, а навколо гори. Планували цей штурм не один день, починаючи з солдата, закінчуючи генералом. Два тижні плануали цю операцію. Все вивчали, працювала розвідка, аеророзвідка, готували особовий склад", – розповів "Шева".

Бої за Білогорівку були чи не найважчі, зазначив нацгвардієць.

"Ми знали, що буде важко, але ми зробили це. Більше батальйона було в цьому населеному пункті. І техніки також. На одну з наших груп вийшло ДРГ противника. Наша група впоралась та знищила противника. Дві доби у нас на це пішло і за Білогорівкою ми взяли висоту. Там вже будували свою лінію оборони. Білогорівка на сьогодні наша. Козаки її тримають, дякуючи НГУ, ЗСУ", – розповів нацгвардієць.

Бої за Білогорівку. Фото: НГУ

Посада сержанта у сучасному війську

Посада сержанта у сучасному війську – важлива, адже від них залежить бойовий дух підрозділу, каже гвардієць.

"Щоб був такий кулак, і щоб разом ми йшли в бій, і дали гідний бій. Завжди людей на це налаштовую. Я на своєму прикладі показує підлеглим, що потрібно працювати", – зазначив “Шева”.

Нині підрозділ “Шеви” на злагоджені, відпрацьовують тактику та освоюють нове озброєння. Віктор каже, страху перед великим наступом не мають, бо знають, заради чого воюють.

Читайте також