5 листопада батькам загиблого морського піхотинця з Крижополя на Вінниччині Віталія Біланчука вручили орден «За мужність» III ступеня. Військовий загинув у лютому 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Про це повідомила кореспондентка Суспільного.
Нагороду мамі Наталії та батькові Юрію вручили під час церемонії у Центрі культури і дозвілля Крижопільської селищної ради. Орден присвоїли указом Президента України від 3 червня 2026 року № 478/2026.
Віталій Біланчук народився 17 жовтня 1986 року в Крижополі. Після закінчення місцевої школи у 2004 році його призвали на строкову військову службу.
Після армії чоловік працював у сфері торгівлі, а з 2015 року — на Крижопільському елеваторі. У 2022 році здобув фах електрогазозварника у Крижопільському професійному будівельному ліцеї. Разом із дружиною Тетяною виховував сина Дмитра.
До Збройних сил України Віталій долучився 2 лютого 2023 року. Служив старшим матросом у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Був оператором відділення розвідки та корегування взводу безпілотних авіаційних комплексів. Мав позивний «Деймон».
18 січня 2025 року військовослужбовця нагородили відзнакою Президента України «За оборону України».
Віталій Біланчук загинув 22 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Костянтинополя Донецької області. Йому було 38 років.
13 жовтня 2026 року родина також отримала посмертну відзнаку Міністерства оборони України — «Хрест Військово-Морських Сил».
Мама захисника Наталія згадує сина як людину, яка завжди була готова допомогти, вислухати та підтримати. За її словами, навіть після відпусток Віталій повертався до побратимів, оскільки не хотів залишати їх без підтримки.
«Я не раз йому казала: може, вже не їдь. А він відповідав: "Хто, як не я? А своїх хлопців на кого залишу? Вони ж молоді поприходили, на кого я їх залишу?"» — розповіла Наталія.
Жінка розповіла, що рідні постійно чекали на дзвінки від сина. Востаннє він надіслав їй голосове повідомлення ввечері перед виконанням бойового завдання. Сказав, що зателефонує пізніше, адже вони саме вирушали.
«О 3:45 він востаннє був у мережі. А коли вже зранку мав з'явитися на зв'язку, того вогника не було. Тоді почався найстрашніший день у моєму житті. Я ніколи не вірила в його смерть. І досі не вірю», — розповіла мама військовослужбовця.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok