У Вінниці 23 вересня під час загальнонаціональної хвилини мовчання працівники та клієнти Центру реабілітації «Гармонія» імені Раїси Панасюк вшанували пам'ять Віктора Вітовича, який заснував службу перевезення для людей на кріслах колісних. Сьогодні — друга річниця загибелі воїна.
На вулиці Винниченка, поблизу центру, учасники акції вийшли з плакати, на яких, зокрема, були надписи «Зупинись та вшануй», «Тиша, що говорить про вічність», повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.
Директорка «Гармонії» Олена Чорнобривенко розповіла нам, що Віктор Вітович працював водієм швидкої. Згодом на базі їхнього реабілітаційного центру заснував службу перевезення для людей на кріслах колісних.
«Любили і любимо Віктора та його родину. Він дуже багато чого зробив. Започаткував службу перевезення... Вона зручна, всі про неї знають, але розпочинав він. Він перший автомобіль подарував. Він був дуже мудрим, дуже розумним і дуже скромним — це рідкісне поєднання, але це людина, яку ми всі дуже любили. Він дуже гарно ставився до всіх клієнтів, з якими він працював», — розповіла Олена Чорнобривенко.
З її слів, Віктор Вітович став на захист Батьківщини у 2015-2016 роках. Під час АТО/ООС боронив Україну на Луганщині — поблизу Попасної. А з початком повномасштабного вторгнення РФ знову пішов на фронт. Чоловік служив у бригаді «Червона Калина».
Загинув 48-річний захисник 23 вересня 2024 року поблизу села Миролюбівка Покровського району. У нього залишилися дружина та двоє дітей.
«Діти в нього, дружина. Він сказав: "Ну, а хто? ". Я йому казала: "Ти ж можеш зараз не йти". А він — "А хто піде? В мене вже є досвід», — сказала Чорнобривенко.
Вихователька центру реабілітації «Гармонія» Тетяна Тетер сказала, що Віктор Вітович був людиною діла, а не слова.
«Він був моїм другом, він був людиною, яку хочеться наслідувати. Тому що його добрі діла — це неймовірні діла. Він сам прийшов, сказав, що сам нам допоможе все зробити і заставив свою квартиру. Це дуже великий вчинок тому що грошей не було ні в нас, ні в нього. Для нього було важливо, щоб кожна людина, кожний громадянин нашого міста, перш за, все мали право на достойне життя», — розповіла Тетяна Тетер.
«Він завжди, коли ми з ним бачилися, то обіймав. Він нас возив, коли ще не було війни. Ми їздили на Пироговський концерт, з «Гармонії». Він нас возив, навіть на вихідних. Він був чудовою людиною, я його дуже любила, і я часто його згадую», — сказала клієнтка центру Олександра Куринюк.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok