За тиждень, з 16 по 22 червня 2025 року, Суспільному стало відомо про загибель 17 оборонців з Вінниччини, які віддали свої життя за Україну.
Схиляємо голови перед їхньою мужністю та висловлюємо співчуття родинам і близьким. Вічна пам'ять воїнам, які віддали життя за свободу та незалежність нашої держави!
Володимир Роєцький
Солдат Володимир Роєцький служив водієм другого розрахунку другого мінометного взводу першої мінометної батареї першого мінометного батальйону. Захисник загинув в районі населеного пункту Кутьківка Куп’янського району Харківської області 9 травня.
Володимир Чернобильський
Володимир Чернобильський народився 28 липня 1979 року, був жителем села Кароліна Немирівської громади. Загинув захисник 19 лютого 2024 року в районі населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області.
Валентин Осірний
Валентин Осірний, 1967 року народження, був призваний на військову службу 24 лютого 2022 року Тульчинським РТЦК та СП. Він служив санітаром інструктором 4 зенітної кулеметної роти. 16 червня 2025 серце оборонця зупинилось в Київській міській клінічній лікарні.
Віктор Гончаренко
Віктор Гончаренко народився 17 січня 1975 року в селі Новоселівка Лозівського району Харківської області, але разом із родиною переїхав у Іллінецьку громаду. Закінчив школу в селі Жадани, працював у місцевому колгоспі, займався будівельними роботами.
У 2014 році добровільно став на захист України. З серпня 2022 року проходив службу у складі 4-ї бригади оперативного призначення НГУ. 14 червня 2025 року Віктор Гончаренко помер у власному домі.
Анатолій Мельник
Анатолій Мельник, 1971 року народження, помер в медичному закладі 14 червня внаслідок отруєння шкідливими газами через застосування військовими РФ хімічної зброї.
Вадим Задорожний
Вадим Задорожний із села Флорине Бершадської громади був призваний на військову службу по мобілізації у березні 2025 року. Служив гранатометником 3 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону.
Захисник загинув 10 червня 2025 року поблизу села Макіївка Сумського району Сумської області внаслідок ураження FPV-дроном. Йому було 30 років.
Владислав Каспрук
Владислав Каспрук, 2001 року народження — старший сержант, інспектор прикордонної служби ІІ категорії, водій першого відділу прикордонної служби другої прикордонної комендатури швидкого реагування однієї із військових частин. Він загинув 16 червня поблизу Яструбщини, що у Сумській області.
Володимир Коваль
Володимир Коваль зустрів повномасштабне вторгнення вже у складі ЗСУ. Служив старшим розвідником 131-го окремого розвідувального батальйону. Брав участь у боях на Херсонщині, Миколаївщині, Донеччині. Загинув у стрілецькому бою на Донеччині.
Вінничанин народився 27 серпня 2000 року. Втратив матір у дитинстві, разом із молодшим братом до восьми років перебував у спеціалізованих закладах. Згодом його взяла під опіку родина, яка стала для нього рідною.
Навчався у школах Літина та Погребища, а пізніше – у Вінницькому коледжі Національного університету харчових технологій. Працював автомаляром, захоплювався ремонтом авто. Проте ще з юнацтва мріяв про військову службу. У 2020 році підписав контракт і приєднався до війська.
Геннадій Редько
Молодший сержант Геннадій Редькоч служив командиром стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти стрілецького батальйону. Загинув 22 серпня 2024 року в районі населеного пункту Григорівка Бахмутського району Донецької області.
Едуард Сокровищук
Едуард Сокровищук, 1985 року народження, загинув 10 липня 2024 року у боях на Донеччині.
Іван Остімчук
21-річний Іван Остімчук із Жмеринської громади перестав виходити на зв'язок у липні 2024 року. Згодом стало відомо, що він загинув 15 липня 2024 року біля Невельського, що на Донеччині.
Ігор Гуменюк
Ігор Гуменюк був жителем села Брицьке, служив, як навідник кулеметного взводу роти вогневої підтримки. Загинув 29 серпня 2024 року поблизу н.п. Карлівка Донецької області. Близько року вважався зниклим безвісти, його смерть підтвердили 29 травня 2025 року на підставі дослідження висновку експертів. Захисникові було 35 років.
Максим Ослюк
Максим Ослюк – народився 11 червня 1999 року у селі Медвідка. Закінчив Медвідську школу, навчався у Гущинецькому вищому професійному училищі за спеціальністю "Тракторист-машиніст". Далі служив в армії, підписав контракт і пішов до війська. Воював у зоні АТО з 2019 по 2020 роки на Донецькому та Луганському напрямках.
Був молодшим сержантом, командиром 3 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини А 7400. Мав псевдо "Сонік". Під час служби отримав два поранення: у зоні АТО та під час повномасштабного вторгнення у 2024 році.
10 листопада 2024 року, виконуючи бойове завдання в районі н. п. Новоіванівка Курської області РФ, Максим Ослюк загинув унаслідок мінометного обстрілу позицій. Отримав поранення, несумісні з життям. Тривалий час вважався безвісти зниклим. Його смерть підтвердили результати ДНК-експертизи.
Олександр Захарчук
Олександр Захарчук був мобілізований 25 жовтня 2024 року. Пройшов ВЛК та вже 26 жовтня прямував до батальйону ЗСУ "Вовки Да Вінчі". 7 місяців виконував бойові завдання з побратимами на Донеччині на посаді гранатометника. Мав псевдо "Джміль".
Свій 46-й день народження — 31 березня 2025 року, Олександр Захарчук зустрів на фронті. 5 червня пішов на бойове завдання, звідки вже не повернувся. 5 днів вважався безвісти зниклим. Згодом стало відомо, що російський дрон обірвав його життя 5 червня в н.п. Котлярівка Покровського району Донецької області.
Олександр Мельник
Олександр Мельник, житель села Іванівці, народився 7 квітня 1983 року. З жовтня 2024 року вважався зниклим безвісти. ДНК-експертиза підтвердила його загибель 16 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Гірник Донецької області.
Сергій Дячок
Солдат Збройних Сил України Дячок Сергій Васильович, 1988 року народження, водій аеромобільного відділення 2 аеромобільного батальйону, загинув 15 листопада 2024 року внаслідок мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Єлизаветівка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання.
Юрій Ребій
Юрій Ребій з 15 листопада 2023 року служив солдатом резерву 1 резервного взводу 12 запасної роти. Згодом переведений на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення – бойової машини 3 механізованого взводу 2 механізованої роти. 9 травня за станом здоров’я комісований з лав Збройних Сил України. 15 червня 2025 року захисник помер.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok