Суспільне розпочинає цикл інтерв’ю з народними депутатами України, обраними від Вінниччини. У першому випуску — розмова з народною депутаткою Ларисою Білозір, яка представляє 15 мажоритарний округ.
Суспільне Вінниця дізналося про законотворчу діяльність депутатки, безпекові виклики, можливість виборів під час війни та роботу в регіоні. Окрім цього, обговорили перспективи справедливого миру, участь Європи у переговорах, створення Спеціального трибуналу, а також залучення миротворців до України.
Біографія
Лариса Миколаївна Білозір народилася 24 вересня 1981 року в селищі Тростянець на Вінниччині. Вищу освіту здобула у 2003 році, закінчивши Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За фахом — магістр міжнародних економічних відносин, перекладач з англійської мови. Уже наступного року, у 2004, здобула ще один диплом — магістра бізнес-адміністрування у Міжнародному інституті менеджменту в Брюсселі. Кандидатка економічних наук.
З 2004 року Лариса Білозір працювала в агропромисловій галузі, займалася приватним бізнесом, брала участь у соціальних проєктах. Вона очолює громадську організацію "Життя та розвиток громад", а також керувала благодійним фондом допомоги онкохворим дітям.
Має досвід парламентської роботи — раніше була помічницею на громадських засадах у двох народних депутатів: Олександра Бакуменка (8 скликання) та Миколи Сокирка (5 скликання).
У 2015 році Ларису Білозір обрали депутаткою Вінницької обласної ради 7 скликання від політичної сили "Блок Петра Порошенка" (округ №48). Вона очолювала постійну комісію з питань місцевого самоврядування, адміністративно-територіального устрою, євроінтеграції, міжнародного та міжрегіонального співробітництва.
У 2019 році стала народною депутаткою скликання як самовисуванка, не будучи членкинею жодної політичної партії. У парламенті спочатку приєдналася до депутатської групи "За майбутнє", а з червня 2020 року — членкиня депутатської групи "Довіра".
Працює в Комітеті Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Очолює підкомітет з питань адміністративних послуг і процедур. Входить до Української частини Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС, а з 2022 року — до постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.
Лариса Білозір заміжня. Її чоловік — Андрій Білозір, син народної артистки України Оксани Білозір та українського композитора Ігоря Білозіра, який загинув через свої патріотичні переконання. Подружжя виховує трьох дітей.
Декларація
Згідно з декларацією, депутатка володіє вісьмома об’єктами нерухомості, зокрема — чотирма квартирами у Києві, вартістю від 322 тис. грн до понад 3,6 млн грн. Власницею вказана Лариса Білозір, в одній із квартир також зареєстровані чоловік, доньки й син. Ще одна квартира в Ужгороді — вартістю 890 тис. грн, є гараж у Києві та земельні ділянки ділянки площею по 0,25 га кожна у селі Рославичі Обухівського району Київської області.
Також депутатка задекларувала 6 земельних ділянок та одне машиномісце вартістю 0,5 млн грн, власником яких є її чоловік Андрій Білозір. Окрім цього, чоловік нардепки з вересня 2024 року орендує квартиру у Франції.
Частину задекларованих об'єктів також використовують члени родини депутатки.
Транспортні засоби
Сім’я також має у користуванні автомобілі BMW X5 (2017 р.). Авто придбано у грудні 2017 року за 1 524 188 грн. Tesla Model Y (2022 р.) вартість авто на момент набуття права — 2 млн грн. Його надав у безоплатне користування брат депутатки – Олександр Кучер.
Доходи
Основним джерелом доходу Лариси Білозір є заробітна плата у Верховній Раді: за рік вона склала понад 770 тисяч гривень. Окрім цього, вона отримала 28 320 гривень соціальної допомоги при народженні дитини та на третю дитину, а також 563 гривні кешбеку від "Приватбанку".
Її чоловік заробив понад 600 тисяч гривень у ТОВ "Епіцентр-К" та ще 11 тисяч у ТОВ "Тандем-Капітал".
На банківських рахунках депутатка зберігає близько 50 тисяч гривень і 656 євро, а також декларує 21 500 доларів готівкою. Також жінка надала у позику двом фізичним особам — Галині Холоднюк та Оксані Білозір — кошти на суму 2,5 млн грн. та 95 700 дол. США відповідно (останнє вказано на чоловіка).
Її чоловік має 45 тисяч доларів готівкою та рахунок у Сенсбанку. Окремо зазначено, що Андрій Білозір володіє авторськими правами на музику свого батька — композитора Ігоря Білозіра.
Про справедливий мир
З 2022 року Лариса Білозір представляє Україну в ПАРЄ, і нещодавно організація ухвалила резолюцію під назвою "Європейські зобов'язання щодо справедливого та тривалого миру в Україні". Документ був підготовлений упродовж двох місяців і отримав підтримку 46 країн-членів асамблеї. За словами нардепки, справедливий і тривалий мир в Україні можливий лише за умови сили та рішучості міжнародної підтримки.
"Без справедливого миру — не буде тривалого. Якщо війна закінчиться на умовах Путіна, вона просто відновиться".
За словами Білозір, у резолюції, зокрема, йдеться про необхідність досягнення миру через силу. Це означає, що Україні потрібно надавати як військову допомогу, так і економічну підтримку.
"Ми не можемо погодитися з баченням Путіна, який уже вписав до конституції Росії Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області".
За її словами, навіть якщо звільнення окупованих територій військовим шляхом буде складним, Україна все одно досягне цієї мети — або на полі бою, або дипломатичним шляхом.
У ПАРЄ також наголосили, що перемога неможлива без сильної економіки. Зараз, завдяки партнерам, Україна має змогу виплачувати зарплати у соціальній сфері — медикам, вчителям, працівникам держсектору. Але для довгострокової стійкості необхідна подальша підтримка.
"На полі бою виграють битви, а війни виграються економікою".
Гарантії безпеки і миротворчий контингент
Зі слів Білозір, нині головною гарантією безпеки для України залишаються її власні Збройні сили. Попри це, нам потрібно продовжуватисподіватися на міжнародну підтримку. Йдеться, зокрема, про можливість створення миротворчого контингенту. Однак, за словами Білозір, навіть у Європейському Союзі наразі не мають чіткої відповіді, як такий контингент міг би функціонувати.
"Я спілкувалася з європарламентарями, з колегами з балтійських країн. Вони самі поки не розуміють, який саме контингент має ЄС. Найбільша армія — українська. Такої армії нема ніде у світі".
Зараз Україна має близько мільйона військовослужбовців, що суттєво перевищує чисельність армій окремих європейських держав. У той час як ЄС лише розпочинає процес формування власної безпекової архітектури, Україна вже повністю утримує свою армію за рахунок державного бюджету та податків.
"Усе, що заробляє країна, іде на забезпечення війська. Все інше — це допомога партнерів".
Вона також додала, що присутність миротворчого контингенту союзників значно полегшила б стримування агресора.
"Звичайно, ми б хотіли бачити військовий миротворчий контингент наших партнерів. Це допомогло б дати по зубах агресору".
Долучення Європи до переговорів та міжнародний трибунал проти злочинів агресії РФ і реєстр збитків
Попри те, що наразі ключову роль у переговорному процесі відіграють Сполучені Штати, Європа також прагне долучитися до обговорення майбутнього миру в Україні.
"Європа дуже хоче бути залученою. І США це не заперечують. Але найважливіше — щоб у центрі процесу була саме Україна. Нічого про Україну без України".
Ця позиція, за словами Білозір, закріплена в резолюції ПАРЄ про довготривалий і справедливий мир. Водночас парламентарка підкреслила вагу таких рішень:
"Дехто вважає, що резолюції — це просто заяви. Але саме ПАРЄ першою вигнала Росію після початку повномасштабного вторгнення — ще 16 березня 2022 року. Інші міжнародні організації, як-от ОБСЄ чи ООН, продовжують мати справу з Росією, яка навіть головує в Раді безпеки ООН і блокує всі рішення щодо України".
Також, з її слів, Україна активно просуває ідею створення міжнародного трибуналу за злочин агресії. Підтримка цієї ініціативи закріплена в низці резолюцій, ухвалених ПАРЄ.
"Перспективи створення трибуналу — величезні. Вже існує реєстр збитків, прив’язаний до української системи фіксації".
На сьогодні до міжнародного реєстру збитків вже подано близько 20 тисяч заявок, переважно за категоріями зруйнованого житла та втрат життя серед цивільних і військових. Загалом понад 100 тисяч людей подали звернення щодо пошкодженого майна через український державний портал.
Чи декриміналізує Путіна адміністрація Трампа
На питання про позицію Сполучених Штатів щодо міжнародної відповідальності Росії та особисто Володимира Путіна Лариса Білозір сказала, що українська сторона уважно стежить за цим.Зокрема, з’являються побоювання, що нова адміністрація Трампа може спробувати "декриміналізувати" російського президента.
"Ми дійсно занепокоєні такими сигналами. Але на даний момент США залишаються в коргрупі — ключовій групі країн, яка координує створення міжнародного трибуналу за злочин агресі".
До цієї групи входять не лише країни Ради Європи, а й держави поза її межами — зокрема США, Канада, Австралія та Ізраїль. Всі вони підтримують ідею створення трибуналу, який, за словами нардепки, може бути ефективно реалізований лише на базі Ради Європи.
"Я не бачу на сьогодні конкретних дій з боку США, які б заважали створенню трибуналу"
Про критерії справедливого миру
Щодо поняття "справедливого миру", то для України воно має чіткі межі та принципи. Зі слів Білозір, найголовніше — Україна не визнає і ніколи не визнає тимчасово окуповані території, включно з Кримом. Це — червона лінія.
"Так, ми розуміємо, що військове звільнення цих територій надзвичайно складне. Щоб досягти переваги, нам потрібно мати армію у десять разів більшу за російську. Але ми не погодимося на вимоги, які означають фактичну капітуляцію".
Вона також розповіла, що Росія мобілізує нові сили: лише нещодавно було оголошено про 160 тисяч призовників. У той же час українське суспільство та армія виснажуються:
"Наші воїни не можуть бути на фронті чотири роки без перепочинку. Людський ресурс не безкінечний".
Справедливий мир, за її словами, можливий лише з позиції сили — але не ціною здачі суверенітету чи легітимності української влади.
Україна відкрита до миру, але не в той час, коли Росія продовжує обстріли. Тому головним критерієм залишається контроль над усіма українськими територіями в межах міжнародно визнаних кордонів.
"Навіть у разі перемир’я, нам доведеться утримувати армію. І тут важлива роль Європи — вона готова допомагати. Бо наша армія — це те, що стримує війну від поширення в Балтії, Польщі, Румунії".
"В селах практично вже чоловіків не залишилося"
Війна — це дуже страшна ситуація, дуже багато трагедій та багато біди, сказала депутатка.
"Я буквально з округу. Наприклад, в Джурині. Це десятки загиблих. От я щойно з громади. Малесенька громада, 10 тисяч. Дуже багато загиблих. Тобто в селах практично вже чоловіків не залишилося. Але ми маємо розуміти, що, незважаючи на це, три роки ми воюємо і три роки ми стоїмо".
За словами Білозір, в українців не залишається виходу, як вистояти. На її думку, миротворчі сили, якщо зайдуть, то зайдуть на об'єкти, а воювати вони не готові. Адже політики не можуть йти далі, ніж є підтримка. Навіть якщо говорити про Естонію, Латвію і Литву. А це ті країни, які нас підтримують. Також це Фінляндія, Норвегія та Швеція. Північні країни, які знають, що таке окупація, сказала депутатка.
"І навіть шведи, які ніколи 200 років не були у війні, вони пам'ятають, як їхні діди воювали в Фінській війні, в зимовій, там 1939-1941 рік, з росіянами. Вони знають, що це таке. Вони пам'ятають. Але в них і в цих країнах немає підтримки, щоб їхні війська воювали в Україні. Тому ми можемо тільки на свої сили розраховувати".
Втім, не потрібно забувати, що в нас є фінансова підтримка країн, сказала Лариса Білозір. А ще потрібно подумати, як без США, але з Європою зможемо тримати фронт.
"По всій Україні люди виробляють і зброю, і дрони"
А чи є, де нам закуповувати зброю? Адже в Європі запаси вичарпаються. За словами Білозір, Європа говорить про те, що запаси зброї вичерпуються і що зараз зовсім інша — технологічна війна.
"Ми маємо тіньову військову сферу та сектор. Кожна бригада має дрони, має своє виробництво і скидів, і мін, і боєприпасів. І я вам хочу сказати, щопо всій Україні, що просто на такому рівні, зовсім невеличкому, люди виробляють і зброю, і дрони, і такі речі, які зупиняють їхні ланцети", — сказала Білозір.
На її думку, українцям потрібно зараз продбати про внутрішнє виробництво зброї.
"Нещодавно я була на виробництві дронів. Вони дороговартісні, вони більше 2 мільйонів гривень один. Вони в парі йдуть з "Камікадзе". Тобто вони відслідковують "Камікадзе", дуже таку дорговартісну російську техніку, і знищують. І от держава Україна на сьогоднішній день, при їхніх потужностях на рік 15 тисяч виробляти, замовила тільки 50 тисяч. Це нормально? Ми технологічно дуже круті", — розповіла депутатка.
З її слів, при цьому на цих українських виробників накладають потрійну пеню — 15%. А на іншу зброю українську тільки 5%.
"На тебе накладають пеню потрійну. На тебе накладають такий штраф, що ти просто прибуток навіть не відшкодуєш. Коли ми внесли прибрати один зі штрафів, то зразу підняли "зраду". Нам треба бути не популістами, а дивитися на те, щоб допомогти нашим виробникам".
На думку Білозір, виробників не можна обкладати податками, а треба дати можливість експортувати зброю.
"Раніше європейці повністю давали нам кошти на свою зброю, так само як американці. Американці замінювали на нову і забезпечували насзброю своєю. І так само європейці. Навіть коли говорять про 5 мільярдів, які ніби дали нам на українське виробництво, насправді це на українські закупівлі, але європейської зброї", — сказала Лариса Білозір.
"Ми дотримуємося Женевських конвенцій, а Росія кожне положення порушила"
Рік Лариса Білозір є членкинею Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Туди вона сама попросилася, адже до неї надходить дуже багато звернень від виборців. І в не їє списки людей, які зникли безвісти.
"В Раді Європи і ПАРЄ ми прийняли також резолюції по наших полонених, показали цифру полонених, безвісти зниклих військових і цивільних. Ми про це постійно говоримо, у нас є резолюція, і там є чітко останнє речення, що Рада Європи буде з Україною до тих пір, поки не повернеться останній полонений чи полонена з російського полону", — сказала Білозір.
На її думку, швидше за все, більшість зниклих безвісти — це захисники, які на полі бою. І тільки коли буде декупована територія, можна буде повернути тіла.
Депутатка розповіла, що бачила зсередини роботу Червоного Хреста і знає, що на окупованих територіях вони не мають доступу до колоній, де утримуються наші полонені. Також є інформація, що 179 людей померли в полоні.
"Ми ж показуємо, що ми люди, що ми цивілізована країна, що ми європейці, що ми дотримуємося всіх Женевських конвенцій, а Росія кожне положення порушила. До мене звертаються матері, що дуже в складних умовах воїни, багато хворих хлопців, які мають захворювання хронічні, які посилилися, дуже багато тортур, знущань. Ви бачите, в якому стані вони повертаються".
Усе це показують в ПАРЄ, ходять до Генсека НАТО. Також запрошують звільнених з полону, їхніх матерів, аби якомога більшість людей дізналися про те, що таке російських полон.
"Україна на порядку денному 90%. Всі резолюції, практично більшість, по Україні. Вони втомилися, і вже навіть просять нас поза камерами: "Давайте трошки менше буде Україна на порядку денному".
Стосовно ж обміну "всіх на всіх", то це наша принципова позиція, сказала Білозір.
"У нас менше людей їхніх, тому що вони наступають, чим у них наших, це по-перше. А по-друге, Росія не хоче цього. У нас є партнери, такі як Катар, як Арабські Емірати. Вони дуже багато нам допомагають повертати тіла. І навіть Червоний Хрест, коли ми з ними розмовляємо, каже,що дуже нам пощастило, що ми під час війни повертаємо полонених. Якщо ви пам'ятаєте Другу світову, цього не було. І ми дуже маємо надію, що ця війна якомога швидше закінчиться і буде цей обмін».
Аналіз діяльності Лариси Білозір аналітикинею
Законотворчу діяльність, відвідуваність Верховної Ради та роботу на окрузі народної депутатки Лариси Білозір проаналізувала парламентська аналітикиня Руху Чесно Софія Лазарова.
"Якщо говорити про парламентську діяльність Лариси Білозір, то загалом в неї така хороша відвідуваність Верховної Ради. Загальний відсоток прогулів голосувань за 5,5 років становить на 17%", — сказала Софія Лазарова.
За її словами, після початку повномасштабного вторгнення Білозір часто пропускала голосування. Але це може бути пов'язане з тим, що депутатка входить до постійної делегації України в парламентські асемблеї Ради Європи і, відповідно, може бути в закордонних підрядженнях.
"Пані Білозір досить активно бере слово у Верховній Раді. Загалом за 5 років вона брала слово з місця 130 разів, з трибуни — 100 разів і, власне, наговорила сумарно на майже 5 годин за 5 років. Це такий показник, який не є найвищим у Верховній Раді, але також плюс-мінус показує, що народний депутат відвідує засідання".
За 5 років Білозір подала 427 законопроєктів та постанов як авторка або співавторка, і з них 118 стали чинними, тобто були підтримані у Верховній Раді та підписані президентом. Лариса Білозір входить в топ 30 депутатів за кількістю поданих ініціатив. Обіймає в цьому списку 24 місце.
Більшість поданих ініціатив стосуються саме регулювання питань державного управління. Це, зокрема,постанови про перейменування різних населених пунктів, децентралізацію місцевого самоврядування.А це частина її передвиборчих обіцянок у 2019 році. Також там були й питання, пов'язані з різними соціальними ініціативами, як-от збільшення доступності медицини, соціальні виплати, а також з забезпеченням різних соціально незахищених груп.
За словами аналітикині, у соцмережах Лариси Білозір можна знайти багато постів, багато інформацій про її поїздки вже під час повномасштабного вторгнення в різні громади Вінницької області. Вона відвідує різні освітні, соціальні заклади, волонтерські центри. Зокрема, повідомляє про те, що привозить якусь допомогу в ці заклади.
"У 2019 році фіксувалися випадки "гречкосійства" з боку народної депутатки в цей передвиборчий період перед парламентськими виборами, коли, зокрема, зі своїм батьком і також народним депутатом Миколою Кучером вони організовували якісь фестивалі на війні, — розповіла Софія Лазарова.
— Нині в нас не передвиборчий період, тому таку діяльність не можна однозначно класифікувати як агітацію. Але так просто можемо порівняти нинішню діяльність і досвід, який був у 2019 році, який фіксувався спостерігачами".
Пропуски та культура парламентаризму в Україні: чому Лариса Білозір не завжди голосує на засіданнях Верховної Ради
13% пропущеної голосувань у Верховній Раді. Отже, чому під час війни ви все ж таки почали рідше відвідувати засідання парламенту?
"Це не пропущені засідання, а пропущені голосування. Це означає, що я можу бути в залі, це моє право як народний депутат не голосувати. Тобто вставлена картка, але я не голосую. Я не бажаю голосувати, я вважаю цю ініціативу хибною або неактуальною. Це теж враховується".
"Виборці (цього — ред.) не люблять. Кажуть, один одного не слухають, ходять по залу, розмовляють. Насправді, можливо, це така культура. Насправді, в ПАРЄ, наприклад, такого нема. Всі сидять на своїх місцях. Але, коли кажуть, от пустий зал, а Лариса Миколаївна виступає, ніхто не чує — кому треба, всі все почують".
За словами нардепки, пропуск голосувань також пов'язані із міжнародною політичною діяльністю.
"Я голова підкомітету по здоров'ю і сталому розвитку. І деколи мені треба виїжджати на конференції, чи засідання. Я намагаюся останнім часо, нікуди не їхати за кордон, окрім засідань ПАРЄ. Тому, мабуть, пов'язана така статистика з відрядженнями, з тим, що не завжди я нажимаю "за", "проти" чи "отримуюсь".
Закон про народовладдя: чому керівники та депутати місцевих рад повинні звітувати перед громадою
Далі поговоримо про законотворчу вашу діяльність. Ви є основною авторкою закону про народовладдя на місцевому рівні. Там є дуже таке цікаве положення про те, що голови місцевих громад, депутати місцевих рад в обов'язковому порядку мають звітувати перед громадою. Який механізм звітування і чиє відповідальність: наприклад, голова територіальної громади не звітує перед мешканцями?
"Важливий законопроект, він був умовою "facility plan" — це план дій для України, це те, що Європейська комісія просить від нас. При чому просто не " отак прийміть ось це, ось це, ось це", а каже "прийміть, і ми вам дамо гроші". І от нещодавно Україна отримала 3 мільярда євро, і в тому числі дякуючи цьому закону про народовладдя".
Оновлений закон допоможе наглядати та контролювати місцеве самоврядування під час воєнного стану, розповіла Білозір.
"Голови громад, повірте, не полюбили цей закон, який вже підписав президент. Згідно цього закону, депутати місцеві мають звітувати. Там є адміністративна відповідальність, точно не кримінальна".
До прикладу депутатка ставить звернення жительки Тульчинського району: за словами Білозір, староста одного із сіл пішла з посади. Жителі села звернулись до депутатів їхньої громади, про далеко не всі підтримали рішення призначити нового старосту. На думку народної обраниці, оновлений закон допоможе врегулювати подібні випадки.
"Староста має бути виборною особою, і його мають вибирати люди. Бачите, що ми маємо: депутати міські захотіли, не проголосували, хоча люди просять: "Дайте нам свого представника на нашій території, який буде нам допомагати, тому що нам важко". І, на жаль, ситуація ця є у всіх громадах".
Децентралізація на Вінниччині: чи потрібно змінювати систему та як справедливо ділити бюджетні кошти
77% українців говорять про те, що після війни обов'язково потрібно продовжити реформу місцевого самоврядування, а також децентралізацію. Це результати соціологічного опитування. Пані Ларисо, що саме потрібно після війни в плані децентралізації реформувати?
"Це треба робити не після завершення війни, а зараз. Зараз потрібно розмежовувати повноваження громади і держави. Тобто, що робить громада, як це забезпечується грошима, що робить держава, якщо вона делегує, як вона контролює. Це питання соціальної захисту і так далі. Якщо делегує, то дає на це гроші громаді, а не забирає, як забрали силове ПДФО, тобто податки на доходи фізичних осіб, військове і силове".
На думку Білозір, частина коштів з податків розподіляють між громадами не справедливо. Серед варіантів вирішення — сплата податків за місцем проживання, а не офіційної роботи.
"Тому тут треба справедливо підходити. Це величезна робота. Мінфін це не хоче робити, але дуже добре, що це все прописано в звіті про вступ України до ЄС. Ми всі хочемо жити під прапором Європейського Союзу, але за українськими правилами. Це наша проблема: відомчі інтереси різних міністерств, різних територіальних органів, різних представників. От ніби правила єдині, а для них мають бути особливі. А так не може бути. І ми кого дуримо? Ми дуримо себе, в першу чергу, коли ми приймаємо закон, а потім робимо виключення".
Опитування жителів виборчого округу №15
Журналісти Суспільного відвідали один із районів виборчого округу №15 та розпитали місцевих мешканців про діяльність народної депутатки Лариси Білозір. Також запитували про нагальні проблеми району.
Анатолій: "Білозір, Лариса Миколаївна, вона дуже багато зробила. Особливо в Клебань, там є притулок для людей похилого віку. Вона досить багато допомагає людям".
Любов: "Я керівник дитячого колективу "Котигорошко". Як би я не звернулася, вона обов'язково піде назустріч. Ось, мабуть, рік тому попросили мікрофони, тому що театр – це треба, щоб сцену чути, діти маленькі. Вона нам виділила кошти. Мікрофони хороші.
Я знаю, що вона зв'язок тримає з волонтерами, допомагає. Особисто я знаю, що в мене воював в АТО мій племінник, вона персонально теж йому допомагала. Нехай би ще трохи на дорогу б звернули увагу. Це б дуже було доречно".
Олександр Поліщук: "Нічого вона не зробила. Просто її вибрали, тато її заплатив гроші, вона зовсім не відповідає. Я б сьогодні забрав її звідти. Нехай вона б там не займала місце. У нас є дуже великі проблеми. У нас у Тульчині створилася злочинна група під назвою "Чорна кішка". Залякує людей, стягує з людей за воду гроші, як хоче і скільки хоче. Ось, наприклад, по мені. З мене вимагали гроші, я не віддав. Вони мені забили чопа у каналізації, в мене все витекло до хати. І я викликав поліцію, будемо розбиратися.
Я хотів би з нею зустрітися, чому місцева влада, керівник нашої громади чопами робить. Це ж навмисний злочин людей. А потім мені телефонує юрист водоканалу і каже: "Олександре Івановичу, а як вам там вдома? Ви нічого не помітили в своїй оселі? Бо ми вам чопа забили в каналізації".
Олена. "Дуже переживаю за безпритульних собак, котів. Дуже хотіла б, щоб у Тульчині зробили якийсь притулок, щось таке, щоб вони отак не були на вулиці".
Коментуючи думки людей, Лариса Білозір сказала, що звернення щодо водоканалу не надходило.
"Треба розбиратися. Але насправді це питання місцевої влади, і я так розумію, там є конфлікт. Я вивчу це питання, якщо він до мене звернеться, я не ображаюся на те, що він там розказує, що мене треба відізвати, що батько мене за гроші поставив. Я знаю, що мене обрали люди, я не йшла в списку, за мене проголосували 27 тисяч на округу. Це один з найкращих показників Вінницької області, та й в Україні".
За словами Білозір, під час роботи на окрузі за час війни, вона найчастіше стикалася з проблемами, які не стосувалися депутатської діяльності.
"Тобто, згідно з законом про діяльність народного депутата, ці проблеми не входять в мої повноваження. Але я намагаюся їх вирішувати. От ви бачили, ми мікрофони купили. Звісно, я не повинна їх купувати, але я розумію, що людям треба допомогти. І я звертаюся в громадські організації, до бізнесу. Я маю свій фонд депутатський на роботу на окрузі. Я намагаюся знайти можливості, гранти".
"Люди звертаються, щоб захистити своє право"
Серед найчастіших звернень вона також називає порушення прав людей.
"Люди звертаються, щоб захистити своє право. Право на виплату по пораненню, право на компенсації, право бути пролікуваним, право бути почутим. Тобто право ходити нормальними тротуарами, дорогами. Бачите, здавалося б, ніби ж на українському рівні всі проти доріг. Бачили, який негатив? Що депутати цього року не проголосували ні копійки на дороги.
Ну, там було проголосовано, але це копійки, це фактично Вінницька область отримала тільки на експлуатацію, на обслуговування. Я вже і ходила до міністра, і завміністра, і до керівника агенції відновлення. І тут валиться в Нестерварці міст. Тобто тут когнітивний дисонанс. Тут люди хочуть дорогу, а тут кажуть, що ні, треба все на армію. А коли йдеш до людей, люди кажуть: "Ми хочемо, тут в нас валиться, тут нам треба зробити", — сказала Білозір.
Вона також розповіла, як наразі організований освітній процес в громадах, наскільки він ефективний під час війни та які має проблеми.
"Проблем у нас в освітній галузі дуже багато. Але є гарна новина. Попри війну, попри антиконституційні закони, які вносяться деякими депутатами і міністерством, попри всі ті недолугі рішення міністерства освіти, вони якось виживають. І я, коли приїжджаю до своїх громад, я вам хочу сказати, що я пишаюся".
За словами Білозір, на ентузіазмі вчителів, батьків буде триматися освітня галузь. адже люди роблять все інколи самотужки, без грошей.
"До повномасштабного вторгнення я в кожній школі щось зробила. В мене був соцеконом, хоча казали, що це зло, але в мене була певна сума в рік і в основному це все, що на освіту. Я могла щось робити в школах. У кожній опорній школі був харчоблок.
А зараз забрали ці кошти, бо це зло у депутатів, і це робить уряд. Як він це робить? Ми виділяємо 8 мільярдів гривень на укриття, і МОН використовує тільки два. Це абсолютно неефективне використання коштів".
"Місце дитини в бомбосховищі "коштує" 300 тисяч гривень"
"Це німецький аудит, рахункова палата про це пише. Тобто вони багато балакають, і вони прибирають всі області, окрім прикордонних, і кажуть: "Ми будемо будувати підземні школи". Це потрібно, але 98% – це найпростіше укриття. І Вінницька область не отримала жодної копійки за ці роки. Ми побудували тільки в 2023 році декілька укриттів, а коли ми виділили кошти — і все, вони прибрали всі найпростіші. У нас у Вінницькій області два радіаційних, а школи під землею – це від 50 до 150 мільйонів.
І вони навіть маючи гроші для прикордоння, для восьми областей, де дійсно біда, де діти фактично на дистанційному, вирішують чомусь будувати ці підземні школи.
Станом на 1 вересня 2024 жодна школа не побудована по плану, сказала Білозір.
"Тобто ці, що ви бачите, це десь те, що було на минулий рік, і це одиниці. Фактично в школу минулого року пішли, тобто створили нові місця для п'яти тисяч дітей. Місце дитини в бомбосховищі "коштує" 300 тисяч гривень. Це абсолютно неефективне використання грошей. Це розбазарювання грошей", — сказала Білозір.
"Треба посилювати освітянську політику, або просто на період війни ніяких законів не приймати, тому що вони тільки шкодять"
За словами депутатки, МОН повністю скоротив всю варіативну частину для вчителів.
"Тобто на телекранах міністр каже, що зарплата вчителів піднялася, а по факту вона зменшилася, тому що все прибрали, години скоротили, і вони з такою мізерною зарплатою, а позашкілля, дошкілля — там взагалі копійки. І вони таке роблять щось нереальне. Вони готують чемпіонів світу, Європи".
На думку депутатки, треба посилювати освітянську політику або просто на період війни ніяких законів не приймати, постанов, наказів, тому що вони тільки шкодять. Наприклад, новий закон про ліцеї. Законопроєкт 13120 говорить про те, що ліцей може бути в громадах, в школах, де 300 дітей у трьох класах.
"Це нереально навіть у великих громадах. Це нереально навіть у Києві і Вінниці. Це просто драконівський закон, який знищить взагалі старшу школу в селах і в селищах, який фактично призведе до того, що діти не матимуть доступу до повної загальної середньої освіти, тобто 10, 11, 12 класів. Це біда, яку не можна допускати взагалі".
Наразі діє закон 2021 року, згідно якого кожна громада, якщо вона має в 10, 11, 12 класах два класи від п'яти дітей, може створити ліцей.
"Ця мережа сформована. Це багато ліцеїв, як вважає МОН, ми трошки зробимо менше, але принаймні в кожній громаді буде один ліцей".
За словами Білозір, на сьогодні функціонують 7 800 старших шкіл.
"І вже обласні ради проголосували, їх буде скорочено до 1800. Але принаймні це буде 1700 ліцеїв з 10, 11, 12 класом з 2027 року. І це в 4 рази менше, і мало, вони хочуть, щоб взагалі не було, чи що. І це, принаймні, пропозиції громад, принаймні це обговорено, вони хочуть це все перекреслити і сказати, якщо у вас немає 300 дітей в трьох класах, ви фінансуєте, громади самі. Це нереально, громади закриють ліцеї", — сказала Білозір.
"Достатньо Росії підняти свої шахети, ракети, або просто винищувачів повітря, і просто їх протримати цілий день, і не відбудуться вибори"
Вона також прокоментувала, чи доцільно проводити вибори в умовах воєнного стану.
"В нас є Конституція, і в нас є закон України. І згідно Конституції, закону України, під час воєнного стану вибори не можуть проводитися. Якщо подивитися, раптом якось ми призупинимося, буде перемир'я чи замирення, ми розуміємо, що ці вибори можуть не відбутися. Достатньо Росії підняти свої шахети, ракети або просто винищувачі в повітря і просто їх протримати цілий день, і не відбудуться вибори. Тобто це величезний ризик. Ми маємо легітимного президента, ми маємо легітимний парламент, уряд, і це визнає весь світ. Я дуже хочу, щоб були вибори, бо вибори – це означає настав мир, завершилася війна".
Чи братиме участь у виборах у разі їх проведення під час воєнного стану, Лариса Білозір сказала, що не знає. Адже це залежить від того, яка буде виборча система.
"На сьогодні виборча система така, що у нас відкриті списки. Тобто громадянин голосує за партію. Я насправді єдина жінка безпартійна у Верховній Раді, мажоритарниця. Тобто я без партії йшла, мене вибрали люди. На жаль, такого вже не буде".
Депутатка сказала, що наразі не бачить такої політичної сили, куди б вона могла вступити.
"Тобто ти маєш йти до якоїсь партії. Оце те, що мені не подобається. І відкриті списки – це означає, що якщо за тебе голосує виборець, він тебе може рухати в цьому списку, бо якщо за тебе проголосувала велика кількість, ти стаєш першим.
А закриті списки – це коли люди проголосували за партію, а коли партія захоче, то його і проведе. І, на жаль, це має вигляд, що в цей цикл після війни, перший, буде складно зробити виборчі відкриті списки".
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp