Орденом "За мужність" ІІІ ступеня посмертно нагородили полеглого на війні ужгородця Миколу Гаєвого. 17 квітня 2025 року нагороду вручили матері захисника Наталії Пшеничній.
Про це повідомили на Facebook-сторінці Ужгородської міської ради.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі указом президента України командира гармати І-го артилерійського взводу артилерійської батареї аеромобільного батальйону військової частини А 0281 Миколу Гаєвого нагородили орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).
"Він був прикладом молодої української наукової еліти: на перервах між парами зачитувався Арістотелем, писав чудові статті, проводив ґрунтовні наукові дослідження, у компанії з друзями обговорював історію і палко вірив у найкраще майбутнє України", — йдеться у дописі міськради.
Нагороду матері захисника Наталії Пшеничній передав міський голова перед початком роботи сесії Ужгородської міської ради.
Що відомо про Миколу Гаєвого
Микола Гаєвой народився в Ужгороді, у Горянах. Спершу навчався на історика в Ужгородському національному університеті, а згодом — в Українському католицькому університеті у Львові. У 2019 році він вступив до аспірантури УКУ з історії. Досліджував життя та діяльність Ярослава Стецька.
"Під час інтерв’ю з Миколою у 2022 році видання "Varosh" написало про нього: "Друзі згадують, що на перервах між парами він читав Арістотеля, а спілкуючись з ним, важко уявити собі когось більш підхожого під визначення української молодої наукової еліти. Сфера його наукових інтересів — український радикальний націоналізм ХХ ст., війни, тоталітарні ідеології й режими, їхній вплив на українське суспільство. Він прочитав сотні архівних сторінок та стільки ж книжок і спогадів про життя українських націоналістів. Знав не тільки їхній образ у суспільній свідомості, а й реальні принципи та цінності", — написали у виданні.
У перший день повномасштабної війни Микола взяв академвідпустку та долучився до війська. Воїн служив у 95 окремій десантно-штурмовій Поліській бригаді ДШВ ЗСУ. Він загинув 27 серпня 2024 року на Курському напрямку. Захиснику було 28 років.
З Миколою Гаєвим попрощалися 4 вересня. Поховали захисника на Пагорбі Слави в Ужгороді.
"Талановитий історик, який мав бронь і міг залишитись в тилу, проте добровільно пішов на фронт. Він воював і загинув. Біль невимовний", ― написав історик Вахтанг Кіпіані на своїй сторінці у Facebook.
Іменем полеглого на війні історика Миколи Гаєвого у Львові назвали Центр сучасної історії УКУ. Також Український католицький університет започаткував стипендіальний фонд на його честь.
"У всіх, хто знав Миколу Гаєвого, залишились дуже теплі спогади про нього. І не лише у його друзів та знайомих, а й у викладачів. Друзі згадують, що Микола Гаєвой був дуже товариським, завжди усміхався і мав витончене почуття гумору", — написали на сайті УКУ.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok