"Ми показали, що росіян не варто боятися, їм треба давати жорстку відсіч": історія військового Влада, який служить в ТЦК

Молодший сержант Влад Сентипал "Металіст", який зараз служить в роті охорони Закарпатського ОТЦК та СП. Фото: Преслужба Закарпатського ОТЦК та СП

Влад Сентипал з позивним "Металіст" — молодший сержант Збройних сил України, який зараз служить в роті охорони Закарпатського територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Йому 28 років.

Ще у 2013 році у віці 18 років Влад підписав контракт з ЗСУ, а вже у 2014 брав участь в бойових діях на Донбасі. Чоловік воював під Дебальцевим, а з 2022 року повернувся в 15-й окремий гірсько-штурмовий батальйон. Пройшов Запорізький, Донецький і Луганський напрямки.

Про це розповіли у пресслужбі Закарпатського ОТЦК та СП.

За словами Влада, його завжди приваблювала військова справа, бо дід був військовим, служив у танковому полку. Тому й чоловік хотів спробувати цю справу, відчути її на собі.

"У 2014 почалися бойові дії. Це був шок для нас. Захоплення Криму. Ми розуміли до чого це все йде. Потім почалися бойові дії на Донбасі й наш батальйон одним з перших вирушив туди. Бойові дії, звісно, тоді були не такими активними як зараз, але це дало нам змогу отримати досвід. І під час уже повномасштабної війни це допомогло мені максимально ефективно проводити бойові дії. Весь здобутий досвід АТО безумовно мені допоміг", — зазначив Металіст.

Військовий каже: ті, хто був у реальних боях в АТО, сформували основу українських військ уже у 2022 році. Завдяки таким людям Україна не програла за три дні.

"Після закінчення контакту не думав, що повернуся в армію. Вона має бути в житті кожного чоловіка, але не надовго. Я віддав армії 5 років на контракті й думав цього досить. Служити усе життя — не правильно, але кожен має це пройти й забезпечити обороноздатність держави. А 24 лютого я знав: потрібно згуртуватися. Усім українцям. Питання серйозне — існування нашої держави. Ми з колегами й друзями, які теж уже звільнилися, зідзвонилися й вирішили йти в ТЦК, повернутися у свою бойову частину і допомогти хлопцям. Вони тоді були під Волновахою, а там було справжнє пекло", — розповів чоловік.

За фахом Влад командир штурмової групи бойової машини піхоти. Був у всіх штурмових групах під час бойових дій. За словами військового, під час формування штурмової групи вони завжди дуже прискіпливо відбирали людей — тільки досвідчених і вмотивованих.

"У складі рідного батальйону брали участь у боях біля Старої Краснянки. Там були важкі піхотні бої. Контактні бої на відстані до 50 метрів з росіянами. Це були чеченці, спецпідрозділ "Ахмат". У них були великі втрати. У нас, звісно, теж, але незначні порівняно з їхніми. Щодо чеченців можу сказати: вони вміють воювати, дуже агресивні, стараються швидко проривати нашу оборону піхотою. Але у них не вийшло. Допоки нам не дали команду відійти, ми тримали позиції", — сказав військовослужбовець.

Після численних контузій, отриманих на фронті, чоловік був змушений піти на лікування.

"Якщо росіяни зупиняться й не будуть воювати, то нічого не втратять. Якщо зупинимося ми, то втратимо Україну. Так, вони вміють воювати й мають у багатьох питаннях перевагу: жива сила, техніка, дрони. Та у них залишилася стратегія війни, яка побудована на подавленні. Вони кидають багато сил, а раптом щось вийде", — зазначив Металіст.

За словами військового, найважче на фронті не спати взагалі коли йдуть інтенсивні бойові дії. Це фізично важко. А морально — найважче втрачати друзів.

"На штурмах і позиціях мені, можна сказати, дуже сильно щастило. Було тільки одне поранення, але ловив уламки й шоломом, і автоматом. Але от контузій маю дуже багато. Вони були ще в Дебальцевім. Це коли дзвенить уся голова, ти не розумієш де перебуваєш. Звісно знаєш, що ти на війні, але в якій саме точці — не розумієш. Повна дезорієнтація. Нудота. Постійний головний біль. З того часу у мене проблеми з лівим вухом. У мене постійно свистить в вусі. Гучно. Ніколи не припиняється. Навчився на це не зважати, але коли настає тиша, лягаю спати — з цим боротися неможливо. Безсоння. І без ліків ти вже не можеш", — розповів Влад.
Фото: Пресслужба Закарпатського ОТЦК та СП

Металіст каже: зараз цивільне населення не дуже підтримає військових з ТЦК й мало хто знає, що в центрах комплектування служать насамперед люди, переведені з бойових частин.

"Люди думають, що як будуть зараз підривати авторитет армії й пробувати зупинити мобілізацію, то буде краще. Та не буде краще! Прийдуть росіяни й вони вже питати вас не будуть — хочете чи не хочете, про права, Конституцію. Вас просто будуть відправляти на інші війни. Якщо ви не знали, то Росія воює постійно і в різних точках світу. І є великий шанс, що ті люди, які виступають проти мобілізації, будуть воювати з поляками, чехами, словаками, з військами НАТО. Ну, якщо це ваш вибір. Зараз настала епоха війн і ви не зможете просто стояти осторонь", — зазначив молодший сержант.

"Ми показали, що Росії не варто боятися, їм треба давати жорстку відсіч. У мене десь 9 нагород. Не всі державні, є волонтерські відзнаки, але є й орден "За мужність" III ступеню, "Захиснику Вітчизни", "За військову службу Україні". Навіть не пам’ятаю, як деякі називаються. Проте я сюди не за нагородами прийшов, а боронити державу", — підсумував Влад.

Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads