Перейти до основного змісту

"Чути дітей": в Ужгороді підлітки розповідали про своє життя під час війни

Власні історії про життя під час війни розказали в Ужгороді учасники проєкту "Чути дітей". 70 підлітків віком від 11 до 16 років вчилися висловлювати свої емоції через візуальне мистецтво, літературу, плейбек-театр та аудіостудії.

Навчання тривали два з половиною місяці. Підсумували його виставкою робіт, у яких діти показали свої емоції через мистецтво.

Софія — одна з тих, хто представив свої роботи на виставці. Рік тому дівчина з сім’єю приїхала в Ужгород. До цього встигли пожити в селі Вишка і у Львові. Софія розповідає, війна застала їх у Дніпрі.

"Коли приїжджаєш на нове місце, почуваєш себе якимось іншим, якимось клоуном і хочеш показати себе. Але він (клоун) звик до свого місця… старається бути для всіх хорошим, нормальним", — розповіла Софія про свою роботу, яку назвала "Клоун".
Фото: Тетяна Рожновська | Суспільне Ужгород

15-річна Аня писала і пером, і пензлем. Батьки дівчини — військові. Родина ще до повномасштабного вторгнення Росії кілька разів переїжджала.

"Особисто я не напряму відчувала війну. Я приїхала десь за рік до повномасштабного в Ужгород. Коли почалося повномасштабне, я була в повному шоці, тому що у мене дуже багато друзів і знайомих з інших областей, тому що до цього я переїжджала майже по всій Україні. І тут — люди розділилися. Є люди, які мене підтримують, а є такі, які перейшли на сторону, яку я не очікувала від них", — розповідає Анна Крючкова.
Фото: Тетяна Рожновська | Суспільне Ужгород
"Багато де були в той час. Є території, які тимчасово зараз окуповані. В Чангарі проживали, там проходили військову службу. Діти теж там проживали, навчалися в школах, де території зараз окуповані і ті діти там залишилися. Що стосується Луганської області, теж там проживали. Після цього теж були переміщення. Дуже багато місць по Україні вони відвідали і є емоції, якими можуть поділитися, про те, що наші діти пережили, і від спілкування з тими дітьми, які зараз залишилися на тимчасово окупованій території України", — додає тато учасниці проєкту "Чути дітей" Андрій Крючков.

Ця виставка — підсумок проєкту "Чути дітей", який упродовж двох з половиною місяців через творчі студії допомагав дітям віком від 11 до 16 років розібратися у своїх емоціях і показати їх через мистецтво.

Фото: Тетяна Рожновська | Суспільне Ужгород
"Проєкт "Чути дітей" зцілення через історії та мистецтво — це проєкт, який є частиною великої програми "Культура допомагає". Він фінансується «Іншою освітою» і співфінансується Європейським союзом. Це проєкт, в якому ми хотіли створити безпечний простір для того, щоб діти могли поділитися своїми переживаннями війни. Свого життя під час війни. Не обов’язково якимось дуже травматичними, але нам хотілося створити своєрідну документацію часу і нам хотілося почути, що думають і відчувають самі діти. Не тоді, коли вони просто відтворюють наративи дорослих, а тоді, коли вони говорять від себе, від серця", — розповіла керівниця проєкту "Чути дітей" Тетяна Смріга.

Організувала і провела в Ужгороді заходи проєкту "Чути дітей" Громадська організація "Мистецький центр "Кубло".

Фото: Тетяна Рожновська | Суспільне Ужгород
"Оскільки ідея проєкту саме чути дітей, то ми ці тексти абсолютно не редагували. Вони отакі, як написали діти, як вони відчули, як вони хотіли це подати, отакі вони тут і є", — додала менторка літературної частини Тетяна Літераті.

Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads

Топ дня

Вибір редакції