"Що я можу зробити?": поради психіатрині, як правильно підтримувати жінок у тилу

Через повномасштабне вторгнення, у тилу зараз багато жінок, у кого чоловіки, батьки, брати та сини на фронті або віддали життя за Україну. Їм необхідна не лише фахова психологічна допомога, а і підтримка з боку близького оточення.

Лікарка-психіатриня та консультантка в методі когнітивно-поведінкової терапії Наталія Шепа радить запитувати, як саме потрібно допомогти та які слова така жінка хотіла б зараз почути.

Віктор Синько — військовий, який захищав Україну з 2014 року. Воював у складі прикордонної комендатури швидкого реагування, був снайпером-розвідником. Розповіла дружина полеглого військового Тетяна Синько.

Віктор Синько. Фото: Тетяна Синько
"Коли почалося повномасштабне вторгнення, то перше, що він мені сказав: "Ти ж розумієш, що я вдома не буду". На цьому ми питання, чи буде він туди їхати, чи не буде, навіть не піднімали, не розглядали, це і так було зрозуміло", — розповідає Тетяна Синько.

Віктор Синько загинув 12 травня 2023 року в селі Григорівка Бахмутського району Донецької області.

"Мені подзвонив комбат. Він лише представився, я відразу питаю: "Що з Вітьою?". Ну, і Віктор загинув. Там вже нічого не потрібно було. Я просто кричала. Мені здається, мене чули на весь Ужгород. Артобстріл. Травми не сумісні з життям", — згадує дружина полеглого військового.
Прощання з Віктором Синьком. Фото: Ужгородська міська рада | Facebook

Після загибелі чоловіка, Тетяну підтримували його побратими, рідні, колеги жінки, відвідувала священників. Та не всі могли підібрати правильні слова.

"Коли Вітя був ще на Сході на війні, то мене дуже бісило: "Та не переживай. Та все буде добре". І це мені говорить людина, чоловік якої навіть не знає, що таке війна. Я пам'ятаю похорон. Як я підбігла до труни чоловіка, обійняти її. До мене ця родичка підійшла і давай мене трясти: "Поводься гідно". Добре, що біля мене була кума і вона її культурно попросила. Потім, коли Вітю клали в яму, то я кричала. До мене знову ця сама родичка підійшла, давай хапати мене за пальто: "Поводься гідно, поводься гідно". Єдине, що хочеться цій людині відповісти: "Ну, покажи приклад", — додає Тетяна Синько.
Дружина полеглого захисника Тетяна Сенько. Фото: Діана Шух | Суспільне Ужгород

Жінкам військових на фронті або тим, хто віддав своє життя за Україну, потрібна підтримка. Варто відразу спитати, що саме необхідно і чим можна допомогти. Так радить лікарка-психіатриня та консультантка в методі когнітивно-поведінкової терапії Наталія

"Ми можемо, в першу чергу сказати, що ми намагаємося зрозуміти цю жінку, ми можемо уявити, як їй дуже непросто. Казати слова: «Я розумію, що це важко», напевно, не може казати та людина, яка перебуває в такій самій ситуації. Ми можемо сказати: «Я можу уявити, що це дуже непросто. Я можу уявити, як тобі зараз нелегко. Якщо потрібна якась моя допомога, то звернися, будь ласка. Мені хочеться тебе підтримати». Ми, дійсно, не завжди можемо знати, яка допомога потрібна цій людині. Не треба соромитися запитати: "Скажи, будь ласка, що я можу зробити? Як би тобі хотілося, щоб я тебе підтримала?", — зауважує Наталія Шепа.

Також, за словами Наталії Шепи, підтримувати жінок у тилу необхідно і під час побутових справ: допомогти з дітьми, або приготувати їжу. Це потрібно, за словами Наталії Шепи, для того, аби жінка мала змогу залишитися наодинці і прожити втрату чоловіка, хлопця, брата або батька так, як їй необхідно.

Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads