151 видання українською мовою зареєстровано станом на 17 січня на Закарпатті. Ще 129 мають переклади іноземними. Це Суспільному повідомила начальниця відділу інформаційної політики та видавничої справи ОДА Марина Чепа-Марковці.
З 16 січня в Україні відповідно до нових норм мовного закону у друкованих засобах масової інформації зобов'язані перекладати тексти на державну.
Газеті "Kárpáti igaz szó" ("Закарпатська правда" угорською — ред.) цьогоріч виповнюється 102 роки. Друком виходить раз на тиждень на 28 сторінок. Директор Юрій Дунда розповідає: наразі їхні тексти можна прочитати українською мовою в інтернеті. Саму ж газету видають угорською.
"Ми не проти видавати український тираж, але тут треба зрозуміти також, що питання і у фінансуванні такого, — пояснив він. — Тут величезні витрати: і на друк, і на оплату працівників, і на переклади. Ми були б дуже раді, якби Україна допомагала редакціям, які виходять мовами нацспільнот".
Щотижня в газетному кіоску купує пресу Іван. Обирає україномовні видання. Каже: бере спортивні в першу чергу.
"Але беру й інші. Тому що я спорт люблю, у футбол грав, судив футбол тут в області. Закон то правильний, просто має бути тут у нас і угорською, чеською, словацькою, російською", — сказав чоловік.
Друковані видання 20 років продає Вікторія Владімір. Каже: в неї є газети і журнали українською та іноземними мовами.
"Переважно українською, але у кожного різні смаки, кожен різну пресу читає, — розповіла вона. — В принципі, видання є як українською, так і російською мовою. Російською — це в основному завозна преса. Намагаємось тримати і то, і то на продаж".
Читайте також: "Я кажу про лагідну українізацію". Ткаченко не проти відтермінувати дубляж фільмів українською
З 16 січня друковані ЗМІ в Україні, які виходять іноземною мовою, повинні забезпечити випуск україномовного примірника. Він не повинен відрізнятися за змістом і номером. Це передбачають норми мовного закону. Однак це не поширюється на видання кримськотатарською, іншими мовами корінних народів України та англійською. Не стосується і видань, які друкуються офіційною мовою Європейського Союзу. Попри це на Закарпатті є двомовні друковані ЗМІ, — каже начальниця відділу інформаційної політики та видавничої справи ОДА Марина Чепа-Марковці.
"Наші редактори і власники друкованих видань, вони, в принципі, звикли жити у двомовності, — сказала вона. — Наразі економічна ситуація бажає кращого. Приблизно 15% друкованих ЗМІ лише виходять із зареєстрованих. У 2016 році відбулось кінцеве реформування комунальних ЗМІ. Чому акцентую на комунальних, тому що половина комунальних ЗМІ, вони дублювалися іншою мовою: румунською, угорською. Наразі виходить менше, ніж половина з них".
Нові норми закону передбачають: якщо видання друкується, наприклад, російською, має бути обов’язковий аналог примірника українською. За словами Марини Чепи-Марковці, на Закарпатті з трьохсот зареєстрованих періодичних видань майже половина україномовні, інші — мають і переклади українською мовами національних спільнот.