Про створення в Карпатах вітроенергетичного кластеру потужністю 1,5 гігавата днями заявив президент Володимир Зеленський. За його словами, Карпати можуть стати не лише транзитним регіоном, а й постачальником електроенергії для Європейського Союзу. Про це говорили під час саміту «Карпатської вісімки», який відбувся на Івано-Франківщині.
Проти будівництва вітряків саме у високогір'ї виступають природоохоронці. Вони наголошують, що для розвитку відновлюваної енергетики є інші території, де будівництво матиме менший вплив на довкілля. Водночас в енергетичній галузі говорять про потребу розвивати вітрову генерацію для посилення енергосистеми та можливого експорту електроенергії до ЄС.
Більше про ризики для Карпат в ефірі «Суспільне Студія» розповів фахівець зі збереження екосистем громадської організації «Екодія» Богдан Кученко.
«Саме стосовно локації будівництва цього кластеру в Карпатах, то мені, як природоохоронцю і мандрівнику, це було доволі прикро чути. Попри те, що нам в Україні потрібно розвивати сонячну та вітрову енергетику, для цього є достатньо територій поза Карпатами», — сказав Кученко.
За його словами, Карпати займають близько 4% площі України, а високогірні території, де планують встановлювати вітряки, — менше відсотка:
«Ці унікальні високогірні території мають високу природну цінність і загалом є унікальним об'єктом, який потрібно берегти. Водночас чомусь саме там планується це будівництво, попри те, що на рівнинній території України є дуже багато сприятливих місць для розвитку вітроенергетики».
Фахівець зазначив, що на рівнинних територіях уже є інфраструктура, тому для будівництва вітроелектростанцій не обов'язково прокладати нові дороги та вирубувати ліси.
«Окрім гір, у нас дуже багато придатних територій, де інфраструктура вже розвинена. Не потрібно будувати дороги, не потрібно рубати ліси. Тому з одного боку прикро, що це публічно підтримується з боку керівництва держави — саме будівництво в горах».
За словами Кученка, природоохоронці знали про плани будівництва вітроенергетичного кластеру потужністю 1,5 гігавата понад рік. Тепер, каже він, отримали їхнє офіційне підтвердження і планують виступати за розміщення таких об'єктів на рівнинних територіях.
Кученко вважає, що розміщення вітряків саме у Карпатах передусім вигідне бізнесу.
«Компанія, яка планує ці вітряки, має свій завод у Перечині з виробництва деталей вітротурбін. Відповідно, їм логістично простіше будувати десь на Закарпатті. Але це знову ж таки не обов'язково мають бути Карпати, там є і рівнинна частина Закарпатської області».
Ще однією перевагою для бізнесу, за словами Кученка, може бути експорт електроенергії до ЄС.
«Публічно озвучили плани експорту електроенергії в Європейський Союз. У принципі, це буде перевага для цього бізнесу, тому що вони будуть отримувати доволі значні прибутки з цього. А Карпатський регіон і Україна як держава, крім податків від цього бізнесу, особливих переваг не отримають».
Натомість природоохоронець говорить про ризики для високогірних територій. За його словами, для встановлення одного промислового вітряка потрібно облаштувати фундамент, майданчик для важкого крана та під'їзні дороги.
«Будь-який вітряк, навіть один потужний промисловий вітряк, — це доволі значна територія, яку потрібно перерити бульдозерами для того, щоб влаштувати фундамент. Разом із самим фундаментом, будівельним майданчиком під важкий кран та іншою технікою це може бути до гектара території».
Окремою проблемою Кученко називає будівництво доріг у горах.
«З того, що я особисто бачив на Полонині Руні, дороги там до 12 метрів завширшки. І під цією територією повністю знищується природний рослинний покрив».
За словами Богдана Кученка, на Полонині Руні планують встановити 30 вітряків. Частину фундаментів уже залили, а територія, пошкоджена через облаштування майданчиків і під'їзних доріг, за його словами, вже становить десятки гектарів.
«Згідно зі звітом з оцінки впливу на довкілля, вітряки на Полонині Руні плануються по всій території гір. Виходить, що вона повністю змінить свій вигляд. Там не залишиться таких диких місць, які є туристично привабливими. Вони всюди будуть перетворені на промислові ландшафти. Просто це будуть окремі майданчики, але по всій полонині».
Полонина Руна — лише один із семи гірських хребтів, де, за словами Кученка, планують будівництво.
«Руна — це лише 30 вітряків. За планами, планується щонайменше 300 вітряків на семи гірських хребтах Карпат. Якраз це і відповідає озвученому показнику 1,5 гігавата. Якщо це буде побудовано в горах, то ті руйнування, які ми бачимо на Руні, потрібно буде множити ще щонайменше на десять».
Чоловік також говорить про вирубку лісів, пов'язану з будівництвом на Полонині Руні. За його словами, для прокладання дороги для важкої техніки вирубали понад 15 гектарів лісу.
«Дорога була прокладена довжиною 12 км, зокрема через ділянку пралісів. Минулого року апеляційний суд підтвердив, що там дійсно були офіційно погоджені праліси, які зрубали».
Ще близько 70 гектарів вирубали для прокладання лінії електропередачі:
«Тобто загалом до 100 гектарів лісу було знищено тільки для одного проєкту на Полонині Руні. І цей ліс уже ніколи не відновиться», додав Кученко.
Що означає будівництво вітряків для енергетики
У Верховній Раді вважають, що розвиток вітроенергетики в Карпатах може бути важливим для експорту електроенергії та залучення інвестицій. Про це в ефірі «Суспільне Студія» розповів Сергій Нагорняк, голова підкомітету з питань енергозбереження.
За його словами, для балансу української енергосистеми нові потужності найбільше потрібні в центральних та східних регіонах. Після втрати потужностей Запорізької АЕС там виник дефіцит генерації. Водночас Карпатський регіон, на думку Нагорняка, може бути перспективним для виробництва електроенергії на експорт до ЄС.
«Якщо говорити про потенційний експорт електричної енергії до Європейського Союзу, то Карпатський регіон може бути непоганим напрямком, тому що там дійсно є вітер, є можливість встановлювати системи зберігання. Але найголовніше — для того, аби ця генерація потрапляла не в українську енергосистему, а йшла на експорт, потрібно будувати відповідні переходи».
За словами депутата, для цього потрібно розширювати пропускну спроможність електромереж у напрямку ЄС. Цим мають займатися «Укренерго» та європейські партнери України.
Нагорняк зазначив, що бізнес уже інвестує у вітроенергетику в Карпатах і має технічні умови для реалізації нових проєктів.
«Бізнес уже будує вітропарки в Карпатах, і в нього є плани далі їх розбудовувати. Вони отримали технічні умови від "Укренерго". Вони будуть будувати — хочемо ми цього чи не хочемо, але бізнес буде робити свій бізнес».
Водночас депутат вважає, що під час розвитку вітроенергетики потрібно враховувати вплив на довкілля. На його думку, інвестори мають брати на себе зобов'язання щодо відновлення територій, пошкоджених під час будівництва.
«Єдине, що потрібно, як на мене, — узгодити питання з екологами. Не просто отримати дозволи, а домовлятися, укладати якісь договори, що після того, коли ці вітряки будуть встановлені, всі ті дороги і всі ті насадження, які були вирізані під час будівництва, будуть поновлені».
Нагорняк також наголосив, що будівництво вітроелектростанцій передбачає оцінку впливу на довкілля та проходження дозвільних процедур. Частина українських інвесторів, за його словами, залучає кошти міжнародних фінансових установ, зокрема Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку.
«Європейські банки до цього дуже серйозно ставляться. Якщо якісь птахи в конкретному регіоні, в конкретній локації гніздилися і їм не створили відповідних умов, то цей проєкт, який робить компанія перед тим, як почати будувати, не буде затверджений банком».
За словами депутата, необхідність таких досліджень і погоджень є однією з причин, чому реалізація вітроенергетичних проєктів займає роки. Перед будівництвом, зокрема, проводять вимірювання вітру та оцінюють вплив на довкілля.
«Наше законодавство у сфері будівництва вітроелектростанцій і сонячних електростанцій практично таке ж, як європейське. Усі дозвільні документи інвестор має отримати перед початком будівництва, так само, як і на території Європейського Союзу».
За словами депутата, громади, на території яких працюють вітроелектростанції, отримують фінансові надходження від інвесторів. Нагорняк зазначив, що йдеться, зокрема, про близько 1% від валового прибутку від генерації.
«Кожен інвестор, якщо не помиляюсь, дає 1% від валового прибутку від генерації в громаду. І кожна громада отримує сьогодні достатньо великі дивіденди для того, щоб розвиватися».
Нагорняк вважає, що розвиток вітроенергетики має поєднувати енергетичні потреби країни та збереження довкілля.
«Я думаю, що спільними зусиллями мають докластися і громада, і інвестор, щоб задоволені були і екологи, і щоб у нас була достатня кількість генерації, щоб ми могли отримувати прибутки. Треба шукати розумний баланс. Це не означає, що ми маємо вирубувати Карпати. Ні. Маємо все ж таки докладати зусиль, правильно укладати інвестиційні договори, щоб зобов'язувати інвестора і потім так само громаду брати на себе відповідальність».
Що відомо про будівництво ВЕС на полонині Руні
Першу вітрову електростанцію на Закарпатті встановили у серпні 2024-го на території Нижньоворітської громади Закарпатської області. Згодом з'явилася інформація про плани зведення на закарпатській полонині Руна вітропарку з 30 турбін. Проєкт набув значного суспільного резонансу, оскільки ця локація є популярним туристичним місцем — поруч розташовані заповідні зони, а місцеві жителі традиційно збирають там дикорослі ягоди.
Зокрема громадські активісти зареєстрували на сайті Закарпатської обласної ради петицію щодо призупинення проєктів будівництва промислових вітропарків в горах Закарпаття. А у травні 2025 року близько двадцяти людей вийшли на пікет до Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. Вони вимагали фіксації екозлочину на полонині Руна, де триває будівництво вітропарку без екологічного висновку оцінки впливу на довкілля, що є прямим порушенням закону «Про оцінку впливу на довкілля».
15 липня 2025 року в акті Держекоінспекції Закарпаття написали, що оцінювання впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції на полонині Руна не потрібне.
11 серпня 2025 року у суді заслухали дебати сторін щодо будівництва вітрових електростанцій на полонині Руна. Міжнародна правозахисна організація «Екологія – Право – Людина» позивається до Тур'є-Реметівської сільської ради через детальний план території для будівництва 30 вітряків на полонині Руні, який, на думку юристів, був прийнятий з численними порушеннями законодавства.
21 серпня 2025 року суд ухвалив рішення щодо будівництва вітряків на полонині Руна.
У акті Держекоінспекції Закарпаття написали, що оцінювання впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції на полонині Руна не потрібна.
13 лютого 2026 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства погодило проєкт будівництва вітрової електростанції на полонині Руна. Під час перевірок на території Тур'є-Реметівської громади на Закарпатті порушень не виявили: будівництво здійснюється з дотриманням норм земельного та містобудівного законодавства.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok