Усть-Чорнянська селищна рада виставила на аукціон право оренди на 49 років 35 земельних ділянок на Свидовці. Їхня загальна площа — 520 гектарів. У липні 2026 року рада вже передала в оренду 20 ділянок на цій території загальною площею 330 гектарів і строком на 20 років.
Що кажуть у селищній раді про передачу землі в оренду та наскільки Свидовець захищений від спроб забудови вітряками й курортами — дивіться та читайте у матеріалі Суспільного.
Майже 330 гектарів на Свидовці у липні цього року депутати Усть-Чорнянської селищної ради передали в оренду на 20 років для сінокосіння та випасання худоби. Крім того, селищна рада виставила на аукціон право оренди ще 35 земельних ділянок на 49 років. Їхня загальна площа — 520 гектарів. Аукціони мають відбутися 21 та 28–30 вересня цього року.
За словами голови Усть-Чорнянської громади Петра Костяка, частину комунальних земель вирішили передавати в оренду, щоб вони приносили дохід громаді. Водночас, каже він, орендарі не зможуть обмежувати місцевих жителів у зборі ягід і грибів, а також проході та проїзді територією.
«У нас є комунальні землі — це 5,5 тисячі гектарів, які зараз пустували і взагалі не принесли жодного прибутку. І зараз ми вирішили з депутатами і громадськістю, що ці земельні ділянки повинні приносити прибуток. Якщо є інвестор, який прийде туди за тією ціною, яку ми узгоджуємо, одна умова в угоді — не забороняти місцевому населенню збір яфин, грибів, гогоців і так далі, і проїзд, прохід. Того заборонено не буде. Навіть якщо стоятиме питання по будівництву на полонинахЦе безліса ділянка високогір'я у Карпатах, яку використовують як пасовисько для худоби та для заготівлі сіна., звісно, то вирішуватиме громада і депутати», — розповів Петро Костяк.
Станом на зараз договір оренди 330 гектарів із Юрієм Добровольським з Івано-Франківська ще не уклали. Згідно з документом, за одну сотку землі він сплачуватиме 6% від її нормативної грошової оцінки.
Щодо інших 520 гектарів, право їхньої оренди селищна рада виставила на аукціон зі стартовою ціною 5% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Згідно з рішеннями сесії Усть-Чорнянської селищної ради, стартова ціна становить від 196 до 3267 грн за одну сотку.
«Вона маленька, звісно, хотілося б більше. Але ми не виготовляємо. Її виготовляють спеціальні люди, які мають на це ліцензію. А оренда є від трьох до дванадцяти відсотків. Депутати прийняли відсотки і все».
Староста села Брустури Олена Костяк розповіла, що раніше оренду полонин для місцевих вівчарів регулювало комунальне підприємство «Свидовець». Після його розформування землі передали у власність селищної ради.
«Всі ці землі, більше 4300 гектарів, були передані в користування комунальному підприємству. Влітку на сезон вівчарі, які випасали там худобу, платили за кількість голів — якщо це вівці, чи якщо корови. Рішенням виконавчого комітету була встановлена відповідна сума, і комунальне підприємство заробляло частину грошей. Але потім комунальне підприємство розформували, а землі передали селищній раді», — сказала Олена Костяк.
Суспільне також запитало жителів Усть-Чорнянської громади, чи знають вони про передачу земель на Свидовці в оренду та як до цього ставляться.
Староста села Брустури Олена Костяк каже, що думки місцевих жителів різняться.
«Скільки людей — стільки думок. Хтось підтримує, хтось категорично проти», — розповіла вона.
Місцевий житель Іван Косюк сказав, що вперше чує про передачу земель в оренду.
Інший житель громади, Микола Рахівський, зазначив, що не проти оренди, якщо вона приноситиме користь громаді та не шкодитиме природі.
«Якщо буде користь для місцевої громади, хай би було. Але щоб не нищили природу, щоб її зберігали, то основне. Якщо не будуть берегти, не буде добра ні для кого», — сказав Микола Рахівський.
Місцевий житель Ігор Дем'янчук також не заперечує проти оренди, однак вважає важливим зберегти доступ людей до полонин.
«Аби давали збирати яфини, збирати гриби, не перешкоджали місцевому населенню. Я не проти», — сказав він.
Свидовець — гірський масив в Українських Карпатах, що розташований у межах Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області. Він лежить між річками Тересвою на заході та Чорною Тисою на сході. З 2016 року Свидовець офіційно входить до Смарагдової мережі Європи як об'єкт «Східний Свидовець».
Поки в Усть-Чорнянській громаді селищна рада виставляє на аукціон право оренди земельних ділянок на Свидовці, у Ясінянській громаді, зокрема в селі Чорна Тиса, місцеві жителі продають власні земельні ділянки.
Суспільне знайшло такі оголошення у Facebook-групі «Нерухомість в Закарпатті». У них йдеться про продаж ділянок за ціною від 600 до 1100 доларів за сотку. Автори оголошень зазначають, що вони розташовані «в серці майбутнього мегакурорту» на Свидовці. Суспільне зв'язалося з автором цих оголошень, користувачем Михайлом Гринюком.
«У нас так у Карпатах: такі ціни — є більші, є менші. Була більша ціна, тепер спустили. У нас є багато ділянок, вони всі в долині. У мене зараз ще одне оголошення є — там вісім ділянок», — розповів Михайло Гринюк.
Зараз Свидовець розглядають для реалізації індустріальних та рекреаційних проєктів, зокрема вітроелектростанцій та курортів. Про це свідчать наявні детальні плани територій, а також ті, що нині розробляють.
Керівниця юридичного відділу міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Ольга Мелень каже, що статус об'єкта Смарагдової мережі є одним із механізмів захисту Свидовця від забудови. За її словами, планування господарської діяльності на хребті має враховувати його природну цінність.
Ольга Мелень розповіла, що за ситуацією довкола Свидовця в організації стежать багато років. Зокрема, ще у 2017 році група «Приват» планувала побудувати там великий гірськолижний курорт, який мав об'єднатися з «Буковелем». Окремо юристка пояснила, що Свидовець має міжнародний природоохоронний статус. У 2016 році територію включили до Смарагдової мережі як об'єкт «Східний Свидовець». За словами Ольги Мелень, це пов'язано із зобов'язаннями України в межах Бернської конвенції.
«Ця територія була оголошена у 2016 році територією Смарагдової мережі під назвою "Східний Свидовець". Це території, які створюються в межах Бернської конвенції про охорону диких видів флори і фауни та їхніх природних середовищ у Європі. Україна є стороною цієї Бернської конвенції, відповідно, має зобов'язання виконувати положення цієї Бернської конвенції», — розповіла юристка.
Ольга Мелень зазначила, що навіть якщо органи місцевого самоврядування не погоджують створення на цій території об'єктів природно-заповідного фонду, це не скасовує її природоохоронної цінності та не означає відсутності правових механізмів захисту.
«Це, власне, є дуже цінна природна територія. І якщо органи місцевого самоврядування не дають згоди на створення там об'єктів ПЗФ, то ці території, незалежно від рішень органів місцевого самоврядування, чи їхнього бажання, небажання, вони є цінними для міжнародної спільноти, і є дуже багато юридичних інструментів, які захищають цю територію».
Одним із таких інструментів юристка називає оцінку впливу на довкілля. За її словами, якщо на Свидовці плануватимуть реалізовувати відповідні проєкти, під час процедури ОВД Оцінка вплину на довкіллямають оцінювати їхній вплив, зокрема, на цінні види та природні оселища. На думку Ольги Мелень, ця процедура може стати запобіжником знищення Свидовця через будівництво вітроелектростанцій чи масштабних туристичних курортів.
Що відомо про плани забудови Свидовця
У грудні 2025 року Суспільне опублікувало фільм-розслідування «Мовчання Свидовця», у якому йдеться про плани будівництва туристичних комплексів у Карпатах та можливі наслідки для природних територій.
Свидовець — гірський масив в Українських Карпатах. На його території є рідкісні та ендемічні види рослин і тварин, а також понад половина льодовикових озер України. Масив відіграє важливу роль у формуванні водного режиму регіону, зокрема на Свидовці бере початок річка Тиса.
У 2016 році стало відомо про плани будівництва на Свидовці гірськолижного курорту площею понад 1400 гектарів. Його планували зробити масштабнішим за «Буковель» та розраховували на одночасне перебування до 28 тисяч туристів.
У 2017 році природоохоронці та громадські активісти створили ініціативу «Free Svydovets» і звернулися до суду щодо скасування рішень про затвердження детальних планів територій для будівництва курорту.
Після початку повномасштабного вторгнення з'явилися плани будівництва ще двох курортів — «Бистриця» та «Турбат». Разом із проєктом «Свидовець» вони мали охопити близько трьох тисяч гектарів.
Восени 2024 року Верховний Суд скасував містобудівну документацію щодо проєкту «Свидовець». Водночас плани щодо інших туристичних проєктів у цьому районі залишилися.
У березні 2023 року громадські організації «Українська природоохоронна група», «Дунайсько-Карпатська Програма», «Екологія-Право-Людина» та WWF-Україна подали клопотання про створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Вільний Свидовець». У квітні того ж року петицію на підтримку створення заказника підписали понад 25 тисяч людей.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok