Синевирська Поляна та Колочава — два села Закарпатської області, які у 2025 році увійшли до переліку найкращих туристичних сіл світу за версією ООН. Їх відзначили за поєднання природної та культурної спадщини і розвиток туризму.
Кореспонденти Суспільного побували у Синевирській Поляні та дізналися, чим тут приваблюють туристів, як місцевий бізнес розвивається під час війни та які проєкти планують реалізувати у громаді.
Головною туристичною локацією однойменної громади є озеро Синевир, навколо якого сформувалася етнографічна та екологічна інфраструктура.
Житель Кіровоградської області Володимир приїжджає до Синевиру вже близько 10 років. Каже, це місце для нього — можливість побути серед карпатської природи.
«Ми весною приїжджаємо, взимку приїжджаємо, восени приїжджаємо, влітку приїжджаємо, десь через два-три місяці. Приїжджаємо, щоб подихати свіжим повітрям, погуляти отут по території», — поділився турист.
Проєктна менеджерка Синевирської громади Мар'яна Місик зазначила, що екологічні локації спрямовані на захист природи, реабілітацію тварин та споглядання диких ландшафтів без шкоди для довкілля.
Окрім озера, у громаді можна відвідати ще багато унікальних об'єктів, розповіла заступниця сільського голови Синевирської Поляни Марія Красняник:
«Можна відвідати екоферму "Вівчарський хутір", де ознайомитися із традиціями сироваріння, із вівчарством. Можна відвідати центр бурого ведмедя, де можна познайомитися із долею кожного мешканця, який тут проживає, та екопарк "Синевир", де можна побачити альпаків».
У реабілітаційному центрі бурих ведмедів наразі перебуває 30 тварин. Більша частина із них вже адаптована до напіввільних умов, пояснив керівник центру Ярослав Бундзяк.
«Що означає напіввільні умови? Це означає, що тварини, які жили в клітці в зоопарках, в цирках, перебували в умовах, які не відповідали нормі, були перевезені сюди, тут пройшли адаптацію. Тварина випущена на ділянку 12 гектарів. Там є річка, лісовий масив, собі подібні», — пояснює чоловік.
Туристичні локації тут створюють і приватні підприємці. У громаді функціонує парк, в якому перебувають 40 особин, а кожного літа народжуються нові рогаті. Знайомлять гостей також із місцевою кухнею та вівчарством.
Зараз у Синевирській громаді та Національному природному парку працюють над тим, щоб зробити туристичні локації доступнішими для людей з інвалідністю. Зокрема, планують запустити електротранспорт для швидкого трансферу на озеро, каже начальник наукового відділу НПП «Синевир» Юрій Тюх:
«Запит на цей проєкт ми вже подали, проведемо ще погодження, ще науково-технічну нараду щодо того, щоб запустити хоча б один, а якщо будуть можливості, то і два електромобілі. Щоб людей доставляли на озеро», — пояснює керівник.
Голова Синевирської громади Іван Чуп каже, що до повномасштабного вторгнення щороку приїжджали близько 300 тисяч туристів, частина з яких залишалися на кілька днів. Нині кількість гостей зменшилася втричі, тому місцеві намагаються повернути до себе туристів.
«У нас 95%, якщо не 99% — основний інвестор — це наші люди, місцеві. І велика їм вдячність за це насправді, що вони люблять свій рідний край і стараються вкласти в нього душу, бо, знаєте, що зроблено з любов'ю, то буде і мати довге життя, насправді», — зауважив Іван Чуп.
Підписуйтеся на Суспільне Ужгород: Facebook, YouTube, Telegram, Viber, Instagram, Threads, WhatsApp, TikTok