Цьогоріч минуло 35 років з часу заснування на Тернопільщині природного заповідника "Медобори". В інтерв'ю Суспільному директор заповідника Іван Філь розповів про досягнення, виклики та нові ідеї.
Які досягнення заповідника за цей час вважаєте найбільш знаковими?
За час існування заповідника з 1990 року провели інтеграцію основних груп його флори та фауни. Підготували 31 "Книгу літопису природи". Провели п'ять міжнародних науково-практичних конференцій та опублікували майже три сотні наукових статей.
Разом зі співробітниками Національного технічного університету підготували й видали монографію. Зібрали та оформили експозиційну колекцію музею природи заповідника, сформували ентомологічну колекцію, також укомплектували гербарій флори.
З якими викликами зіткнувся заповідник "Медобори" зараз і як ви бачите шляхи їх подолання?
Територія заповідника розташована на місці, де раніше проводили інтенсивну лісогосподарську діяльність. Приділяємо увагу реконструкції лісових насаджень віком до 40 років, спрямовану на охорону природних комплексів. Є проблема щодо недопущення поширення інвазійних, чужорідних видів.
Також у заповіднику діє три еколого-освітні стежки, дві з яких проходять через лісовий масив. У зв'язку з цим є проблема аварійних дерев, що нависають над стежкою. Вони можуть становити небезпеку для відвідувачів. Але контролюємо і видаляємо такі дерева, щоб вони не завдали небезпеки відвідувачам.
Які наслідки війни відчуває на собі заповідник?
Війна заповідника "Медобори" не зачепила. Єдине, що 14 жовтня 2022 року на території охоронної зони, що прилягає до заповідника, впали дві збиті балістичні ракети. Це відбулось не на самій території заповідника, але прилегла до нього. На території немає зафіксованих руйнувань чи пожеж, спричинених бойовими діями.
Чи співпрацюєте зараз із всеукраїнськими та міжнародними організаціями?
Так, ми активно співпрацюємо з науковими та освітніми закладами. Триває тісна багаторічна співпраця з Львівським Національним університетом імені Івана Франка. Також з низкою освітніх установ, зокрема, Національним лісотехнічним університетом України, Тернопільським національним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка, Кам'янець-Подільським національним університетом імені Івана Огієнка, Інститутом агроекології і природокористування НАНУ.
До недавнього часу ми тісно співпрацювали з Ойцовським парком (Республіка Польща). Наша співпраця тривала понад 20 років до 2022 року. З початку повномасштабного вторгнення ввели обмеження на виїзд, то співпрацю припинили. Після перемоги у війні спробуємо відновити співпрацю.
Чим зараз особливий заповідник "Медобори"? Що цікавого було помічено за останній час у фотопастках?
Заповідник багатий рослинним світом, налічує майже тисячу видів вищих судинних рослин. Понад сорок видів рослин, що зростають на території заповідника, занесені до Червоної книги. Серед них особливо вирізняється ясенець білий.
Уже кілька років встановлюємо фотопастки переважно в лісових масивах заповідника. Завдяки цьому вдалось зафіксувати перебування рідкісного виду — кота лісового, це червоно-книжний вид. Останні кілька років трапляється більше їхніх особин. Є свідчення, що ці коти успішно розмножуються на території заповідника, помітили сім'ю молодого кота лісового. Останнім часом на території заповідника, в річці Збруч, з'явилися бобри.
Чи плануєте розширювати територію заповідника або впроваджувати нові природоохоронні програми?
У 2022 році, під час військових дій, відбулась науково-технічна рада. Постало питання про розширення території заповідника за рахунок низки цінних степових ділянок, які добре збереглися та розташовані поруч із природними межами Товтрового краю. На науковій раді прийняли рішення підготувати обґрунтування, щоб розширити територію заповідника приблизно на сто гектарів. Через військовий стан процес призупинили.
Ми повернемося до цього питання та продовжимо роботу над розширенням меж заповідника, оскільки це є одним із пріоритетних напрямків нашої роботи. Єдиним питанням, яке потребує вирішення, залишається фінансування. Проте продовжуємо працювати в звичайному режимі, війна не стала на заваді нашій роботі.
Чи маєте нові ідеї для роботи заповідника?
Я працюю у заповіднику з 1996 року, мій досвід становить 29 років. На посаду директора мене призначили 21 січня цього року. Серед нових ідей — розширити еколого-освітню діяльність і тісніша співпраця з місцевими громадами. Плануємо відновити й використовувати будівлю колишнього музею-готелю, який ввели в експлуатацію ще у 2011 році. Але зараз його не використовують, бо він потребує капітального ремонту.
Це будівля площею близько 600 м². Плануємо створити там музей природи, візит-центр або подібний об'єкт. Фінансове забезпечення цієї діяльності є ключовим, тому активно шукаємо способи, щоб залучити кошти.
Автор: Тетяна Нагірна
