Перейти до основного змісту

"Це була звитяжна боротьба": в Тернополі біля меморіалу Січових стрільців відбувся мітинг-реквієм

Люди кладуть квіти і лампадки до меморіалу Січових стрільців. Суспільне Тернопіль

До 106-ї річниці створення Західноукраїнської Народної Республіки у Тернополі організували ходу пам'яті. На Микулинецькому кладовищі відбувся мітинг-реквієм. Його учасники хвилиною мовчання вшанували всіх героїв, які віддали життя за Україну.

Також поклали квіти і лампадки до Меморіалу Українських січових стрільців. Священнослужителі відправили панахиду, повідомили кореспонденти Суспільного.

Квіти і лампадки біля меморіалу Українських січових стрільців. Суспільне Тернопіль

Прийшов вшанувати борців за соборність і незалежність ветеран російсько-української війни, історик Богдан Бутковський:

"Звитяга Українських січових стрільців на весь світ показала, що є українці, які хочуть власної держави й готові за неї боротися. Це була звитяжна боротьба. Згодом була і Чортківська офензива, де українці показали надзвичайний героїзм, надзвичайну потугу і волю до боротьби".

Богдан Бутковський, ветеран російсько-української війни. Суспільне Тернопіль

Тернопіль майже місяць був столицею ЗУНР.

"Це було тоді, коли нас витіснили зі Львова. Маємо пам’ятати це. Зокрема, на цьому цвинтарі поховано багато діячів, які тоді боролися, воювали. Можна сказати, що це місце знакове і тернополяни в першу чергу мають пам’ятати про це. Якби не борці минулого, не було б сучасної України", — говорить Богдан Бутковський.

Панахида за загиблими. Суспільне Тернопіль

Щороку 1 листопада з квітами до могил Українських січових стрільців приходить Ольга Цеплик. Жінка народилася на Сибіру, бо її сім’ю десятки років тому вислали через допомогу упівцям. Але, відколи родині вдалося повернутися в Україну, щороку приходить покласти квіти борцям за Україну.

Ольга Цеплик, тернополянка. Суспільне Тернопіль

"Від часу 89-х років я ще ніколи не пропускала могили Січових стрільців. Я виросла в сім’ї, яка в час сталінських репресій була виселена в Сибір. Мою всю сім’ю вивезли з семи чоловік. Вони були за Україну, любили Україну".

На засланні мама Ольги Цеплик писала вірші про Україну.

"Коротенькі слова мамині хочу сказати: "Нас б’ють, карають, по тюрмах саджають. Хочуть знищити наш край, скасувати наш звичай. Народе мій, але нам треба всім прийти до згоди, не робити в краю ріднім самим собі шкоди. Взятись за просвіту, дати світло дітям, вивести їх в люди і щастя їм буде. Взятися за руки та й прийти до злуки", — розповіла Ольга Цеплик.

Топ дня

Вибір редакції