Волонтери з латвійського міста Огре, які возять автівки для ЗСУ, повертаючись із поїздки до українських військових, відвідали Тернопільський коледж з посиленою військовою підготовкою. Про це розповів Суспільному мер Огре Егілс Хелманіс.
За його словами, цього разу привезли для ЗСУ 24 машини.
"Уже 10 років триває війна, яка не жаліє нікого. І ми розуміємо, що ваше горе — це й наше горе. Що ворог не зупиниться. Він піде далі. Ви для нас — приклад. Ваші батьки, ваші брати, ваші друзі — приклад того, як треба захищати Батьківщину. Найменше, напевно, що ми можемо для вас зробити, — привезти машини й дрони. Але ми будемо з вами. До кінця. До перемоги".
Мер міста Огре Егілс Хелманіс привозить автівки для Збройних сил України з 2014 року, розповів начальник коледжу Вадим Ластовицький.
"Наша дружба триває з ним з 2014 року, коли я очолював підрозділ артилерійської розвідки, так само ми отримували допомогу від цього міста".
Волонтерам показали навчально-практичний центр керування дронами та клас "Захисту України".
Серед делегації — член ради адвокатів Саульведіс Варпінс. Каже, він один з тих, хто закликав адвокатів та юристів Латвії об’єднатися й допомогти Україні. Саульведіс вдруге привіз авто в Україну. За його словами, кожна така поїздка — це приблизно 5 тисяч кілометрів.
"Я їхав сам. Це гарний час подумати про життя загалом, про сенс життя кожної людини і про те, як складеться наша доля. А вона залежить великою мірою і від вас, і від нас. Спільними зусиллями ми це зможемо подолати. Моя мотивація — те, що я люблю свою країну. І я розумію, що наша країна дуже маленька і захищатися ми можемо тільки спільними зусиллями. Тобто, ми маємо допомогти вам і ми сподіваємося, що ви допоможете нам. І вже допомагаєте нам, тобто, захищаєте не тільки Латвію, а фактично всю Європу і найсумніше те, що багато хто цього не розуміє. Не розуміє і живе так, ніби війна в Україні не почалася. Прибалтика ще відчула радянський режим достатньо довго, а є країни, які це не відчули, або відчули і забули. І вважають, що з ними нічого не станеться. Але треба вчити історію. І я закликаю людей приїхати сюди і подивитися, як це виглядає, як це відбувається насправді, тому що це і дає сили, щоб допомогти, і дає розуміння, що відбувається".
Мер Огре Егілс Хелманіс каже, в Україну їздить кожні два місяці.
"Я розумію, що це і наша війна. Це не тільки ваша. У них всі, кого згадують по телебаченню у пропаганді, — це все їхні вороги. Якщо ми там знаходимось, то їхня мета і Латвія теж. Ми це розуміємо і стараємося пояснювати і нашим людям, і всій Латвії. І в нас є досвід, як це відбувалося в 1940 році. Ви зараз переживаєте те ж саме. І ми це розуміємо, нам про це розповідали наші бабусі, дідусі. Мого батька вивезли в Сибір, батька моєї матері вбили".
Егілс Хелманіс каже, Збараж — їхнє місто-побратим.
"У вас тут прекрасна школа дронів. І ми хочемо наших дітей теж навчати поводженню з дронами. Щоб вони теж стали спеціалістами, тому ще це технологічна війна і переможуть у ній технології".
