Гроші за лайки в соцмережах, фейкові інстаграм-магазини та псевдоінвестиції — найпоширеніші шахрайські схеми 2023 року, за якими виманювали гроші в жителів Тернопільщини. Найбільша сума, яку цього року втратила одна людина — понад п’ять мільйонів гривень.
Про це повідомив старший інспектор відділу протидії кіберзлочинам в області Роман Свірський. За його словами, найновіша шахрайська схема — це пропозиція легкого заробітку за виконання завдань у соцмережах.
"До вас пише невідома особа, зазвичай з мобільними номерами інших країн, представляється менеджером великої компанії або з доставки посилок, або по роботі з соцмережами. Вона пропонує роботу, яка б могла стати додатковим заробітком. Заманюють тим, що ви можете потратили лише декілька хвилин свого часу в день і заробити дуже багато грошей. У нашій області шахраї почали працювати за цією схемою в листопаді. До цього в таких об’ємах ми цей вид шахрайства не фіксували. Протягом листопада до відділів поліції зверталися мінімум двоє людей у день, які віддали гроші шахраям. Суми були різні — від декількох десятків тисяч гривень і навіть був випадок, коли людина втратила 450 тисяч гривень".
Людям, які погодилися на таку роботу, пропонують виконати завдання. Наприклад, потрібно вподобати відео у ютубі чи написати коментар. Але щоб отримати це завдання, його потрібно викупити, поповнивши свій особистий кабінет. "Ви здійснюєте поповнення спочатку на одну карточку банківську, наприклад 1000 грн, на другу карточку — вже на 2 з половиною тисячі гривень, на третю вас просять кинути 13 тисяч. Там, де ви кинули тисячу, вам повертають 1500. Ви їх дальше вкладаєте і вам кажуть поповнити на 40 тисяч гривень, а ви їх не маєте. Відповідно, ви пробуєте позичити гроші або ж відмовляєтеся від того завдання і намагаєтеся вивести ті кошти, які у вас накопичилися в особистому кабінеті, а ви їх не використали. Наприклад, зібралося 10 тисяч гривень, ви їх пробуєте вивести, а не виходить. Гроші нібито заморожуються".
Далі шахраї розкидають гроші на свої картки, каже Роман Свірський. Їх багато, вони віртуальні, тому відслідкувати їх важко.
Ще одна схема — інвестиції. "Найбільшою сумою по шахрайствах на території Тернопільської області, яку втратила жителька, — це 5 з половиною мільйонів гривень. Це було шахрайство під виглядом псевдоінвестицій в мережі інтернет".
Найпоширенішою шахрайською схемою, за якою жителі Тернопільської області втрачали гроші, є фейкові інстаграм-магазини, каже Роман Свірський.
"Домовляєтеся про купівлю товару — чи це мобільний телефон, чи одяг, і в розмові продавець вам каже, що необхідно перерахувати гроші на його банківську картку — це може бути 50% або 100% від вартості товару. І ви здійснюєте цей переказ, домовляєтеся за доставку, а в день доставки жодної посилки не отримуєте. Ви намагаєтеся зв’язатися з продавцем, а він вас заблокував і видалив листування. Потім шукаєте відгуки і бачите, що ошуканих дуже багато. Якщо брати в цифрах, то близько 70-80 заяв до нас надходить кожен місяць щодо недоставки товару. Люди жаліються, що хотіли купити 14 айфон, заплатили 30 тисяч гривень, але телефон не прийшов".
Ліза Осадчук два роки тому також зробила покупку в такому інстаграм-магазині. Каже, тоді навчалася на другому курсі університету та хотіла зекономити гроші.
00.19 "Побачила в інстаграмі класну рекламу взуття. Зайшла, знайшла там модель, яку дуже-дуже хотіла, її вартість становила 1000 гривень. В принципі, я розуміла, що воно так не може коштувати, тому ще це шкіряне взуття, а така низька вартість. Але повелась, думаю — була не була. Якраз тоді батьки кинули на карту гроші, була якраз така сума, і я навіть не по передоплаті, а повну суму вирішила кинути. Вже пройшло певно дні три-чотири, люди мені не відписують, номеру накладної немає. Я пишу: "Добрий день, коли чекати, коли буде?". Не відписують. Заходжу на сторінку — вас заблоковано. Момент паніки, я не знаю, що мені робити, грошей нема, взуття нема".
Тернопільські кіберполіцейські кажуть, щоб не потрапити в пастку шахраїв, потрібно дотримуватися декількох правил. З ними зробили брошури, каже інспектор відділу протидії кіберзлочинам в області Максим Серватнюк.
"Не переходьте за сумнівними посиланнями, не вводьте реквізити своєї банківської картки. Коли побачили сумнівне посилання, краще зверніться у кіберполіцію та запитайте, чи справді можна цьому сайту довіряти. Купляйте товари на перевірених ресурсах. Якщо вже так сталося, що ви потрапили на гачок шахраїв — зверніться спочатку в банк, потім до правоохоронних органів. Якщо до вас телефонують з банку і кажуть, що ваша карта заблокована чи зараз шахраї намагаються стягнути з вас гроші — не вірте, бо працівники банку не будуть дзвонити до вас і казати, що виникла така ситуація. 99% — це шахраї. Не повідомляйте таким людям дані про свою банківську картку та будь-які інші дані, які можуть вас скомпрометувати в мережі. Також, якщо дзвонять до вас і кажуть, що ви виграли 100 тисяч гривень чи машину, чи ваш номер брав участь у випадковому розіграші — не вірте, це також шахраї".
Також, каже Максим Серватнюк, щоб боротися з шахрайськими сайтами, тернопільські кіберполіцейські спільно зі студентами Харківського університету внутрішніх справ створили телеграм-бот "Мрія".
"Бот розроблений з метою блокування таких ресурсів. Кожна людина може туди зайти, подати скаргу на протиправний ресурс чи долучитися до блокування".
Психологиня Наталія Савелюк розповіла, чому люди довіряють шахраям. "Шахрайські схеми — це класичні схеми, які спрацьовують на обмані. Обман у свою чергу спрацьовує на вірі, довірі, і якраз віра, довіра — це те, що базується на нашому ірраціональному. Віра базується на почуттях, на емоціях. Є сім базових емоцій, і власне серед них — це радість, подив, страх. Якщо взяти класичні шахрайські схеми, то одні з цих схем спрацьовують на бажанні людини отримувати радість, бути щасливою, якраз це обіцянка легких грошей. Бо хто ж не хоче легких грошей, легкого щастя, легкого задоволення? Ми всі втомлені, війна, хронічний стрес і періодично хочеться отримувати ось так несподівано радість. А інша схема спрацьовує на такій базовій емоції, як страх. Коли людина спантеличена, збентежена. Тоді людина уникає прийняття свідомих, зважених рішень, рішення приймаються спонтанно".
Найвразливішими людьми, які потрапляють під вплив шахраїв, каже Наталія Савелюк, є діти та люди старшого віку. Психологиня розповіла, як допомогти літнім людям не потрапити в шахрайську схему. Пояснила це на прикладі телефонних дзвінків від шахраїв, які виманюють гроші, кажучи, що ваша близька людина в небезпеці.
"Проговорити з ними заздалегідь, не чекаючи поки така ситуація трапиться, чітко проговорити. Наприклад: "Мамусю, якщо до тебе вночі зателефонують і скажуть, що я в небезпеці, що ми будемо робити?". І навіть, якщо мама розгубиться, лише уявляючи цю ситуацію, то чітко надати рецепти та поради: "Мамусю, ти зателефонуєш мені. Ти не будеш довіряти цим людям, спочатку ти маєш почути мій голос". Чітко проговорити з мамою такий можливий сценарій і навіть неодноразово. З мамою, з дідусем, бабусею. І тоді дуже великий шанс, що цей сценарій спрацює і ваші рідні не потраплять у пастку шахраїв".
У жовтні цього року Нацбанк та Опендатабот запустив просвітницький проєкт, щоб з'ясувати, як працюють шахраї у воєнний час, і навчити українців протидіяти кібершахрайству. Опитування та навчання пройшли майже 113 тисяч користувачів. За результатом опитування виявили, що від початку повномасштабної війни 11% українців потрапляли в шахрайські схеми.
За даними опитування, найбільше українців втратили гроші під час покупки чи продажу товару в інтернеті — з таким стикався кожен другий респондент (52,74%). Також Опендатабот оприлюднив статистику про кримінальні провадження через шахрайство. Згідно з даними ресурсу, за вісім місяців 2023 року в Україні відкрили 59 тисяч 605 кримінальних проваджень щодо шахрайства. Це більше аніж за два попередні роки. Так, у 2021 році відкрили 23 тисячі 847 кримінальних справ, а в 2022 — 32 тисячі 86.
