Військовий з Колумбії Андреас понад рік захищає Україну на сході. Зараз чоловік у відпустці. Приїхав до Тернополя, щоб одружитися. Його наречена — тернополянка Наталія Кравець.
Наталія приготувала коханому його улюблену українську страву.
"Вареники в нього найбільший фаворит з української кухні. Йому подобаються найбільше вареники з капустою і цибулькою, або ще з картоплею".
Андреас готує для неї традиційні колумбійські страви, а також вчиться готувати українські.
"Є в них така традиційна страва, називається санкочо, це суп колумбійський. Він робить для мене рибку або рис. Рис найбільш поширена у них страва. Пробував готувати сирники".
Жінка познайомилася з Андреасом понад рік тому в Тернополі. Тоді вона повернулася із Португалії, де була на роботі.
"Це вийшло дуже спонтанно і випадково, бо я приїхала в Україну на два тижні. Ми йшли з подругами через центр ввечері і мені раптом здалось, що хтось розмовляє іспанською. Я бачила військових, але невпевнена була, що це військові, подумала, що це якісь волонтери, говорять іспанською. Вони привіталися і ми познайомилися. Він був зі своїми друзями. Вони тільки приїхали і не знали нічого. Ми якось домовилися зустрітися, щоби я показала йому місто. І потім все якось так зав’язалося, але дуже швидко, десь за тиждень він вже поїхав, а я поїхала в Португалію".
Андреас — кадровий військовий. Коли почалася російсько-українська війна, чоловік приїхав в Україну, щоби допомоги визволяти окуповані території.
"Я був в Арабських Еміратах, в той час, коли починалася війна, дивився відео і мене це дуже вразило, бо в Колумбії війна вже триває 50 років. Я знаю, який біль приносить війна. Зачепили події в Бучі, що там відбувалося. Після цього я вирішив поїхати в Україну і допомагати. Я брав участь у бойових діях в Колумбії, Арабських Еміратах, але з Україною немає ніякого порівняння. Жодні бойові дії не були настільки інтенсивними. Такого як тут, я ще не бачив. Це пекло на землі. У цій війні я втратив багато друзів, особливо під Бахмутом".
Куди б не їхав Андреас, на пам’ять про бойових побратимів бере з собою прапори з їхніми підписами та побажаннями.
"Є прапор підписаний побратимами із Запорізького напрямку. Це прапор Колумбії. Також є прапор з Бахмутського напрямку, його підписали побратими друзі. На прапорі є дата 17.03.23", — каже Наталія.
Жінка каже, особливих надій на ці стосунки не покладала.
"Це були розмови, відеодзвінки, переписування. Це стосунки на відстані. Не бачила в тому перспективи. Я так йому і сказала на початку, але він не здавався".
Все змінилося після спільної вересневої поїздки в Карпати.
"Ми піднялися на Петрос, розклали намет і якраз був захід сонця, було дуже красиво. Я стою і кажу йому, що такого красивого заходу сонця ще ніколи не бачила. А він каже, давай іди зачешися і зробимо відео. Тут дуже романтичний момент, я так протягую руку, ми не раз так жартували, тут він стає на коліно, дістає обручку і каже: "Ти вийдеш за мене заміж?".
Андреас розповів, що Наталя сподобалась йому своєю цілеспрямованістю і харизмою.
"Мені сподобалося те, що вона була така проста і відкрита, нічого не приховувала. Сподобалися її цінності, те, що вона йде вперед, незважаючи на перешкоди, ніколи не боїться вийти із зони комфорту, подобається її харизма".
Наречені готуються вперше разом зустріти Новорічні свята.
"В нас мрія одна, щоб скоріше закінчилася війна і він зміг бути вдома, а я зможу не переживати за нього і знати, що все буде добре. Хочеться будувати сімейне життя без побоювань, без такої невпевненості, яка зараз є".
За кілька днів Наталя та Андреас стануть чоловіком та дружиною.