Теплова та електрична енергія з біовідходів, яка забезпечить не лише Україну, а і Європу. Над такою технологією зараз працюють науковці з Тернополя, Харкова та Дніпра. Теплогенератори-утилізатори розробили на Тернопільщині. Зараз їх використовують для сушіння зерна на одному з підприємств.
За словами Івана Іскерського, від газу відмовилися – замість нього спалюють полову. Завдяки цьому за сезон підприємство економить десятки мільйонів гривень.
"Один із теплогенераторів має потужність 2,5 мВт. Це 300 кубів газу на годину. Таких теплогенераторів у нас три, які споживають замість тисячі метрів кубічних газу, лише три тонни полови. Це практично дармове паливо. Ця система повністю автоматизована. Вона потребує мінімального людського втручання, бо сушіння зерна є дуже відповідальний процес. Він має бути в межах похибки пів відсотка".
Це підприємство працює завдяки утилізації біовідходів 8 років. Зерносушарки під'єднані до теплогенераторів. Іван Іскерський каже, цього року повністю замістили природний газ. Замість нього спалюють полову.
"Якщо одна сушка за годину брала десь близько 300-350 метрів кубічних газу, а візьмемо 5 сушарок –це півтора тисячі, а за добу ми уявляємо скільки це газу".
Головний інженер підприємства Володимир Кокітко каже, що процеси повністю автоматизовані.
"Тут немає нічого складного, все запускається в автоматичному режимі, виставляється температура, яка нам потрібна для виходу. Є бункер, в якому розміщені змішувачі, які не дають можливості продукту, який ми спалюємо, залягати. Можемо бачити, як конвеєрна стрічка транспортує паливо до розподільчого бункера. Розподільчий бункер подає паливо в пиловий вентилятор, який в майбутньому завихрюється в топці, запалюється від великої температури. Розпалюємо ми його дровами. Ми маємо велику кількість вентиляторів, які дозволяють нам закрутити цю полову в котлі, щоб збагатити суміш палива, щоб було краще горіння. вентилятор, який забирає зайву температуру транспортує її в сушарку".
За добу тут спалюють від 3 до 5 вантажівок полови.
"Тут є елеваторні відходи різного типу: соняшникові, соєві, кукурудзяні, пшеничні, ячмінні. Вони різні за калорійністю. Найкращі елеваторні відходи – це соняшникові та ріпакові. Вони найбільш калорійні за рахунок того, що з олійних культур, – розповів головний інженер підприємства".
Систему управління зерносушарками розробили працівники Тернопільського підуніверситету. Один із розробників – кандидат технічних наук Микола Рутило.
Такий генератор може зекономити за сезон природного газу на 50 мільйонів гривень, каже доктор технічних наук Валерій Федорейко, який разом зі своїми колегами розробляє генератори-утилізатори.
"Ми пропонуємо своїми технологіями альтернативну енергетику, зелену енергетику. Пропонуємо витісняти з енергоємних процесів природний газ і перенаправляти його десь в побут, інші місця, туди, де він більш необхідний. Питання сушіння зерна, випалювання цегли, обігрів теплиць, великих виробничих приміщень – це треба все переводити на чисту біоенергію. Україна на сьогодні продукує біовідходів, які адекватні за енергобалансом 10-15 мільярдам кубів газу. Це якраз те, чого нам не вистачає, щоб ми були на 100% самодостатніми".
Свою технологію науковці з Тернопільщини показали колегам з Дніпра та Харкова. Далі працюватимуть разом, щоб її удосконалити.
"Ті гранти, які ми виграли в Україні, зараз не фінансуються. Тому залучаються 8 університетів Європи і три наукові установи України для того, щоб ми наш проєкт просунули в Європейський союз", – каже Валерій Федорейко.
Зараз генератори-утилізатори дають тепло. Далі науковці хочуть виробляти ще й дешеву електричну енергію, розповів професор Дніпровської політехніки Олександр Бешта.
"Я – електрик за спеціальністю, то я хотів би використати цю технологію для генерації електричної енергії".
Для цього планують сконструювати повітряну турбіну. Над такими розробками вже працюють у Харкові, каже директор Інституту проблем машинобудування Національної академії наук Андрій Русанов.
"У нас є розробки в нашому інституті й вони, певною мірою, є ноу-хау. Завдяки цьому ми можемо дуже економічно розробити на це все надбудову, яка буде давати ще електроенергію".
Читайте також
- Як вижити у квартирі без газу та світла: поради тернопільського мандрівника