У громадах на Тернопільщині поховали трьох бійців підрозділу добровольчого загону роти "Тернопіль" Сергія Рудого, Тараса Гогуся та Михайла Гудзя. Вони загинули в Луганській області внаслідок артилерійського обстрілу російськими окупаційними військами, йдеться на сайті Нацполіції області.
У 51-річного старшого сержанта поліції Тараса Гогуся залишилася дружина та син. Подружжя Романа та Оксани Дідухів дружили зі сім'єю загиблого майже двадцять років, розповів Суспільному Роман Дідух.
За його словами, їхні сини разом ходили в садочок, потім до школи, згодом вступили у тернопільські виші. Обоє грали у волейбольній команді, яка не раз захищала у змаганнях честь України. До спорту сина привчив загиблий Тарас Гогусь.
"Наш друг був вимогливим і до себе, і до інших. Мав твердий характер. Був принциповим у питаннях патріотизму. Коли постало питання, йти чи не йти на війну, довго не роздумував: "Як я потім буду дивитися в очі синові, коли зараз не піду боронити рідний край?". Безмежно любив свою сім'ю. До дружини завжди звертався "Галюсику", – каже Роман.
Оксана Дідух говорить, що сім'я загиблого дуже мріяла про своє житло за містом, бо любили поратися біля землі, планували приймати у себе в саду друзів. Мрія збулася: перед війною справили новосілля.
"Тарас був майстром на всі руки. Встиг поробити ремонти у помешканні, облагородити подвір'я. Ми часто збиралися разом на каву чи шашлики, у нас були стосунки не просто дружними, а родинними. Для всіх це дуже велика втрата", – розповіла Оксана.
Поховали Тараса Гогуся у Гаях Гречинських Байковецької громади.
У 43-річного старшого лейтенанта поліції Михайла Гудзя залишилася дружина та двоє синів.
Начальник відділу зовнішніх зв'язків Великоберезовицької громади Павло Сковронський розповів Суспільному, що на похорон у Петриках зібралися понад дві сотні людей.
"Це – рідні, друзі, побратими, односельці, було також чимало поліцейських, оскільки боєць служив у їхніх рядах. Всі відгукувалися про загиблого як про мужню, національно-свідому особистість, надзвичайно чуйну і моральну людину. Був він люблячим чоловіком і відповідальним батьком, світлою був людиною".
Михайла Гудзя поховали в Петриках Великоберезовицької громади.
У 44-річного капітана поліції Сергія Рудого сиротою залишилася донька. Сергій народився та виріс у Тернополі, розповіла Суспільному його родичка Вікторія Бабій.
За її словами, всю ласку і сімейне тепло отримав від батька, який виховував двох дітей самостійно, бо мати померла, коли Сергію було лише 10 років.
"Він швидко подорослішав, бо відчував відповідальність за молодшу сестричку. Навчався у Тернопільській ЗОШ №20. Після школи Сергій навчався у дев'ятому профтехучилищі, а згодом закінчив Львівський інститут внутрішніх справ. Працював у Тернопільському МВС у карному розшуку. Одружився у Токах, де виховав та поставив на ноги чудову доньку Настуню. За вислугою років вийшов на пенсію. Проте, не зміг залишатись осторонь, коли на нашу країну звалилась російська чума", – говорить Вікторія.
Загиблий вступив до лав підрозділу добровольчого батальйону "Тернопіль". Служив у гарячих точках Луганської області. За 10 років сумлінної служби отримав високі та почесні нагороди, відзнаки та медалі, йому було присвоєно звання капітана поліції, повідомила Вікторія Бабій.
"Доброзичливий, щирий, мужній, він був прикладом для багатьох колег по службі. Побратими стали йому кращими друзями, адже багато було пережито разом. 27 квітня під час виконання бойового завдання на Луганщині його життя обірвалось...Ворожий артилерійський снаряд влучив на позицію, де був Сергій. Страшна та несправедлива смерть забрала в України її кращого воїна, а в сім'ї – дорогого сина, брата, люблячого батька, зятя, свата, дядька, хрещеного, односельчанина та найкращу людину для усіх, хто його знав. Він завжди вмів підтримати і підбадьорити. " Все буде добре", – говорив рідним, коли щодня з ними спілкувався", – розповіла родичка.
Поховали Сергія Рудого у Токах Скориківської громади.
Читати також
- На Тернопільщині попрощалися з артилеристом Любомиром Ваверчаком
- На Тернопільщині попрощались з військовослужбовцем Михайлом Завадою