У Тернополі на Алеї Надії у четвер, 27 серпня, провели акцію «Голоси, що чекають». Її мета — підтримка родин зниклих безвісти захисників України.
Захід почався із вшанування пам'яті загиблих хвилиною мовчання.
Після цього учасники акції почепили на портрети зниклих безвісти і полонених військових синьо-жовті серця.
На акцію прийшла Людмила Жиромська, її чоловік Анатолій зник безвісти 14 червня 2025 року на Сумщині:
«Мобілізований 8 березня 2025 року, два місяці проходив навчання в Рівному. І потім його забрали в 225 окремий окремий штурмовий полк. Обіцяли, що буде навчання два місяці, а через місяць опинився вже в Сумській області на бойовому завданні.
Я ходжу на акції з донькою, яка чекає на тата. В мого чоловіка є літні батьки, які живуть в селі, їм дуже важко. Вони чекають на повернення сина. В нього є сестра, в нього є теща, яка його чекає».
Чоловік Христини Мицько Ігор зник безвісти 9 червня 2024 року на Донецькому напрямку. За її словами, він служив в 24 окремій механізованій бригаді. Хритсина мицько — координаторка громадського руху «Звільнити всіх» у Тернопільській області.
«Іноді нам бракує сил. Але ми не маємо права опустити руки. Тому що вони там боролися за нас. А наше завдання тут — боротися за них. То ж сьогодні я прошу лише про одне: не відвертайтеся від нас. Не звикайте до чужого болю. Пам'ятайте, що очікування не має терміну давності. Підтримайте родини. Говоріть про наших рідних. Будьте їхнім голосом. Бо поки ми пам'ятаємо, поки ми чекаємо і не мовчимо — живе надія. І ми будемо чекати, скільки буде потрібно до того дня, коли кожен із них не повернеться додому», — каже координаторка.
З її слів, акції нагадування про зниклих безвісти військовослужбовців відбуваються регулярно:
«Стабільно раз на місяць. Деколи і частіше ці акції відбуваються. Підтримка — просто підійти до родини, сказати: ″Я поруч″, покласти руку на плече. І для людей це досить вагома підтримка. Вони будуть відчувати це. Родини думають, що вони залишаються одні зі своїм болем. І ця підтримка — об'єднання і підтримка суспільства досить важлива має бути».
