Перейти до основного змісту

«Я активний, але перешкоди є»: на Тернопільщині провели акцію щодо безбар'єрності

У Кременці 31 липня провели акцію «Місто без бар'єрів». Суспільне Тернопіль

У Кременці на Тернопільщині 31 липня відбулася акція «Місто без бар'єрів». Мета заходу — показати, з якими проблемами щоденно стикаються маломобільні люди, зокрема ті, які пересуваються на колісних кріслах.

Як розповіла Суспільному організаторка заходу, голова громадської організації «Зоря надії» Алла Андрощук, акція також має спонукати місцеву владу покращити ситуацію із доступністю.

Алла Андрощук. Суспільне Тернопіль

«Сьогодні в Кременці ми провели мирну акцію разом із "Групою активної реабілітації«Громадська організація «Всеукраїнське об'єднання осіб з інвалідністю "Група активної реабілітації"» впроваджує програму таборів активної реабілітації та реалізації проєктів, направлених на покращення якості життя людей після ураження спинного мозку., щоб показати доступність нашого міста. Що потрібно зробити, що потрібно виправити, показати підприємцям, які роблять офіси й магазини, що людям з інвалідністю теж потрібен доступ і соціалізація», — говорить організаторка.

Мама ветерана Андрія Самойленка Тетяна прийшла на акцію разом із сином. Він отримав поранення у 2024 році під Куп'янськом, внаслідок чого пересувається на колісному кріслі. Жінка каже, що син самостійно не може дістатися навіть до магазину:

Тетяна Самойленко. Суспільне Тернопіль

«Син має власне житло, але там зовсім немає дороги. Він не має можливості виїхати навіть до магазину. Просимо, щоб нам якось підремонтували дорогу. Проблема до банку під'їхати — немає пандуса. Щоб поміняти картку, він не може заїхати в банк».

Представник громадської організації «Група активної реабілітації» Володимир Данилюк живе неподалік Кременця. Він отримав травму внаслідок аварії. Тепер також пересувається на колісному кріслі.

Володимир Данилюк. Суспільне Тернопіль

«Я активний, але перешкоди є. Це великі бордюри, ненормативні пандуси, недоступні ЦНАПЦентр надання адміністративних послуг, міські заклади. Ми сьогодні говоримо, як це переробити і зробити на краще», — розповів Володимир Данилюк.

Психологиня й громадська діячка Світлана Пушкар долучилася до акції на запрошення ветеранів, які після поранень пересуваються на колісних кріслах. Вона також взяла участь в експерименті та разом з учасниками спробувала дістатися на колісному кріслі від міської ради до реабілітаційного центру.

Світлана Пушкар. Суспільне Тернопіль

«Це був важливий досвід для мене, але він малоприємний. Я здолала буквально десять хвилин цього маршруту і припинила. З проїжджої частини ми переїжджали на тротуар, який був вищим від дороги десь на 20 сантиметрів. Мені доводилося вставати і переходити ногами, а хлопців переносили».

Спробував скористатися колісним кріслом на вулицях Кременця й Вадим Ващенко, який прийшов на акцію, щоб підтримати свого дядька Володимира Данилюка.

тернопіль, місто без бар'єрів, кременець, вадим ващенко, 31 липня 2026 року. Суспільне Тернопіль

«Мій дядько отримав ураження спинного мозку і уже тривалий час пересувається на колісному кріслі. Сьогодні ви самі бачили, як важко це робити. Місто взагалі недоступне, навіть не можна самостійно переміститись на тротуар. Навіть у нових магазинах не будують пандуси».

Акцію «Місто без бар'єрів» продовжили у центрі реабілітації. Там учасники обговорили найпоширеніші проблеми безбар'єрності та можливості для їх вирішення.

«Сьогоднішня акція говорить про те, що нам потрібно змінювати наш менталітет, підхід. Тому що доступність — це не лише сходи, якими не можна дістатися, а й підтримка людей», — говорить організаторка акції Алла Андрощук.

Міський голова Кременця Андрій Смаглюк, фахівчиня із супроводу ветеранів Наталя Хованець, голова ГО "Безбар’єрний Тернопіль" Тарас Хоміцький і учасник акції Володимир Данилюк. Суспільне Тернопіль

Міський голова Кременця Андрій Смаглюк каже, що проблеми з доступністю у місті є і частково пов'язує їх із особливостями рельєфу місцевості. З його слів, проєкт із безбар'єрності в Кременці хочуть реалізувати наступного року:

«В межах нашої програми на цей рік ми передбачили один мільйон 50 тисяч гривень на проєктування, на наступний рік на реалізацію проєкту плануємо дев'ять мільйонів гривень».