Колишній футболіст – тернополянин Андрій Сірант змінив професію і став пекарем і кондитером. Кулінарити він вирішив після подорожей світом. Спробувавши національні смаколики різних країн, чоловік захотів розпочати власну справу. У своїй випічці, українські пекарські традиції він поєднує з європейськими.
За словами Андрія Сіранта, кулінарити він почав у студентські роки, коли поїхав працювати у Францію за програмою обміну.
“Перший мій кулінарний досвід – це я готував спагеті з інструкції, що написана на упаковці. На той момент я не знав, що серед моїх обов’язків – ще й готувати їжу. З того часу, я захопився кулінарією”, – розповідає чоловік.
Заради свого нового хобі, Андрій залишив кар’єру футболіста і поєднав ці два захоплення, відкривши власний футбольний паб.
“Там була повноцінна кухня і така атмосфера, якою я дуже тішився і пишався. Бо подібного якогось закладу – не було і досі немає”, – каже кулінар.
Після того, як у його пабі сталася пожежа, повертатися до цієї справи він не захотів.
“Тоді я втратив чимало коштів і відновитися фінансово не було легко”.
Зараз кулінар випробовує нові рецепти випічки. Один з улюблених – “Наполеон”. Пекар вважає, що випічка буде смачною, якщо не економити на продуктах.
“Насправді, таємниця відмінного смаку “Наполеона”, як і загалом іншої випічки, – це є справжність. “Наполеон” складається з двох частин – коржів і крему. Там є жири і там вони мають бути справжні”.
Пекарської справи навчився сам. Під час приготування, українські традиції він поєднує із французькими.
“Як такого “Наполеону” у Франції немає. В них є аналог, який максимально схожий. Тобто, у французькій класичній кондитерcькій є торт або тістечко, який дослівно перекладається, як “Тисяча листків”. Тобто він готується, в принципі, з тих же складових. Сам образ Наполеона Бонапарта – відомий головним убором. І, власне, мій торт або моя подача – у вигляді його того славетного капелюха”, - розповідає Андрій Сірант.
Перші дегустатори випічки – племінники.
“То є, напевно, мої найперші критики, ті, хто не дасть мені десь помилитися, схибити”, – каже чоловік.
Випікання хліба для Андрія – це відповідально. Весь процес від замішування до випічки триває 6 годин.
“Справжній хліб, який дійсно корисний для здоров’я, - це є хліб, так званої, тривалої ферментації. Свій хліб я печу на заквасці, яку сам вирощую”, – розповідає пекар.
Кулінар створює авторські рецепти хліба, додаючи в’ялені томати, горіхи чи насіння.
“Найбільше похвала для мене – коли люди кажуть, що мій хліб такий, як у дитинстві”.
Насправді, маленькими кроками я йду до своєї мрії – власної пекарні, а точніше, пекарні-кав’ярні. Я сподіваюсь, якщо все добре складеться, влітку я планую відкрити свою пекарню.