На Тернопільщині 21 липня відбулась дискусійна панель "Національний діалог". Провели її до п'ятиріччя децентралізації. Говорили про успіхи адміністративно-територіальної реформи та над чим ще треба працювати.
Під час трьох панельних дискусій "Національного діалогу" народні депутати України, представники органів місцевого самоврядування, центральних органів виконавчої влади, громадських асоціацій, а також міжнародні партнери говорили про те, що змінилося за п'ять років нового територіального устрою, про виклики перед громадами та рішення, які потребують перегляду.
На подію приїхав голова Великогаївської громади Олег Кохман. Він розповів, що їхня територіальна громада стала однією з перших, які сформувались під час реформи децентралізації. За словами Олега Кохмана, завдяки цьому за десять років у громаду вдалося залучити понад один мільярд гривень. Це гроші з державної субвенції на розвиток громад, а також кошти швейцарських і американських партнерів. Зараз до Великогаївської ОТГ входять 15 сіл, в яких проживають 11,3 тисячі жителів.
Олег Кохман розповів про виклики, з якими громада стикнулась під час війни:
"Проблеми виникають з кількістю депутатів — їх стало менше. Відколи почалося повномасштабне вторгнення, у нас залишилося 17 депутатів, і ми вже два роки просимо народних депутатів, щоб рішення приймали від тієї кількості депутатів, яка залишились у громадах. Наприклад, якщо їх є 17, то 51% з них має бути більшістю для прийняття рішень. Бо 22 депутати в теперішній час мати неможливо, бо ми не можемо провести вибори.
Друге питання: ми вважаємо, що громада живе тоді, коли надходять кошти. І зараз йде обговорення, чи зменшувати податок на доходи фізичних осіб, чи залишати 64% (64% від ПДФО зараховують до бюджетів громад — прим.). То все ж таки кошти мали б залишитися і ми б бачили в процесі розвиток нашої громади та підтримку ЗСУ".
Головний спеціаліст відділу комунікації та міжнародного співробітництва Копичинецької громади Олександр Брилін каже: реформа децентралізації дала можливість громадам налагоджувати міжнародні партнерства. За його словами, наразі вони працюють з вісьмома містами за кордоном. Це дозволяє брати участь у проєктах і залучати грантові гроші для розвитку громади.
"Зовсім згодом відкривається центр спільнототворення "Навколо", який створили у співпраці з нашими партнерами, які долучались фінансово. Ми провели кампанію з фандрейзингу грошей на цей простір і вони підсилили цю кампанію, надали багато грошей для підсилення можливостей.
Напевне, більше 10 тисяч доларів ми змогли зібрати, зараз ця кампанія триває і ми очікуємо, що зможемо ще більше залучити. Два основних напрямки, в яких працюємо з міжнародними партнерами, це освіта й інклюзія. Ці два проєкти реалізовуємо з нашим шведським містом-партнером Хьор", — розповів Олександр Брилін.
Новий адміністративно-територіальний устрій України Верховна Рада затвердила 17 липня 2020 року. Тоді сформували 1469 територіальних громад, а замість 490 старих районів утворили 136 нових.
Перший заступник голови ВР Олександр Корнієнко розповів, що закон про децентралізацію ухвалювали на початку пандемії Covid, а вже за півроку проходили перші місцеві вибори в цих громадах нових районах — і все це в розпал пандемії:
"В першу чергу ми відразу побачили, чи справляється медична мережа. Далі в нас були виклики, пов'язані з великим будівництвом. Побачили, де та які громади треба підсилювати більше – по медичній складовій і щодо інфраструктури: дороги, кільцеві маршрути і так далі. Потім було повномасштабне вторгнення. Це був найбільший іспит, але ми всі бачили, що наші громади не просто впоралися, вони дали гідну відсіч по всій країні, зараз вони є одним з фундаментальних каменів в обороноздатності країни".
На Тернопільщині є 55 громад. За словами начальника обласної військової адміністрації В’ячеслава Негоди, вже декілька місяців підряд в ОВА проводять оцінку ефективності їхньої діяльності.
"Тобто проводимо певне рейтингування за 34 показниками. За усіма ними, в тому числі, що стосуються надходжень до місцевих бюджетів, в нас є суттєві перевиконання, і ми бачимо, що такі тенденції продовжуються", — розповів Негода.
Водночас, як розказав очільник області, не всі громади ефективно використовують земельні ресурси:
"На території кожної громади є державна земля, комунальна, та що належить громаді, може бути земля обласної власності, приватна власність. Тобто мова йде про те, що всі земельні ресурси, які є на території громади — а це не лише земля, а й лісові ресурси, водойми, корисні копалини – повинні ефективно використовувати для розвитку. І поки що над цим не всі наші громади працюють професійно.
І тут треба поєднувати наші зусилля, зусилля самих громад, обласних, районних адміністрацій, а також територіальних органів виконавчої влади: Держгеокадастр, податкова служба, тощо. Звичайно потрібно вносити зміни, частково вдосконалювати законодавство, щоб відчувалась більша відповідальність за кожен квадратний метр землі, який є на території громади. Земля не повинна перетворюватись на смітник, не повинна заростати бур’янами. Вона повинна давати додаткову вартість".
Участь у панельних дискусіях взяли представники громадських асоціацій. Серед них — президентка Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Українська асоціація районних та обласних рад" Тетяна Єгорова-Луценко. За її словами, основна проблема, яку потрібно вирішити зараз, — розмежувати повноваження громад і районних рад.
"На сьогодні в нас три рівні місцевого самоврядування: це обласний, субрегіональний і місцевий. У процесі розподілу повноважень, частина їх фактично дублюється. Це стосується, в першу чергу, субрегіонального і місцевого рівнів. Тобто першочергово наразі було завдання підсилити, децентралізувати і все передати на місцеве самоврядування.
Це важливо і це було правильно. Але ми залишили субрегіональний рівень трохи оголеним. І за відсутності фінансування і повноважень вони ці п'ять років існують за рахунок дотацій і субвенцій з державного бюджету. Це також не є добре, коли місцеве самоврядування мають дотувати", — каже президентка Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування
Однак, за словами Тетяни Єгорової-Луценко, є районні ради, які мають діючі комунальні підприємства, лікарні, освітні заклади і аграрний сектор:
"Наша позиція — не забрати повноваження з місцевого рівня або обласного, а збалансовано підійти до питань і повноважень, які наразі може на себе взяти субрегіональний рівень. Наприклад, ми говоримо про районні дороги, тому що це також питання в нас невирішене. Ми говоримо про екологію: має бути все прибрано, чисто і за це може відповідати також субрегіональний рівень — за весь район".
Для ефективної реформи децентралізації потрібні також зміни на законодавчому рівні, розповів голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою та місцевого самоврядування Віталій Безгін.
"Ще одна річ, яка так само є вимогою європейської інтеграції, — це впровадження нагляду за законністю. Ми працюємо над цим з 2019 року, поки не можемо дотиснути друге читання, але відверто, ми вже протермінували індикатори нашим європейським партнерам. Тому тепер це не лише питання здорового глузду, а й макрофінансової стабільності для України. Бо за цей законопроєкт ми маємо отримати 520 мільйонів євро і досі ми не можемо це реалізувати", — розповів Віталій Безгін.
