Перейти до основного змісту

Відновлювати землі планують за допомогою міскантуса: тернопільські науковці долучилися до проєкту

Андрій Герц розповідає про дослідження. Суспільне Тернопіль

Науковці планують за допомогою міскантуса гігантського відновлювати ґрунт на території, де тривають бойові дії. До розробки проєкту долучилися тернопільські науковці.

Про це розповів Суспільному кандидат біологічних наук Андрій Герц.

За його словами, міскантус гігантський — це багаторічна трав’яниста рослина, притаманна субтропічному та тропічному кліматичному поясу. Він стабілізує склад ґрунту й запобігає його ерозії.

Міскантус гігантський у теплицях. Фото надала Оксана Горин

"Зазвичай, росте в Африці та Азії. Висота міскантуса сягає чотирьох метрів. У рослини — потужна коренева система", — говорить Андрій Герц.

Науковці вивчають особливості міскантуса гігантського. Фото надала Оксана Горин

Дослідження має назву "Пом'якшення наслідків зміни клімату за допомогою передових фітотехнологій для військових земель". Над ним працюють науковці із сімох університетів, два з них є керівниками проєкту — це чеський університет Яна Євангелиста Пуркіне в Усті-над-Лабем і Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка.

Міскантус гігантський на зимовому полі. Фото надала Оксана Горин

Дослідження очолює докторка хімічних наук Валентина Підліснюк. У проєкті також беруть участь науковці з Львівської політехніки та Національного університету біоресурсів і природокористування.

"Шукаємо шляхи, як за допомогою фітотехнологій відновити землі, де тривають військові дії та як відновити ділянки, де розташовувались військові об'єкти. Зокрема, в Чехії є багато військових об'єктів, які залишились ще після розпаду Радянського Союзу і відходу військ. І от зараз в Україні, на жаль, така ситуація. Ми повинні задуматись про наслідки", – сказав Андрій Герц.

Міскантус гігантський на полі і в теплиці. Фото надала Оксана Горин

Науковці планують використовувати не лише саму рослину, а й продукти її переробки.

"Це енергетична рослина, тому її часто використовують для виготовлення палива, біомастила та біоолії. Наше завдання — повернути продукти переробки в навколишнє середовище, щоб поліпшити ріст цієї рослини", — зазначив Андрій Герц.

Тривають лабораторні досліди. Фото надала Оксана Горин

Проєкт розпочали у вересні 2023 року. Він триватиме до 2026 року. Його фінансує НАТО за програмою "Наука заради миру і безпеки". На це виділили 346 тисяч євро, повідомив науковець.

Робота над фітотехнологіями. Фото надала Оксана Горин

За його словами, зараз науковці проводять лабораторні дослідження:

"Триває напрацювання. Люди захищають свої ідеї, висвітлюють свої бачення перед науковим товариством, отримують відгуки. Мої колеги опублікували майже 20 наукових статей.

Наразі ми активно проводимо попередній польовий експеримент з перспективною енергетичною культурою Miscanthus × giganteus. Основну увагу приділяємо дослідженню його фіторемедіаційних властивостей, тобто, здатності очищувати ґрунт. Також вивчаємо те, як різні дози попелу, отриманого зі спалювання забрудненої біомаси міскантусу, впливають на стан ґрунту та на ключові показники розвитку самих рослин.

Цієї весни під керівництвом професорки Валентини Підліснюк з Університету Яна Евангеліста Пуркинє (UJEP, Чехія) стартував ще один важливий експеримент з Miscanthus × giganteus. Його мета — оцінити вплив міскантуса на агрохімічні властивості ґрунту та ріст цієї рослини на ділянках, забруднених, зокрема, дизельним пальним.

Важливо, що біочар виробляють наші партнери з Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) саме з сировини міскантуса. Це робить дослідження більш комплексним та цікавим з точки зору сталого використання ресурсів".

Топ дня
Вибір редакції