Русланові 29 років. На початку повномасштабної війни чоловік захищав Суми. Після поранення був демобілізований через інвалідність. На пенсію прожити важко, тож зі збережень купив великий вуличний гриль, орендував кафе у Костянтинівці на Донеччині та годує там людей — в основному військових. Як Руслан став підприємцем та що для нього означає перемога — у матеріалі Суспільного.
Руслан сам “виходець” з 58 бригади, служив там 8 років. Пройшов шлях від солдата до капітана, був командиром роти. Під час повномасштабної війни зустрічав росіян в Конотопі, а потім у Сумах.
"Знайшов там своїх, поїхали в частину, озброїлися і поїхали лупити росіян. Потім сформували такий підрозділ як “Sumy Defense”, нас там було близько 30. Ми два місяці виганяли росіян із Сумщини, робили їм засади, мінували й полонених брали. Загалом воювали. Зброї та боєкомплектів не вистачало, все було добуте в бою", — розповів чоловік.
Руслан згадав про одне із завдань, які вони з побратимами виконували у Сумах.
"Був виїзд, на позицію росіян. Ми прилітаємо туди, а там РПГ і чотири автомати, повний “Урал” боєкомплектів, зброї, навіть харчів. Згодом зв’язалися з 8 полком8-й окремий полк спеціального призначення ССО, почали працювати з ними, вони нам з байрактарів скидували озброєння", — розповів Руслан.
Згадом Руслана запросили служити у 5 штурмову бригаду, на місце замкомбата.
"8 місяців прослужив у Костянтинівці, отримав поранення, звільнився, приїхав до дому в Суми. Там себе не знайшов, бо кепська місцева влада типу Олександра Лисенка і його банди, до яких потрібно приходити і "кланятися", я так не можу. Я боюся що когось вб’ю, а в тюрму не хочу. В Костянтинівці всі свої, нікому "кланятися" не треба, життя іде як воно є, і все по-справжньому”, — поділився Руслан.
Руслан не зміг прожити на пенсію по інвалідності, тож на збереження купив великий вуличний гриль, орендував кафе і годує там людей — в основному військових.
“Пенсію нарахували 8 тисяч, ну таке собі, виплату за інвалідність досі не виплатили, а жити за щось потрібно. Які збереження були, купив вуличний гриль і відкрив кафе, мої друзі військові ходять”, — сказав він.
Руслан впевнений, що у майбутньому потрібно проводити військові реформи.
“Я думаю потрібно написати новий статут і не керуватися радянським. Потрібно зробити його реальним на момент 2023-2024 року. Туди вписати реальні проблеми та рішення. А не так щоб один кричав: “Я тут командир!”.
Читайте Суспільне у Telegram
Долучайтесь до нашої спільноти у Viber
Підписуйтеся на наш Instagram