Перейти до основного змісту

Призери Олімпіад за Україну, майбутні чемпіони за інші країни – найгучніші зміни громадянства українськими олімпійцями

Семен Новіков з медаллю Олімпійських ігор у Парижі в статусі болгарського борця. Getty Images/Hristo Vladev

Хто ще з українських спортсменів змінював громадянство і чим для них це закінчувалося.

Одна з найгучніших подій кінця 2024 року — можлива зміна спортивного громадянства Іллею Ковтуном — наближається до завершення. Головний тренер збірної Хорватії зі спортивної гімнастики Владімір Маджаревич повідомив, що український спортсмен подав документи на отримання громадянства країни.

Рішення змінити спортивне громадянство Ковтун ухвалив після майже трьох років проживання у Хорватії. Крім цього, на позицію гімнаста вплинули скандали, пов'язані з українською федерацією, а також постійна допомога, яку він отримував від Хорватії з моменту переїзду.

До Хорватії Ковтун переходить у статусі призера Олімпійських ігор-2024 — медаль, яку він виборов у статусі українського спортсмена. Суспільне Спорт згадує інші гучні переходи українських спортсменів-олімпійців в інші країни і наскільки успішними вони для них були.

Микола Куксєнков (спортивна гімнастика): Україна — Росія

Ковтун — не перший український гімнаст, що змінює спортивне громадянство. У 2012 році, після Ігор у Лондоні, спортивне громадянство змінив Микола Куксєнков.

За збірну України Куксєнков вигравав бронзові медалі чемпіонатів Європи у 2009-му та 2011 роках, а у 2012-му двічі зупинився за крок від подіуму Олімпійських ігор — четверті місця в особистому й командному багатоборствах.

Вже у складі збірної Росії Куксєнков спершу став чемпіоном Європи в командному багатоборстві (повторивши через два роки цей результат). А вже на наступній Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро виборов "срібло" у командному багатоборстві.

Інна Осипенко-Радомська (веслування на байдарках і каное): Україна — Азербайджан

Одна з найуспішніших українських медалісток Олімпійських ігор — Інна Осипенко-Радомська — також змінювала спортивне громадянство. Після подвійного "срібного" подіуму Ігор у Лондоні у 2012 році, вже на наступній Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро байдарниця представляла іншу країну, Азербайджан.

Інна Осипенко-Радомська (зліва) зі срібною медаллю Олімпійських ігор-2012. Getty Images/Damien Meyer
"Попри патріотизм до своєї країни, вирішила виступати за збірну Азербайджану. З'явилися такі моменти, які змусили мій патріотизм відійти у бік. Потрібно було думати про своє майбутнє та майбутнє своєї сім'ї. Люблю Україну, але поточна ситуація змусила щось змінювати у своєму житті. Дуже хочу поборотися за медаль у Ріо-де-Жанейро", — пояснювала свій вибір українська веслувальниця.

Виступи за збірну Азербайджану в Осипенко-Радомської були короткотривалими, але успішними: на Іграх у Ріо байдарниця здобула "бронзу" на дистанції 200 метрів. Після цього українська спортсменка завершила кар'єру і повернулася до України — вже для тренерської діяльності.

Ірина Кіндзерська (дзюдо): Україна — Азербайджан

Переїзд з України до Азербайджану оформила і Ірина Кіндзерська. Дзюдоїстка до 2017 року представляла Україну у ваговій категорії понад 78 кг, виступала у її складі на Олімпійських іграх у Лондоні та вигравала медаль чемпіонату Європи-2013 ("бронзу").

Зміну громадянства Кіндзерська здійснила після того, як вийшла заміж. А, як повідомляв тодішній головний тренер збірної України Віталій Дуброва, однією з причин стала "висока конкуренція" в її ваговій категорії, після чого вона одразу припала на пропозицію Азербайджану.

Ірина Кіндзерська з "бронзою" Олімпійських ігор. Getty Images/Franck Fife

У складі Азербайджану Кіндзерська ставала медалісткою чемпіонатів світу та Європи, Європейських ігор у 2019 році. А у 2021-му виборола "бронзу" Олімпійських ігор у Токіо.

Марія Стадник (боротьба): Україна — Азербайджан

З України до Азербайджану переїхала і Марія Стадник. Однак, на відміну від Осипенко-Радомської та Кіндзерської, переїзд української борчині відбувся на початковому етапі дорослої кар'єри і приніс їй чотири олімпійські нагороди.

Причиною зміни спортивного громадянства Стадник стала відмова, яку отримала борчиня щодо потрапляння до складу команди на Олімпіаду-2008. Українська федерація надала перевагу чемпіонці Афін-2004 Ірині Мерлені, яка відбула дискваліфікацію і повернулася перед Іграми у Пекіні.

І Стадник, і Мерлені закінчили Олімпіаду у Пекіні з однаковим результатом — "бронзою". Проте якщо для Мерлені це була остання велика нагорода у кар'єрі, то для Стадник — першою на такому рівні: ще тричі вигравала медалі Олімпійських ігор, шість разів ставала медалісткою чемпіонатів світу. А у період з 2008 до 2024 року виборола 10 золотих нагород на рівні Євро, не програвши жодної сутички.

Семен Новіков (боротьба): Україна — Болгарія

Схожі мотиви переїзду з України мав інший борець, Семен Новіков. У 2023 році ексукраїнський спортсмен завершив перехід до іншої країни — почав виступати за Болгарію через конкуренцію за місце в команді з Жаном Беленюком.

І Беленюк, і Новіков виступили на Олімпіаді у Парижі та завершили їх з медалями. Проте якщо Беленюк здобув "бронзу" та оголосив про завершення кар'єри, то Новіков став олімпійським чемпіоном і продовжить виступи у спорті.

"Рівень дуже високий, на світовому рівні. З огляду на те, що в нас в Україні війна, конкуренція впала, і Семен Новіков за Болгарію у фіналі, хоча Жан його готував на заміну собі. Але так він вирішив, так склалося, і Семен представляє Болгарію і бореться за неї у фіналі", — коментував ситуацію головний тренер збірної України з греко-римської боротьби Володимир Шацьких.

Давід Салдадзе (боротьба): Україна — Узбекистан

Обернений успіх мала зміна спортивного громадянства для Давіда Салдадзе — срібного призера Олімпіади-2000 у складі збірної України. Борець змагався за національну команду на Іграх в Афінах у 2004 році, однак згодом залишив її та почав виступати за Узбекистан.

Вже як представник Узбекистану Салдадзе виступив на наступній Олімпіаді у Пекіні, де посів 13-те місце. А на Ігри у Лондоні взагалі не відібрався, після чого вирішив закінчити кар'єру.

Найбільшим досягненням Давіда Салдадзе після зміни громадянства стала "бронза" Азійських ігор-2010. Getty Images/Menahem Kahana

Артур Айвазян (кульова стрільба): Україна — Росія

Ще коротшою виявилася кар'єра після зміни спортивного громадянства для Артура Айвазяна. У 2008 році ексукраїнець став олімпійським чемпіоном у стрільбі лежачи з 50 метрів, але після анексії Криму у 2014-му вирішив отримати громадянство Росії.

За збірну Росії Айвазян так і не виступив на Олімпіаді у Ріо: не відбув на той час 3-річний карантин, пов'язаний зі зміною спортивного громадянства. А згодом і взагалі закінчив кар'єру, так і не здобувши медалі на великому міжнародному рівні за іншу країну.

Хто ще змінив спортивне громадянство з українських олімпійців?

  • Артистичне плавання: Марина Голядкіна (Україна — Росія) — "золото" Токіо-2020
  • Бокс: Гліб Бакши (Україна — Росія) — "бронза" Токіо-2020
  • Веслування на байдарках і каное: Валентин Дем'яненко (Україна — Азербайджан) — "срібло" Ріо-2016
  • Стрибки у воду: Олександр Бондар (Україна — Росія) — "бронза" Токіо-2020
  • Фігурне катання: Альона Савченко (Україна — Німеччина) — "бронза" Ванкувера-2010 та Сочі-2014, "золото" Пхьончхана-2018; Тетяна Волосожар (Україна — Росія) — "золото" Сочі-2014
  • Фристайл: Алла Цупер, Антон Кушнір (Україна — Білорусь) — "золото" Сочі-2014.
Топ дня
Вибір редакції