Олімпіада імені Сімон Байлз, ефект Кейтлін Кларк та запуск нових турнірів — 2024 рік продемонстрував ще більш стрімкий розвиток і зростання популярності жіночого спорту у світі. А що тим часом відбувалося в Україні? Згадує Суспільне Спорт.
Це 10-й текст, присвячений підсумкам 2024 року від редакції Суспільне Спорт.
Леді Ґаґа, Ніколь Кідман, Снуп Доґґ, Аріана Ґранде — це неповний перелік зірок, які прийшли вболівати за Сімон Байлз на трибуни в Парижі. Повернення американської гімнастки на олімпійську арену після травматичного досвіду Токіо стало чи не головною історією Ігор-2024. Цього разу Сімон здобула три "золота" й "срібло", ставши третьою найтитулованішою гімнасткою в історії Олімпіад.
За медійністю й впливовістю з Байлз могла конкурувати 22-річна Кейтлін Кларк — баскетболістка, яка сколихнула жіночу гру та була визнана спортсменкою року за версією Time. У 2024-му плеймейкерка встановила низку рекордів у студентському чемпіонаті, а тоді — як новачка в жіночій НБА (WNBA). Прорив Кларк став одним із ключових факторів у зростанні цікавості до жіночого баскетболу: останній сезон WNBA мав найбільшу кількість унікальних глядачів в історії (понад 54 млн), відвідуваність ігор зросла на 48%, у порівнянні з минулим сезоном, а у випадку з домашніми матчами "Індіана Фівер", за яку грає Кларк, — узагалі на 319%.
Про збільшення інтересу до жіночого спорту говорить і поява нових турнірів. Саме у 2024-му стартував відбір до першого жіночого чемпіонату світу з футзалу, у США відбувся успішний дебют нової хокейної ліги PWHL, а також цього року анонсували запуск футбольного Кубка Європи та професійної бейсбольної ліги WPBL.
Чи відбулися паралельно з цим позитивні зміни в жіночому спорті України та яка ситуація з питанням гендерної рівності у цій сфері — розповідаємо в матеріалі.
Гендерний баланс та перемоги українок у Парижі
У той час, як Олімпійські ігри вперше досягли повної гендерної рівності — 50:50 у представництві жінок і чоловіків — збірна України також відзначилася збалансованим складом. У заявці "синьо-жовтих" було 72 спортсмени й 69 спортсменок. Вони здобули однакову кількість медалей — по шість, але жіночі категорії принесли більше перемог: два "золота" — легкоатлетки Ярослави Магучіх і команди шаблісток, Ольги Харлан, Аліни Комащук, Олени Кравацької та Юлії Бакастової.
На Паралімпійських іграх жінки становили 31% української збірної та завоювали 33% медалей (27 з 82), зокрема сім золотих проти 14 в чоловіків. Топ мультимедалісток серед українок очолили плавчиня Анна Стеценко (1+2+1) та бігунка Наталія Кобзар (1+1+0).
Дефіцит тренерок і керівниць
Якщо брати до уваги всю олімпійську делегацію України в Парижі, то гендерний дисбаланс виявиться помітнішим. Приміром, у тренерському складі "синьо-жовтих" на Іграх було всього 22% жінок. Загалом на провідних ролях у штабах жінок-наставниць можна побачити лише в шістьох олімпійських видах спорту. Зокрема, у 2024 році старшою тренеркою чоловічої збірної з біатлону призначили Надію Бєлову.
Та наразі жодну зі збірних України з провідних командних видів спорту не очолює жінка. Поодинокі приклади головних тренерок трапляються на клубному рівні. Серед 11 команд футбольної Вищої ліги таких лише двоє: Людмила Покотило ("Колос") та Ірина Василюк ("Оболонь"). Першою ж жінкою, якій в Україні довірили керувати професійною чоловічою командою з футболу, хоч і третього дивізіону, стала Ія Андрущак. У 2024-му вона очолила "Ворсклу-2".
Українкам бракує видимості й на управлінському рівні. Приміром, серед шести заступників міністра молоді та спорту Матвія Бідного станом на грудень 2024 року — одна жінка — Вікторія Рясна, а серед семи депутатів профільного комітету Верховної Ради — двоє — Ірина Борзова та Ольга Саладуха.
У складі виконкому Національного олімпійського комітету жінки становлять майже 29%. І лише три федерації олімпійських видів спорту очолюють жінки (7%). Це — Ганна Ясинська (альпінізм і скелелазіння), Ірина Дерюгіна (гімнастика), яку обрали у 2024-му, та Ольга Саладуха (легка атлетика), яка керувала федерацією з 2023-го у статусі виконувачки обовʼязків, але офіційно обійняла посаду також у жовтні 2024 року.
Занепад і байдужість до командних видів спорту
Упродовж року українки показували високі результати в особистих видах спорту, проте ситуація з командними залишається непростою: що на міжнародному рівні, що в національних чемпіонатах. Зокрема, українки вкотре не були представлені в жодному з ігрових видів спорту на Олімпійських іграх.
Футбол для "галочки"
Збірна. Підопічні Володимира Пятенка зупинилися за крок від виходу на Євро-2025: у фіналі плейоф відбору програли Бельгії. Нині Україна посідає 35-те місце в рейтингу ФІФА.
Єврокубки. Третій сезон поспіль жоден з українських клубів не подолав кваліфікацію до групового етапу Ліги чемпіонів. Дебютант єврокубків, ковалівський "Колос", втратив шанс уже в першому матчі, а полтавська "Ворскла" поступилася в другому раунді відбору. Україна завершила рік на 12-му місці в таблиці коефіцієнтів УЄФА.
Чемпіонат України. Напередодні сезону 2024/25 одразу дві команди покинули Вищу лігу не за спортивним принципом. "Дніпро-1" припинив існування, а в "Динамо" ухвалили рішення розпустити жіночу команду. Причому в випадку з київським клубом подібне відбулося вже вдруге в історії — з різницею в три десятиліття. Тим часом "Кривбас", який два роки поспіль був у призах чемпіонату, значно послабив склад, продавши провідних гравчинь і замінивши їх футболістками з розформованої резервної команди. У новому сезоні криворізький клуб не пробився навіть до чемпіонської групи.
У Вищій лізі дебютували три команди: одеські "Сістерс", яких від топ-3 після першого етапу відділяє лише одне очко, житомирське "Полісся" та київська "Оболонь". Новачки активно займаються промоцією, але й з виходом на новий рівень це не стало для них щитом від сексистських коментарів — у тому числі з боку мера Києва.
"Я не знав, що такі красиві дівчата у вас. Я став фанатом жіночої команди "Полісся", — сказав Віталій Кличко під час святкування 65-річчя клубу. — У мене таке враження, що їх десь набирали на конкурсі краси. Вони всі такі чарівні, всі такі красиві. Як шанувальник краси й спорту я можу сказати: в "Динамо" я таких красивих дівчат не бачив".
Знецінення жіночого футболу цього року відкрито транслював і гендиректор львівського "Руху" Ігор Дедишин, який у коментарі Tribuna зізнався: "Для нас це [існування жіночої команди] просто "галочка", щоб ми отримали ліцензію. Підписали угоду з якимось клубом, тратимо на це певну суму — і все. Але ми тим не займаємося, не розвиваємо цей жіночий футбол, бо це штучно". Небажання "штучно" розвивати власну команду проявляється і в результатах: у новому сезоні Першої ліги "Рух" не заробив жодного очка та забив усього один гол за шість матчів.
Баскетбол без єврокубків
Збірна. У відборі на Євробаскет-2025 команда Євгена Мурзіна розгромила Північну Македонію, але — попри повернення лідерки Аліни Ягупової — поступилася Сербії, записавши на свій рахунок уже третю поразку у чотирьох матчах кваліфікації. У рейтингу ФІБА Україна — 33-тя.
Єврокубки. З початку повномасштабного вторгнення українські клуби не заявляються на жіночі єврокубки ФІБА. "Франківськ-Прикарпаття" грав за кордоном лише в Європейській жіночій баскетбольній лізі (EWBL), де цього року не мав перемог.
Чемпіонат України. З нового сезону Суперліга скоротилася до чотирьох команд, решту відсіяли до другого дивізіону — Вищої ліги. Захисниця Віта Горобець у коментарі Суспільне Спорт зазначала, що національний чемпіонат поступається іншим європейським лігам: "Трохи нижчий рівень, немає такої агресії, немає пресингу".
Водночас федерація оголосила про відновлення жіночого Кубка України у 2025 році — вперше за час повномасштабної війни.
"Порожнеча" в інших видах: гандбол, волейбол, футзал і хокей
Збірні. У гандболі українки вперше за десять років відібралися на Євро, але на самому турнірі програли всі три матчі, у волейболі зупинилися за крок до Фіналу чотирьох Золотої Євроліги, а в хокеї вибороли підвищення до дивізіону IIB.
Футзалістки у статусі чинних віцечемпіонок Європи несподівано вибули з кваліфікації на чемпіонат світу-2025 уже на стартовому етапі. Утім, у коментарі Суспільне Спорт капітанка збірної Юлія Форсюк назвала такий результат закономірним, зважаючи на недостатню увагу керівництва до розвитку жіночого футзалу в Україні.
"Емоцій не було, були порожнеча та розпач. [...] Не може просто бути команда стільки років на старому багажі, такого не буває. А інших гравчинь немає. Змін не відбулося, а ті зміни, що є, вони гірші та гірші. [...] Цей удар мав статися давно. Медалі [Євро] — це добре, але якщо ми хочемо йти туди, де наші чоловіки, то й ставлення до нас має бути таким, як і до чоловічої [команди]".
Єврокубки. Львівська "Галичанка" пробилася до основного раунду Європейського кубка з гандболу. А от новий сезон волейбольних єврокубків розпочався без українських клубів.
Чемпіонати України. Гандбольна Суперліга стартувала з шістьма командами, тож більше ігрової практики й конкурентних матчів "Галичанка" знаходить у чемпіонаті Польщі, де наразі лідирує в другому дивізіоні. Тим часом рівень волейбольної Суперліги, в якій залишилося пʼять команд, постраждав через зняття двох клубів-лідерів: "Прометея" та "Аланти", які були розформовані.
Футзальна Вища ліга також втратила чинних чемпіонок — київський "Будстар", проте на його основі була створена нова команда — "Champions Way". Це свого роду відгалуження проєкту "Шлях чемпіонки", яким опікується Анастасія Кліпаченко — футзалістка й пляжна футболістка, яка з 2024 року поєднує ігрову карʼєру з посадою голови Комітету жіночого й дівочого футболу УАФ.
Відновлений після дворічної паузи чемпіонат України з хокею відбувся за участю чотирьох команд, дві з яких майже не створювали конкуренції. Про запуск нового сезону федерація поки не повідомляла.
Гендерна сліпота на форумі про рівність
Ще у 2020 році, у медіадослідженні від Nordicom, Україну зарахували до "гендерно сліпих" країн, тобто таких, які переконані, що в них немає проблем із дискримінацією, та не помічають, з якими перешкодами стикаються жінки. Зразком такої "сліпоти" у 2024-му став перший Всеукраїнський форум гендерної рівності у спорті від Національного олімпійського комітету. Дискусії та обмін досвідом, що відбулися між спортивними діячами й діячками в листопаді, затьмарила низка коментарів і обговорень, які свідчили про малообізнаність спортивної спільноти в цих питаннях.
- Одразу ж у вступній промові президент НОК Вадим Гутцайт звернувся до учасниць форуму як до "шановних наших чарівних жінок" і попередив: він — "людина старої формації", яка "дуже любить жінок". Згодом, під час обговорення нестачі жінок на тренерських посадах Гутцайт зауважив: "Ну, це ж потрібно, щоб було бажання йти працювати". На це пролунала відповідь із залу від борчині Юлії Ткач, яка розповіла про барʼєри, з якими стикнулася на шляху до реалізації себе як тренерки: "Мені в очі говорили: "Місце жінки — виховувати дітей і сидіти вдома". Я успішна спортсменка, успішна жінка — чому я не можу бути корисною у тому виді спорту, якому віддала все своє життя? Чи багато в нас головних жінок-тренерок у жіночих видах спорту? Не всі є такими сміливими й амбіційними та хочуть воювати з чоловіками".
- Часто під час форуму спікери апелювали до кількості медалей, які здобувають жінки, та самої їхньої присутності на посадах у різних спортивних організаціях як аргумент, що проблем з гендерною рівністю в Україні не існує. "У нас це давно вирішено, — стверджував президент федерації фехтування Михайло Ілляшев. — Гарно, що дискусія на релаксі відбувається. Це значить, що жінки не напружені, і, напевно, ця проблема не дуже актуальна в Україні".
- Під час дискусії про гендерну рівність у медіа деякі учасники неодноразово кепкували з теми обʼєктивації жінок у спорті, зокрема перекладаючи відповідальність за сексистські заголовки на спортсменок, які нібито самі себе сексуалізують на сторінках у соцмережах і "провокують" журналістів на створення подібних публікацій. "На SBCSport&Business Club була Марина Бех-Романчук. Я не можу згадати, якого кольору в неї очі, і я думаю, вона не дуже сумує з того, що йде сексуалізація образу", — сказав віцепрезидент футбольного "Кривбасу" Артем Гагарін.
- Лиш побіжно на форумі згадали тему гендерно зумовленого насильства та обмеження доступу журналісток до висвітлення чоловічих матчів через "забобони" (ще кілька років тому такі випадки були поширені щонайменше в "Динамо" й "Шахтарі", проте під час дискусій конкретних назв клубів не називали).
У межах форуму також анонсували, що на початку 2025 року будуть опубліковані результати опитування національних федерацій щодо гендерної рівності в українському спорті. Дослідження провели в межах проєкту All in Plus, а на форумі презентували коротке превʼю з вибіркою окремих даних. До прикладу, участь жінок у спорті оцінюють у 15%, а у футболі — 2%, що демонструє, що питання гендерної рівності в Україні аж ніяк не вирішено.