Перейти до основного змісту

"У локальних музеях таких експозицій немає": виставку про боротьбу жінок за права відкрили у музеї на Рівненщині

Експозиція у Здолбунівському музеї. Здолбунівський краєзнавчий музей

У Здолбунівському краєзнавчому музеї, що на Рівненщині, відкрилася нова експозиція під назвою "Жіночі рухи за права, крізь призму побуту". Вона стала частиною проєкту "Жіночі історії зі Здолбунівського підземелля" та присвячена 140-річчю Українського жіночого руху.

Темою експозиції є історія побуту містянок міжвоєнного періоду. Окрім різних предметів, музейникам вдалося зібрати більш як сто історій жінок, які боролися за права, а також сформувати феміністичну бібліотеку.

Про те, що увійшло до експозиції, в етері Українське радіо. Рівне розповів виконувач обов'язків директора Здолбунівського краєзнавчого музею Олександр Чижевський.

Як виникла ідея створення експозиції

Експозиція "Жіночі рухи за права, крізь призму побуту" відкрилася 9 січня й діятиме постійно. Зі слів музейника, створити таку виставку планували упродовж двох років, як залу побуту жителів Здолбунова у міжвоєнний період.

"Були для цього експонати й це треба було десь подіти. Ми знайшли залу, яка попередньо була виставковим простором. Ми першочергово поставили туди просто шафи й думали, що робити. Експозицію просто побуту було б не цікаво робити, бо кожен музей має залу побуту", — розповів Олександр Чижевський.
Презентація експозиції. Здолбунівський краєзнавчий музей

Він зазначив, що спочатку у задумах було створити залу побуту містянок. Згодом тему розвинули:

"Ми вирішили, що треба робити залу не тільки побуту, але взагалі говорити про жінок глибше, про права жінок, їхню боротьбу, як і чому це відбувалось, як на це впливав побут. Це те нове, що ми дали цій залі й взагалі музейній сфері України, адже таких експозицій дуже мало. Наскільки мені відомо, така є лише одна в Харкові у Музеї жіночої та гендерної історії, тобто в спеціалізованому місці. У локальних музеях точно таких експозицій немає".

Зі слів музейника, експозицію вдалося відкрити в партнерстві з ГО "Жінки в громаді" та за підтримки Українського жіночого фонду.

Презентація експозиції. Суспільне Рівне

140 років Українського жіночого руху

Олександр Чижевський розповів, що експозиція присвячена 140-річчю від дня заснування Українського жіночого руху.

"Першою жіночою організацією в Україні було "Товариство руських женщин", яке створила Наталія Кобринська в Івано-Франківську у 1884 році. З цього почалася боротьба українок за права, але вона була дуже різною і довгою. Ми весь довгий проміжок часу боротьби розкриваємо в цій залі. Ми всі звикли до того, що жінка має бути в побуті, на кухні. Ці гендерні стереотипи існують досі в українському суспільстві. Жінки, громадські діячки, які боролись за права жінок в Україні, однозначно мали таку точку побуту, яку мусили вирішувати й попри те все, ще і знаходити час творити історію".

Музейник також зауважив:

"Ми розглядаємо це під тим, що побут впливав, але не обмежував. Всі звикли до того, що поняття "фемінізму" та "гендерної рівності прав жінок" пройшло до нас з Європи, але це не зовсім так. Ми говоримо в цій залі про різних жінок, проводимо паралелі від жінок 140 років тому й до жінок сучасних".
Предмети експозиції у Здолбунівському музеї. Здолбунівський краєзнавчий музей

Які експонати можна побачити в музеї і як вони потрапили у фонд закладу

Зі слів керівника музею, у залі презентували різні експонати, серед яких сторічні шафи із Рівного, Здолбунова та інших населених пунктів. Такі речі потрапляють до музею різними шляхами. Олександр Чижевський пригадав одну таку ситуацію:

"Ми замовили вітрину і за тиждень до того як мали відкривати залу до нас подзвонила жіночка зі словами: «у Здовбиці в мене є класна шафа, я б хотіла вам її подарувати». Вона замінила вітрину одразу ж. Цю шафу колись бабуся тієї жінки виміняла у якоїсь жительки Рівного, яка була полячкою. Тобто це ще й про довгу мультикультурну історію".

Гості під час презентації експозиції. Здолбунівський краєзнавчий музей

Музейник додав, що у фонді закладу є також шафа, якою колись користувалися чехи:

"Її подарували українцю за те, що він надавав їм якісь послуги. Це все дуже різні гарні речі".

Олександр Чижевський розповів, що предмети, які експонують у музеї, також знаходять на смітниках:

"Ліжко, яке ми притягнули з металобрухту — дуже унікальне, воно волинського майстра Ніколи Фруса. Це був його сімейний бізнес. Цей чоловік на кожному ліжку малював картини, яких не було більше ні на одному ліжку у світі. І чим багатші клієнти до нього приходили, тим картини були гарнішими. На цьому ліжку зображені лебеді, озеро, гарна природа".
Ліжко волинського майстра. Здолбунівський краєзнавчий музей

Окрім меблів, у залі експонуються й інші речі: помада, якій більше сотні років, предмети для волосся, які використовували жінки, сукні, шалі та інше, додав музейник.

Предмети експозиції у Здолбунівському музеї. Здолбунівський краєзнавчий музей

Інтерактивні історії жінок та "феміністична бібліотека"

Олександр Чижевський зазначив, що в експозицію додали інтерактивні історії:

"У цій експозиції нам, мабуть, вперше в Україні вдалося забрати 116 біографій жінок, які в різному контексті долучились до цієї боротьби. Це абсолютно різні жінки. Одні з них боролись локально, інші — в лавах Української повстанської армії, треті виїжджали за кордон і були супервідомими актрисами, науковицями, лікарками".

Він також зауважив, що відвідувачі музею можуть почитати ці історії, погортати їх у форматі карток.

Презентація історій жінок. Здолбунівський краєзнавчий музей

Олександр Чижевський розповів, що у музеї вперше зібрали "феміністичну бібліотеку".

"Це книги чи збірки поем, п'єс, віршів українських або закордонних авторок про боротьбу жінок за права, про участь жінок у світових арміях, українок в тому числі. Тобто це теж можна взяти й почитати".
Частина газети, розташованої на інформаційному стенді музею. Здолбунівський краєзнавчий музей

Музейник зазначив, що у закладі також розмістили інформаційний стенд у вигляді дошки оголошень, на якому відвідувачі можуть прочитати інформацію про боротьбу жінок за права у форматі старих газет.

"Окрім того, ми додали в цю експозицію інтерактивності через планшети. У рамках проєкту ми дали можливість учням 10-11-х класів здолбунівських шкіл написати есе про здолбунівчанок. Ми зібрали ці есе, провели конкурс та нагородили дітей. Всі ці твори можна почитати в планшетах, послухати в озвученні штучного інтелекту. Це теж важливо, тому що діти дослідили історії жінок, які були мало вивчені в місті", — додав керівник закладу.
Частина експозиції у Здолбунівському музеї. Здолбунівський краєзнавчий музей

"Експозиція переходить у валізи пам'яті"

Олександр Чижевський розповів, що залу на "до" і "після" умовно розділяє історична червона лінія:

"Коли до 1939 року жінки могли боротися за свої права, створювати організації, товариства, видавати книги, навчати дітей, то з приходом терору Червоної армії на землі Волині, на Рівненщину, боротись за права стало важче. Жінок виселяли, бо вважали їх чи буржуазними, чи занадто громадсько-активними, які були незручними елементами для Радянського Союзу.

Він також додав:

"Ця експозиція переходить у такі валізи пам'яті, бо казали, що жінка могла взяти з собою одну валізку — і все, а в ній могли бути найдорожчі речі. Часто валізки не доїжджали, а жінки не переживали цих виїздів. Очевидно, що ми могли б мати більше ніж 116 історій, якби не прийшов терор на ці землі. Ми також говоримо, що терор не має повернутись".

Презентація експозиції. Здолбунівський краєзнавчий музей

Історія жительки села Мізоч, яка увійшла в експозицію музею

Олександр Чижевський пояснив, що 116 історій жінок поділили на такі категорії: військові, медикині, науковиці, громадські діячки, поетки. До однієї із них увійшла історія про Ганну Прищепу — жительку села Мізоч, що розташоване поблизу міста Здолбунів. Вона у віці 22 років долучилась до Української повстанської армії, як зв'язкова та передавала інформацію між різними підрозділами.

"Водночас вона була закохана у чоловіка, який був дотичний до Червоної армії. У 1944-му році її викрили й ув'язнили в Мізочі. Цей чоловік, від великого кохання, прийшов до неї вночі у камеру і освідчився. Вона погодилась. Потім її допитували, але не били. Вона лише збрехала про свій позивний — "Безталанна", сказала, що вона "Ластівка", щоби не розкрити зв'язки в УПА. Цей чоловік прийшов до неї у другу ніч, приніс їй весільну сукню, сам одягнувся пристойно. У них відбулось таке собі весілля у в'язничній камері в Мізочі, після чого він вистрілив в голову спочатку їй, а потім — собі. Так і закінчилося їхнє кохання", — розповів музейник.

Він зауважив:

"Це така голлівудська історія, яка досі не розкрита. Вона про те, що жінка мала в собі силу, окрім того, що мати велике кохання до червоноармійця, не зрадити своїм ідеям, ідеалам, бути долученою до УПА і бувши викритою, не розкрити усіх зв'язків, збрехати про свій позивний і померти разом зі своїм коханим за боротьбу за українську державу. Таких історій насправді десятки, якщо не сотні, про різних українок".

Відвідувачі музею під час презентації експозиції. Здолбунівський краєзнавчий музей

Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok

Топ дня
Вибір редакції