Після участі у бойових діях захисники мають посттравматичний стресовий розлад, депресію і тривогу. Ці стани можуть призвести до непорозуміння в сім'ї, відчуження від суспільства, проблем з адаптацією. На Рівненщині такою сферою займаються в управлінні з питань ветеранської політики ОВА. Є й інші платформи, де допомагають тим, хто стикається з психологічними та емоційними викликами після військової служби.
Про це в етері Українське радіо. Рівне розповів психолог, член Київської асоціації практикуючих психологів та психотерапевтів, ветеран Збройних сил України Максим Чубик.
За його інформацією, держава для ветеранів пропонує різні дієві ініціативи.
"На Рівненщині такою сферою займаються в управлінні з питань ветеранської політики ОВА. Їхня команда добре працює, часто залучають до співпраці ветеранів, питають їхню думку. У повернення захисників до нормального життя мають включитися всі. Це стосується і недержавних установ. Також родина має підтримувати військових, коли вони на війні і коли повертаються", — розповів психолог.
Зі слів Максима Чубика, важливу роль в адаптації відіграє спортивна та психологічна реабілітація:
"Ветерани все частіше починають звертатися до психологів. Спочатку вони не вірять, що від цього може бути позитивний ефект. Ідуть, бо хтось на цьому наполягав. Але згодом бачать результати — і починають розказувати своїм побратимам, що це дієво. Ветеран, який подолав багато труднощів та повернувся до життя, на мою думку, буде найкращим провідником та прикладом для інших. Я часто працюю в проєктах, де саме ветерани стають керівниками програм, тренерами, психологами. Зараз, до речі, багато ветеранів вчаться на психологів."
Чоловік додав, що у великих містах легше з реабілітацією ветеранів. Натомість у селах — складна ситуація.
"У такому випадку трохи допомагає інтернет. Є ветерани, які в соціальних мережах шукають та знаходять інформацію про різні тренінги, зустрічі, реєструються і їдуть. Але це ж далеко не всі. Тому в кожній громаді має бути людина, яка відповідає за ветеранів, моніторить актуальну інформацію, всім її розсилає і розповідає, що це дієво і треба поїхати. Кемпи для військових — безплатні. Деякі організації навіть оплачують дорогу", — зазначив Максим Чубик.
Він додав, що нині в Україні є різні реабілітаційні кемпи, зокрема психологічного спрямування:
"Їхня суть в тому, що ветеран або ветеранка приїжджає в коло побратимів і знаходиться там певний час. Як правило, це від чотирьох до 10 днів. У багатьох є складнощі в комунікації з цивільними, з родиною. А на таких кемпах людина відпочиває тілом, душею, емоційно. Там багато різних активностей, групова психотерапія, на якій піднімають різні питання. На таких заняттях більше лікує та допомагає сама група, аніж психолог. Це якась така магія, коли зібралися люди, які один одного розуміють, бо вони пройшли спільні випробування на війні. Вони можуть сказати один одному "я тебе розумію" і сильно підтримують один одного".
Максим Чубик порекомендував військовослужбовцям працювати одночасно з психологом індивідуально та в групі. Це можуть бути сеанси онлайн або наживо.
"Є люди, яким, наприклад, не підходить групова терапія, бо вони не готові розкритися в групі. Тому вони працюють індивідуально. Але найбільш дієво поєднувати ці два види занять. Якщо є партнер, то також рекомендую звертатися до психолога вдвох. Адже він був до війни інший, і вона була іншою. Їм треба заново знайомитися, вибудовувати стосунки, враховуючи всі особливості й те, що вони пережили. І тоді ми втрьох домовляємося, шукаємо варіанти, як можна нормалізувати ці стосунки, що можна зробити", — пояснив психолог.
Заступник Міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько раніше озвучив, що станом на 25 липня 2024 року в Україні — 1,3 млн ветеранів. Після війни їх кількість, включно з членами родини, зросте орієнтовно до 5-6 млн. Зі слів Максима Чубика, суспільству потрібно пояснювати, як правильно комунікувати з ветеранами, які повернулися з війни. Також потрібно дбати про ментальне здоров'я: кожному варто починати з себе — і тоді буде ресурс, щоби подбати про іншого.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
