130 вчителів предмета "Захист України" з усієї області проходять курси підвищення кваліфікації на базі Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Віктор Мельничук — один з них. Наприкінці 2022 року він долучився до лав ЗСУ, після травми повернувся додому і зараз викладає оновлений предмет "Захист України".
Що відрізняє "Захист України" від "Захисту Вітчизни", які навички отримають школярі після проходження курсу і чому це важливо — відповіді на ці запитання дивіться у інтерв’ю Суспільного.
Коли Ви долучились до лав Збройних сил України?
"Я потрапив до лав ЗСУ якраз в кінці 2022 року, хоча намагався на початку повномасштабного вторгнення, мені сказали, записуємо, але я так і не дочекався дзвінка. Потім вийшло так, що я змінив приписку свою, і вже у новий військкомат потрібно було ставати, і таким чином мене звідти і мобілізували, а я хотів воювати насамперед, аби показати приклад своїм синам.
У мене два сини, і якраз їм я міг лише таким прикладом показати, що таке бути чоловіком, як любити і захищати свою Батьківщину, свою сім'ю. У будь-якому випадку, залишився б я живим чи загинув би, це все одно був би приклад. Тобто в мене такі думки на той час були, що кращого прикладу показати своїм дітям неможливо. Після того, як мене мобілізували, я потрапив у навчальний центр ДШВ, мене направили в десантно-штурмові війська. Саме відучившись там, приблизно трішки більше як місяць... Скажемо так, відправили в 79 десантно-штурмову бригаду".
Чи використовуєте ви історії, або ж приклади з бойового досвіду під час викладання предмета?
"Я завжди дітям розказую, наскільки важливо вивчати предмет, бо побачив, які непідготовлені хлопці були в навчальному центрі, і, що прикро, вони не хотіли вчитись. Кожен займався своїми справами замість того, щоб вивчати основне — домедичну допомогу. У той час, коли інструктори показували, вони просто займалися своїми справами. І потім наводжу приклади, як саме під час бойових дій оце незнання, на жаль, деяких хлопців позбавляло кінцівок, тобто, вони не знали, як надати допомогу. Саме в шкільному віці є можливість дітей навчити отих основ, які, сподіваюсь, ніколи їм не знадобляться, але знання ніколи зайві не бувають".
Чи є бажання у вчителів предмета "Захист України" так пропрацювати модуль домедичної допомоги, аби у всіх дітей був високий бал?
"У школяра не може бути 4 чи 5, може бути тільки 1, або ж 10, 11, 12. Посереднього немає, в домедичній допомозі немає посереднього: ти або її знаєш, або не знаєш, іншого варіанту немає. Я вам наведу приклад з того періоду, коли я минулого року викладав домедичну допомогу своїм учням. У мене оцінки були отак, як я говорив, або 1, ну добре, там ще двійка "проскакувала", або 10, 11, 12, але якщо була хоча б одна якась помилка у відповідях, якщо дитина робила критичну помилку для життя, скажемо так, умовно, — одразу "одиниця". Якщо помилка така, що в принципі жити можна, але це призводить до ампутації кінцівки, тоді "двійка". Я заставляв, у мене діти вчили, перездавали, я пояснював два-три рази, тобто кожен раз я опитував, я постійно їх поправляв, я їм пояснював, пояснював, і, в принципі, минулого року діти у мене знали всі".
Більше відповідей вчителя предмета "Захист України" в осередку при Рівненському ліцеї "Лідер" Віктора Мельничука на наші запитання — дивіться у відеоверсії інтерв'ю.
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook