Протягом 2024 року територіальні підрозділи Національної поліції на Рівненщині зареєстрували 800 кримінальних проваджень по факту шахрайських дій. Найпоширенішими з них є продаж через інтернет вигаданого товару чи послуги з передоплатою. Також додзвонювачі представлялися фіктивним банківським працівником чи волонтером.
Про це в етері Українського радіо. Рівне розповів заступник начальника відділу протидії кіберзлочинам в Рівненській області Департаменту кіберполіції Нацполіції України Василь Сірацький:
"Фігуранти наших кримінальних проваджень, які вчиняють шахрайські дії — це дуже хороші психологи. Вони вивчають ситуацію, аналізують поведінку жертви. Дивляться, на що люди будуть готові піти, аби здійснити передоплату грошових коштів за умовний товар".
Найпоширеніші схеми шахраїв на Рівненщині:
- створення оголошень з продажу фіктивного товару чи послуги;
- виманювання реквізитів рахунку під виглядом працівників банку;
- отримання коштів під виглядом волонтерів.
"Якщо телефонує дійсно банківський працівник, то він не буде уточнювати власників карткових рахунків, номер картки, ідентифікаційний код, фінансовий номер і так далі. Це персональні дані особи, й цю інформацію не можна розголошувати. Як і коди транзакцій. Я б взагалі радив людям якомога менше вказувати свій номер телефону в інтернеті", – розповів Василь Сірацький.
Також поліцейський додав, що почастішали випадки шахрайства стосовно військовослужбовців чи членів їх родин:
“Наприклад, військовослужбовці хочуть придбати собі автомобіль, а шахраї цим зловживають – під виглядом волонтерів беруть передоплату за автомобіль і надалі зникають. Також є випадки, коли родина розшукує безвісти зниклих військовослужбовців, шахраї виходять з нею на зв’язок і кажуть, що буцімто можуть допомогти, однак треба переказати гроші, після чого теж зникають”.
За словами Василя Сірацького, жертвами шахраїв можуть стати й діти. Фахівець радить встановити на мобільних пристроях батьківський контроль, аби моніторити, які вебресурси відвідує дитина.
Як не стати жертвою шахраїв — поради інспектора кіберполіції:
- не варто передавати через соцмережі фото банківської картки чи номер карткового рахунку, 16 цифр варто надсилати лише прописом;
- під час купівлі-продажу товарів через інтернет не можна переходити за додатковими посиланнями, а оплату варто проводити тільки з платформи, яка є на сайті;
- необхідно прив’язати до паспорта свій номер телефону, за яким здійснюєте доступ до карткового рахунку;
- візуально оцініть якість сайту, де збираєтесь купувати чи продавати товар — фішингові сторінки мають помилки у доменному імені: зайва крапка, риска, буква та інше;
- працівники банку ніколи не запитують інформацію про термін дії карткового рахунку та CVV-код, не просять встановити додаткові мобільні застосунки, а також не запитують паролі чи коди підтвердження з SMS.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
