Урочище Переволока у Нобельському національному природному парку на Рівненщині — це піщана коса. До середини 70-х років ХХ століття там був хутір. Зараз це безлюдний острів і добратися до нього можна або взимку по замерзлій поверхні, або у весняну повінь човном. Щоб зафіксувати рослинність і тварин на цій віддаленій території, працівники нацпарку на початку травня організували польовий виїзд.
Про його результати Суспільному розповіли старший науковий співробітник Нобельського національного природного парку Іван Зубкович та місцевий священник і краєзнавець Павло Дубінець.
За їхніми даними, урочище Переволока розташоване у міжріччі Прип’яті і Стоходу. Це піщана коса протяжністю майже два кілометри та 500-600 метрів завширшки.
"Острів дуже цікавий, захопливий, але до нього тяжко добиратися. Це треба заїхати в село Омит, звідти човнами добиратися кілометрів зо два. А зараз води мало, то ще треба метрів 30 пробрести по болоту. Бо човен не допливає до цього безлюдного острова. Це доволі віддалена територія. На шляху нам траплялися водоплавні птахи. З червонокнижних — зустріли гоголя, також пролітав журавель сірий. На острові ми натрапили на сліди червонокнижного лося європейського, сліди козуль свіжі, вони ось-ось перед нами проходили. Щодо рослинного світу, то там є тільки два регіональних рідкісних видів рослин. Років 50 тому лісівники там висадили сосновий ліс", — розповів Іван Зубкович.
У Facebook Нобельського національного парку після польового виїзду детальніше описали розмаїття рослин і тварин на острові Переволока:
"Зафіксували цвітіння барбарису, бузку, конвалії, різних видів фіалки, а ще на острові ростуть одинарник європейський, молочай кипарисовий, калюжниця болотна, цмин пісковий, козельці звичайні, гадючник в’язолистий, дрік красильний, герань Роберта, хвощ, малина, ожина, шипшина. Береза, вільха, осика ростуть у низинних місцях і доповнюють основну масу лісового насадження, яке складається переважно із сосни.
З тваринного світу зафіксовані сліди лося європейського, косуль та дикого кабана, а також нори лисиць. З представників класу плазунів і земноводних зустріли ящірку прудку, вужа звичайного, жабу гостроморду. А ще зафіксували представників світу комах: жука-листоїда та метеликів – сонцевика, павиче око, лимонницю, білана ріпакового, капустянку".
Унікальним острів Переволока назвав священник і краєзнавець із села Морочне Павло Дубінець. Він зазначив, що вдруге у своєму житті побував на цій території:
"За словами археолога Леоніда Залізняка, це урочище — клондайк археологічної спадщини. Тому що там збереглися сліди людей кам'яної доби, доби бронзи, ранньослов'янської доби і доби Давньої Русі. Особливо багато кремнієвих знахідок кам'яної доби. Цікаво, що в період першої світової війни на цьому острові стояли позиції австро-німецьких військ. Але слідів окопів зараз там не залишилося. Через те, що в радянський час там був літній табір для худоби, він, до речі, зберігся. Але дуже багато виявили колючого дроту, яким була відмежована ця лінія окопів, осколки металеві знайшли і уламки посуду скляного, дуже товсті, до 7 мм".
За даними Павла Дубінця до середини 70-х років XX століття на острові був хутір, на якому жили 14 людей:
"Але радянська система змусила людей виселятися з хуторів у села. Одні — переїхали одні — в Нобель, інші — в Омит. Остання сім'я переселилася з цього острова у 1978 році. І зрозуміло, що люди переїхали, а свої обійстя – хати, хліви там не порозбирали і за цей час, за майже 50 років, все там здичавіло. Зараз — це безлюдний острів".
Під час польового виїзду виявили залишки їхніх будинків і господарки.
"А ще на піщаному пагорбі жорна лежали, такі символічні сліди людського існування. Можливо, ХІХ — початку XX століття, бо камінь литий, не довбаний. Скоріше за все, що ними користувалися люди, поки тут проживали. Бо ні електроенергії, ні магазинів не було на тому хуторі, за продуктами, хлібом, борошном треба було їхати до Нобеля по воді 4-5 кілометрів чи до Омита — 3 км. А коли довелося переселятися з цього острова, то брали з собою найнеобхідніше. Ми пробували забрати той камінь, але він дуже тяжкий, можливо, кілограмів до ста буде вагою. Тож його там залишили. Але, думаю, невдовзі я його заберу до музею", — розповів Павло Дубінець.
А ще священник і краєзнавець знайшов на піщаній поверхні крем'яні знаряддя кам'яної доби і фрагменти давньоруської кераміки:
"Те, що на поверхню природа викинула, підібрав. В той же день, коли ми були, я нашукав собі три кишені всяких камінчиків. Наприклад, познаходив різні відщепи, нуклеосиКам'яні ядрища з кременю, обсидіану, яшми й інших матеріалів, від яких відбивалися подібні до ножа гострі пластини. Ці пластини потім використовували для виготовлення кам'яних знарядь. Нуклеус завжди має площинки відколу пластин, що були відбиті від нього., скребки періоду кам'яної доби. Уламки гончарного посуду також — і ліпного, і на кругу зробленого, і з поливою".
Павло Дубінець зазначив, що музейну експозицію планують створити при Нобельському національному парку, у рамках реалізації проєкту з побудови науково-дослідного центру:
"Там передбачене також облаштування виставкової зали. Хочемо зробити природничо-історичний музей, щоб ознайомлювати людей із нашим побутом, способом життя і природним світом. Ми вже багато експонатів для нього назбирали. У нас, наприклад, є зуб мамонта на території парку знайдений. Чотири роки тому його знайшли і відправляли на дослідження в Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича".
Іван Зубкович додав, що працівники Нобельського парку також думають над тим, щоб розробити екскурсійний маршрут до острова Переволока й облаштувати на одному з його пагорбів орнітологічну вежу для спостережень.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook