240 років корецькій порцеляні: історія першої в Україні фарфорової мануфактури, яка діяла на Рівненщині

Вироби порцелянової мануфактури в Корці. Фото: Рівненський Обласний Краєзнавчий Музей

Порцелянову фабрику, що діяла на Рівненщині у місті Корець, відкрили 240 років тому. Її вважають першою фарфоровою мануфактурою в Україні й тогочасній Польщі. В обласному краєзнавчому музеї є колекція з 13 предметів посуду, виготовлених на початку ХІХ століття в Корці.

Про заснування, роботу та занепад порцелянової фабрики розповіла завідувачка сектору впровадження цифрових технологій музею Ольга Морозова.

За даними музейниці, порцелянову фабрику заснував князь Юзеф ЧорторийськийДержавний діяч Речі Посполитої. Останній представник молодшої гілки роду Чорторийських на Корці та Олексинці. Чарторийські — княжий рід литовсько-руського (українського) походження, згодом повністю полонізувався.

"Він народився у 1740 році та прожив до 1810 року. Був дуже діяльний в економічному плані. В спогадах згадують, що творцем Корецького порцелянового заводу був Юзеф Климент Чорторийський, князь на Корці, людина освічена, мудра, розумний господар величезних володінь на Волині. Коли осів у Корці, то розпочав роботу над тим, щоб у маєтку розвивалася промисловість і вдихнув у місто, яке вже занепадало, нове життя. Тому з'явилися тут двоповерхові кам'яні будинки, садки, костели", — розповіла Ольга Морозова.

Фото портрету з колекції Cyfrowe Zbiory Muzeum Pałacu Króla Jana III w Wilanowie/надала Ольга Морозова

Окрім фарфорово-фаянсової мануфактури, у володінні князя була суконна, полотняна та меблева фабрики.

"На плані Корця, середини XIX століття, позначена стара фаянсова мануфактура. Тобто на той час вважали, що вона стара і, ймовірно, вже не працювала. Корецькій фабриці та й взагалі Корцю, як промисловому центру кінця XVIII — початку XIX століть, завдячуємо Юзефу Чорторийському", — зазначила Ольгам Морозова.

Фото плану міста Корець з книги Петра Ричкова "Корець і Катербург: два урбаністичні експерименти на Волині в кінці ХVІІІ ст."/надала Ольга Морозова

За її даними, науковці мають декілька версій щодо часу заснування фабрики. Точно відомо про те, що у 1784 році князь підписав угоду з братами Мезерами, які до цього працювали на Мейсенській мануфактуріПерша в Європі мануфактура з вироблення європейської порцеляни за німецькими рецептами суміші і німецькою технологією.. Вони переїхали у Корець і організували виробництво.

"Корець обрали через те, що там знайшли поклади каолінової високоякісної глини, з якої можна було робити дуже тонку порцеляну. Фабрика мала свій секрет з виготовлення. Його ніколи нікому не передавали. Навіть на сьогодні не можна встановити точний склад порцеляни корецької фабрики", — зазначила музейниця.

Окрім глини, для виробництва були потрібні дерево та кремній, який возили з Кременця. Корецька порцеляна була дешевшою, на відміну від продукції інших мануфактур. Це пов'язано з тим, що князь мав у маєтках селян, які працювали на заводі і їм потрібно було платити меншу заробітну плату, ніж запрошеним майстрам, зауважила Ольга Морозова:

"Князь Чорторийський прагнув виховати у своїх маєтках майстрів, які б могли робити порцеляну і розмальовувати її. На виробництві художниками були як чоловіки, так і жінки. Князь також повністю забезпечував фабрику сировиною. До 1810 року посуд був дуже гарний, якісний і виготовляли великий асортимент: чайні та столові сервізи, молочники, свічники й статуетки".

Фото: Рівненський обласний краєзнавчий музей/Віктор Луц

У колекції Рівненського обласного краєзнавчого музею зберігається колекція порцелянового посуду із 13 предметів. У 2022 році їх оцифрували. Загалом, в Україні збереглися невеликі колекції, додала музейниця.

Як позначали корецьку порцеляну

Зі слів Ольги Морозової корецька порцеляна мала декілька різновидів клейм. З 1800 років це було всевидяче око, намальоване золотом, червоним і чорним кольорами. Від нього також проводили сонячні промені й ставили підпис "Корець" латиницею, інколи на посуді трапляються і слов'янські літери.

Музейниця додала, що у другій половині XIX століття, цей корецьку порцеляну підробляли інші фабрики й ставили клеймо. Й нині дослідникам тяжко визначити, де оригінал.

Фото: Рівненський краєзнавчий музей/Віктор Луц

Які розписи притаманні корецькому порцеляновому посуду

Майстри були переважно місцеві, тож і розписували посуд тим, що бачили довкола, пояснила Ольга Морозова:

"Зокрема, зображували волошки. Взагалі, квіткові композиції були популярні на початку XIX століття. Це, як правило, була велика квітка посередині чашки чи тарілки, навколо якої розміщували маленькі квіти. Малювали також полуницю або суниці. Зображали й різні архітектурні споруди, як правило, італійські. Особливістю корецької порцеляни була циліндрична форма чашки й глибока тарілочка", — розповіла Ольга Морозова.".

Фото: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Фото: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Фото: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Окрім столових наборів, робили ще великі тарелі та вази.

Фото: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Занепад корецької фабрики

У 1810 році на фабриці сталася пожежа, згоріли й склади з готовою продукцією.

"Виробництво відновили у 1812 році, але воно здорожчало. Помер князь Чорторийський і воно перейшло у власність його дочки Клементини Чорторийської, дружини Євстахія СангушкаПольський воєначальник, власник Підгорецького замку. Виходець зі стародавнього та багатого княжого волинського роду. . Той був військовим, учасником двох польських повстань. Згодом його заслали до Сибіру і в 1844 році він помер. Після смерті чоловіка Клементина переїхала до Славути", — розповіла Ольга Морозова.

Корецька фабрика остаточно перестала діяти у 1839 році, на місці, де вона стояла, нині нічого не залишилося.

"Поляки вважають, що корецька мануфактура — це перша порцелянова фабрика у Польщі, тому що Україна тоді входила до складу Речі Посполитої", — зауважила Ольга Морозова.

У 2019 році корецьку порцеляну експонували в обласному краєзнавчому музеї. Як це відбувалося — у сюжеті Суспільного.

Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook